Ухвала суду № 117534638, 07.03.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/4689/19

Провадження № 1-кп/202/256/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно - режимі відеоконференції, клопотання про продовження запобіжного заходу відношенні обвинуваченого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 10.12.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040390002414, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Лубянка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відношенні ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 в обгрунтування якого посилається на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 та від 7 до 12 років із застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності за вчинені ним злочини перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків, потерпілих, обвинувачених, експертів у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти продовження дії запобіжного заходу посилаючись на необґрунтованість ризиків та просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні.

На думку суду стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, про наявність якого, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також прокурором обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з того, що обвинувачений шляхом вмовлять чи погроз може впливати на свідків та потерпілу з метою зміни ними своїх показів на користь обвинуваченого.

Разом з тим, ризики, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором не доведені та нарізі нічим не підтверджені.

З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити його належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 331, 369, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 05 травня 2024 включно, без визначення розміру застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченим, захиснику.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.

Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_1