Ухвала суду № 117538124, 07.03.2024, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/19831/23

Провадження №1-кп/523/866/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07.03.2024р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_5 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Суворовського районного суду м. Одеси знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.4 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, якому був продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити подане нею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 мотивуючи його тим, що останній обвинувачуються у вчиненні злочинів, в тому числі тяжкого, судовий розгляд ще не завершений та строк запобіжного заходу спливає, що обумовлює на думку сторони обвинувачення, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу сторону та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення);

захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила змінити її підзахисному запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання;

обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали провадження, дійшов до наступних висновків.

Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.

З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні злочинів, в тому числі тяжкого, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за яке законом визначена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 є раніше неодноразово судимою особою, з неповною середньою освітою, розлучений, маючий на утриманні дітей 2011,2017, 2022 років народження, до затримання працюючого різноробочим, хворий на ВІЛ, має місце реєстрації та проживання, обвинувачується у скоєнні злочинів, в тому числі тяжкого, проти власності.

Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини обвинуваченого ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком до восьми років, підтверджують актуальність передбаченихст.177КПК України і зазначених у клопотанні прокурораризиків, атакож об`єктивно доводять існування ризиків можливого ухилення обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого, станом натеперішній часжоден ізбільш м`якихзапобіжних заходівне зможезабезпечити належневиконання обвинуваченимпроцесуальних обов`язків в умовах воєнного стану,та запобігтиозначеним ризикам.

Оцінюючи ж доводи сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд вважає їх необ`єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним з інкримінованими вказаному обвинуваченому кримінальними правопорушеннями та тяжкістю висунутого йому обвинувачення.

З урахуванням суспільної небезпеки злочинів, у скоєнні яких ОСОБА_7 пред`явлена підозра, усіх обставин справи, особи підозрюваного, суд вважає, що потрібно продовжити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Так, згідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України не визначати розмір застави у кримінальному провадженні є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У своєму рішенні у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ відзначив, що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції (право на свободу) покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в матеріалах кримінального провадження обставин інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, зважаючи на характеризуючи його особу дані, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.26, 171, 177-178, 182-183, 194, 331, 369-372, Главою 18 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 05.05.2024 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі, раніше визначеному в ухвалі Суворовського районного суду м. Одеси від 18.01.2024р.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки строком на 2 місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1. прибувати за кожною вимогою до суду;

2. не відлучатися з м. Одеси без дозволу суду;

3. повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Згідно із ч.7 ст.182 КПК України, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

Відповідно до ч.ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Копії ухвалинаправити длявиконання начальникуДУ «Одеськийслідчий ізолятор»,атакожнадати для відома іншим заінтересованим особам.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суддя ОСОБА_1