Рішення № 117528471, 06.03.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 березня 2024 р. Справа № 120/5380/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник до військової частини НОМЕР_1 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що його довіритель ОСОБА_1 проходить службу у військової частині НОМЕР_1 та з 27 березня 2022 року приймав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.

24 листопада 2022 року під час виконання обов`язків військової служби ОСОБА_1 захворів, у зв`язку із чим перебував на стаціонарному лікуванні у період з 25 листопада 2022 року по 23 грудня 2022 року.

Окрім того, в період з 27 січня 2022 року по 03 лютого 2023 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні.

02 лютого 2023 року військово-лікарською комісією проведено медичний огляд позивача, за результатами якого встановлено потребу у наданні ОСОБА_1 відпустки за станом здоров`я на 30 діб з 11 лютого 2023 року по 12 березня 2023 року.

Представник позивача вважає, що у зв`язку з перебуванням позивача на службі у військовій частині НОМЕР_1 в період дії воєнного стану, а також з огляду на участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації ОСОБА_1 набув право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року, а тому звернувся до суду із цим позовом з вимогою зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити його довірителю додаткову винагороду відповідно до пункту 1 згаданої вище постанови Уряду в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням військової служби у складі Збройних Сил України за згадуваний вище період.

Ухвалою суду від 02 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні). Цією ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2022 року № 2675, від 05 січня 2023 року № 51 та від 05 лютого 2023 року № 547, на підставі яких ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а також належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких видавалися такі накази. Також, витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію про те, чи нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року включно. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 02 травня 2023 року надсилалася на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві, проте до суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причин невручення - "адресат відсутній за вказаною адресою" (днем проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження зазначено 02 червня 2023 року).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак з огляду на приписи пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі вручена відповідачу 02 червня 2023 року.

При цьому відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду в строк, визначений ухвалою від 02 травня 2023 року, не надійшов.

Ухвалою суду від 30 січня 2024 року витребувано у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2022 року № 2675, від 05 січня 2023 року № 51 та від 05 лютого 2023 року № 547, на підставі яких ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", а також належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких видавалися такі накази. Цією є ухвалою витребувано у військової частини НОМЕР_1 інформацію про те, чи нараховувалася та виплачувалася ОСОБА_1 додаткова винагорода, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року включно. Встановлено відповідачу строк для подання витребуваних судом документів до 29 лютого 2024 року.

Іншою ухвалою від 30 січня 2024 року згадувані вище докази також витребувано у Міністерства оборони України та встановлено останньому надати витребувані судом докази до 29 лютого 2024 року.

Проте ані від військової частини НОМЕР_1 , ані від Міністерства оборони України витребувані судом докази не надходили.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року витребувано у ОСОБА_1 докази невиплати йому додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням військової служби в період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

На виконання вимог ухвали від 02 лютого 2024 року представником позивача подано до суду виписку по надходженням грошових коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті від сторін не надходило, а тому суд вирішив розгляд справи здійснювати за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Випискою з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 10529/2022 психоневрологічного відділення (психосоматичного центра) № 10, яка видана комунальним підприємством "Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги" підтверджується те, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 25 листопада 2022 року по 23 грудня 2022 року.

З виписки № 3179 із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, яка видана комунальним підприємством "Міська клінічна лікарня № 4 Дніпропетровської міської ради" (неврологічне відділення), слідує, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у цьому закладі охорони здоров`я з 27 січня 2023 року по 03 лютого 2023 року.

Згідно з відпускним квитком № 734 від 11 лютого 2023 року, виданого військовою частиною НОМЕР_1 , позивач з 11 лютого 2023 року по 12 березня 2023 року перебував у відпустці.

Як стверджує представник позивача, в період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року ОСОБА_1 протиправно не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

01 березня 2023 року представник ОСОБА_1 звернувся через Міністерство оборони України до військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом, у якому просив:

1. Надати інформацію та документи, які підтверджують період проходження ОСОБА_1 військової служби.

2. Надати довідку про обставини поранення, отриманого позивачем 24 листопада 2022 року під час захисту Батьківщини.

3. Надати інформацію та документи (накази, акти та висновки службового розслідування тощо) про підстави і причини ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень та збільшеної до 100000 гривень в розрахунку на місяць відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з листопада 2022 року по час подання запиту.

4. Надати інформацію та документи про нараховані та виплачені позивачу суми додаткової винагороди відповідно до згадуваної вище постанови за період з листопада 2022 року по день подання адвокатського запиту.

5. Надати інформацію та документи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за період з листопада 2022 року по день подання адвокатського запиту.

За дорученням Міністерства оборони України адвокатський запит представника позивача розглянуто військовою частиною НОМЕР_2 та повідомлено останнього про таке. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 грудня 2022 року № 2675 у зв`язку у зв`язку із вживанням алкогольних напоїв додаткова винагорода за листопад 2022 року ОСОБА_1 не нараховувалася. Довідково: відповідно до пункту 9.8 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 військовослужбовці, які вживали алкогольні напої на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані, не включаються до наказів на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 січня 2023 року № 51 додаткова винагорода за грудень 2022 року ОСОБА_1 не нараховувалася у зв`язку із відмовою від виконання бойового наказу (розпорядження).

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2023 року № 547 додаткова винагорода за січень 2023 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася у зв`язку із відмовою від виконання бойового наказу (розпорядження). Довідково : відповідно до пункту 9.7 окремого доручення Міністра оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 військовослужбовці, які відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження), не включаються до наказів на виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі державні органи).

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

01 квітня 2022 року до Постанови № 168 постановою Кабінету Міністрів України № 400 внесено зміни, згідно з якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі до 100000 гривень у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.

Відтак Постановою № 168 передбачено можливість виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, зокрема тим особам, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Водночас згаданою постановою не передбачена виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень зокрема тим військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Крім того, пунктом 17 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), який застосовується з 24 лютого 2022 року, визначено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Окремим дорученням Міністерства оборони України від 23 червня 2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення Міністерства оборони України № 912/в/29) з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, вимагається:

- пункт 1: під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями, бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей, здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії;

- пункт 2: на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку па місяць) в розмірах:

- 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

- 30000 гривень іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби);

- пункт 3, абзаци 5-7: документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бокових дій (вахтовий, навігацій но-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;

- пункт 5: виплату податкової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) особовому складу військової частини;

- в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо;

- пункт 7 абзаци 1, 4-10: у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

- підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини;

- у довідці обов`язково зазначати:

- військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який стримав поранення каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини;

- інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста;

- обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва);

- підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо);

- керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 грн. за час цієї відпустки.

Отже, аналіз зазначених вище приписів як Постанови № 168, так і Окремого доручення Міністерства оборони України № 912/в/29 слідує, що військовослужбовець у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, або перебуває у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії має право на збільшений до 100000 гривень розмір додаткової грошової винагороди відповідно до наказів про виплату такої додаткової винагороди.

Тобто, Постановою № 168 передбачено зокрема такі підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000 гривень особам, зазначеним у пункті 1 такої постанови, а саме:

1) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому суд установив, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 1127 02 лютого 2023 року проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено, що "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби".

Відтак після проведеного медичного огляду військово-лікарською комісією встановлено захворювання позивача, що пов`язане із проходженням військової служби та на підставі статті 65 графи ІІ Розкладу хвороб вказано, що позивач потребує відпустки за станом здоров`я терміном 30 календарних днів.

Варто зауважити, що згаданим висновком військово-лікарської комісії рекомендовано ОСОБА_1 відпустку за станом здоров`я у зв`язку із виявленим у нього захворюванням.

При цьому матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 отримував поранення (контузію, травму, каліцтво), що пов`язане із захистом Батьківщини, що виключає можливість виплати йому додаткової винагороди в збільшеному розмірі до 100000 гривень як в період відпустки, так і в період стаціонарного лікування.

Крім того, варто врахувати й те, що в позові йдеться про набуття позивачем права на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць в період з 01 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року, проте ані зазначеними вище приписами Постанови № 168, ані приписами Окремого доручення Міністерства оборони України № 912/в/29 не передбачено виплату такої додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень, що додатково свідчить про безпідставність такої вимоги.

Постановою № 168 передбачена виплата додаткової грошової винагороди до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, тобто йдеться про кількість днів проходження військової служби у певний місяць.

За таких обставин, на переконання суду, позивач не має права на виплату додаткової винагороди до 30000 гривень в періоди з 25 листопада 2022 року по 23 грудня 2023 року (перебування на стаціонарному лікуванні), з 27 січня 2023 року по 03 лютого 2023 року (перебування на стаціонарному лікуванні) та з 11 лютого 2023 року по 12 березня 2023 року (перебування у відпустці за станом здоров`я).

Окрім того, суд звертає увагу на лист військової частини НОМЕР_2 від 31 березня 2023 року вих. № 502/15/884, зі змісту якого слідує, що додаткова винагорода ОСОБА_1 не виплачувалася за листопад 2022 року у зв`язку із вживанням ним алкогольних напоїв, а за грудень 2022 року та за січень 2023 року - у зв`язку з відмовою ним виконувати бойові накази (розпорядження).

Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Так, відповідно до підпунктів 9,7 та 9.8 пункту 9 телеграми Міністерства оборони України № 912/з/29 від 23 червня 2022 року до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень не включати військовослужбовців:

- які відмовилися виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира;

- які вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника).

Відтак позивачеві не виплачувалася додаткова винагорода за листопад 2022 року у зв`язку з вживанням ним алкогольних напоїв, а за грудень 2022 року та за січень 2023 року - у зв`язку з відмовою від виконання ним бойового наказу (розпорядження).

При цьому судом вживалися заходи щодо витребування належним чином засвідчених копій цих наказів, а також матеріалів, на підставі яких видавалися такі накази як у військової частини НОМЕР_1 , так і в Міністерства оборони України, проте такі докази до суду не надходили.

Водночас представником позивача не заперечувались у позові такі аргументи, як вживання його довірителем спиртних напоїв на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, а також відмова від виконання бойового наказу (розпорядження).

Отже, враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за листопад 2022 року, за грудень 2022 року та за січень 2023 року.

Щодо наявності у позивача права на отримання додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць в періоди з 04 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року, а також з 13 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, тобто періоди, що не охоплюються перебуванням позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я, то суд зауважує таке.

Ухвалою суду від 02 лютого 2024 року у позивача витребовувалася інформація про те, чи нараховувалася йому додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням військової служби в період з 01 лютого 2023 року по 31 березня 2023 року.

На виконання вимог цієї ухвали представником позивача надано до суду виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , з якої слідує, що згадувана вище додаткова винагорода йому не нараховувалася та не виплачувалася.

При цьому судом вживалися заходи щодо витребування такої інформації у військової частини НОМЕР_1 та у Міністерства оборони України, проте жодних доказів виплати/невиплати додаткової винагороди такими органами військового управління надано не було.

Наведене виключає можливість зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням військової служби за період з 04 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року, а також з 13 березня 2023 року по 31 березня 2023 року.

Водночас в силу приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

За таких обставин, на думку суду, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 04 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року та з 13 березня 2023 року по 31 березня 2023 року, а також зобов`язання військової частини НОМЕР_1 вирішити питання щодо нарахування та виплати згадуваної вище додаткової винагороди, врахувавши виплачені суми.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за періоди з 04 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року та з 13 березня 2023 року по 31 березня 2023 року.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 вирішити питання щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за періоди з 04 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року та з 13 березня 2023 року по 31 березня 2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 )

Відповідач: військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26630922)

Рішення суду в повному обсязі складено 06.03.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович