Рішення № 117538361, 11.03.2024, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/123/24

Провадження № 2-а/302/9/24

Категорія 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 селище Міжгір?я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Міжгір`я Закарпатської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, поліцейського ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Сідей Євгенія Анатолійовича, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати винесену поліцейським ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області постанову серії ЕНА № 1302911 від 24.01.2024 про накладення адміністративного стягнення за частиною 1 статті 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340,00 грн, оскільки вважав зазначену постанову винесену з порушенням, так як складена за відсутності доказів вчинення ним зазначеного у ній правопорушення, а викладені в ній обставини не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 02.02.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, яка того ж дня направлена сторонам по справі.

На час розгляду справи відзивів на позовну заяву до суду не надходило.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що згідно копії постанови від 24.01.2024 серії ЕНА № 1302911, «24.01.2024 близько 07.19 год., ОСОБА_1 , по вул. Шевченка в смт. Міжгір?я Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом Шкода д.н.з. НОМЕР_1 , на якому було затоноване вітрове скло, а саме нанесена тонувальна (помилково зазначено як тренувальна) плівка, що обмежує оглядовість водія, чим порушено пункт 31.4 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 121 КУпАП». На водія транспортного засобу накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 гривень (а.с. 11).

В позовній заяві позивач заперечує обставини зазначені в постанові, оскільки вони не відповідають дійсності.

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).

Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною 1 статті 121КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

За змістом пункту 1.3Правил дорожньогоруху України, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Підпунктом «в» пункту 31.4.7ПДР України встановлено заборону експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Одночасно з цим зазначений нормативний припис містить Примітку, в якій зазначається, що на верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світло пропускання яких відповідає вимогам ГОСТ 5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.

Відповідно до пункту 2.2.4 ГОСТ 5727-88 світло пропускна здатність лобового скла транспортного засобу повинна бути не менше 75 %, бокових не менше 70%.

При цьому відповідно до пункту 4.7 ГОСТ 5727-88 встановлюється, що світло пропускна здатність скла транспортного засобу визначається та перевіряється відповідно до ГОСТ 27902-88, в якому зазначається, що перевірка світло пропускної здатності скла транспортного засобу здійснюється спеціальним технічним засобом, що підлягає щорічній повірці (сертифікації) та експлуатується у відповідності до визначених правил його використання.

За таких умов саме використання спеціального технічного засобу є належним доказом невідповідності тонованого скла вимогам державних стандартів і доказом порушення ПДР України, що становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

Згідно зі статтею 268КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).

Статтею 245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з пунктом 1 статті 247КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач вказав, що працівник поліції не здійснив перевірку вітрового скла автомобіля за допомогою спеціального технічного засобу, а встановив невідповідність шляхом проведення огляду автомобіля.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів вимірювань світло пропускання вітрового скла транспортного засобу Шкода д.н.з. НОМЕР_1 , а також встановлення його відсоткового показника, про що свідчать і пояснення самого позивача.

Суд звертає увагу, що технічні несправності, перераховані в пункті 31.4.ПДР України мають бути підтверджені належним чином.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому суд зазначає, що саме по собі описання адміністративного правопорушення в оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

В даному випадку, посилання інспектора поліції на ознаки сильного затемнення зони передньої оглядовості є недостатньою мірою обґрунтованими, оскільки є його суб`єктивним баченням світло пропускання вітрового скла та не підтверджується належними доказами, якими є дані перевірки світло пропускної здатності скла транспортного засобу, яка здійснюється спеціальним технічним засобом.

За змістом частини 3 статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 статті 77КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскаржувана постанова не містить зазначення про докази, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності й всупереч положень статті 77 КАС України відповідачами не надано жодних доказів, які б відтворили подію інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та встановили його вину в його вчиненні поза розумним сумнівом.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 3 статті 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Оскільки позов задоволено, то на підставі частини 1 статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Закарпатській області, як розпорядника коштів, на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування його витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 2, 5-9, 72-77, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1302911 від 24.01.2024 за частиною 1 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Справу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на відшкодування витрат по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 11.03.2024.

Суддя Пухальський С. В.