Ухвала суду № 117527419, 08.03.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/9605/22

Провадження № 6/756/155/24

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про відстрочення (розстрочення) виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека», в особі представника генерального директора Зукіна В., звернулося до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 72323,00 грн, 3 % річних у розмірі 505,66грн, інфляційні витрати в розмірі 2239,18грн, а також на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 969,16грн. ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» докладатиме усіх зусиль задля погашення заборгованості за рішенням суду, однак, відповідач наразі немає фінансової можливості виконати вказане рішення повністю та негайно погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі. У зв`язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» було змушено призупинити свою діяльність з 06.03.2022, що, у свою чергу, стало причиною виникнення фінансових труднощів підприємства, наявності великих кредитних зобов`язань, які пологовий будинок має щомісяця погашати, будівля пологового будинку зазнала значних пошкоджень, що також тягне за собою фінансові витрати. Разом з тим, у період з 15.12.2023 по 02.02.2024 набрали законної сили двадцять одне судове рішення, за якими ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» є боржником, проте у відповідача недостатньо коштів для їх одночасного виконання на користь стягувачів. У зв`язку з наведеним представник ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» просив відстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі № 756/9605/22 до 06.02.2025.

22.02.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Д.О. подав до суду заперечення на клопотання про відстрочку виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі № 756/9605/22, яке набрало законної сили, в яких зазначено, зокрема, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для підприємств підлягають виконанню на всій території України і невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач зверталася до відповідача із заявами про повернення грошових коштів, оскільки медичні послуги їй надані не були і дитину вона народжувала в іншому пологовому будинку, які були отримані відповідачем, разом з тим кошти їй не були повернуті. Позивач звернулася до суду з позовною заявою лише в жовтні 2022 року, тобто з липня по жовтень 2022 року відповідач не вчинив жодних дій задля задоволення заяв позивача та добровільного повернення коштів. Окремо відповідачем було проігноровано можливість врегулювання спору мирним шляхом при з`ясуванні бажання сторін під час підготовчого засідання в порядку ст. 197 ЦПК України, також відповідачем було проігноровано проект мирової угоди, що був підготовлений представником позивача та надісланий представнику відповідача, а тому такі дії відповідача дозволяють прийти до висновку про максимальний ступінь його вини у виникненні даного спору. Під час розгляду даного спору суд вказав, що обставини непереборної сили, відповідно до статті 617 ЦК України, звільняють сторони лише від відповідальності за невиконання умов договору, проте не звільняють від виконання самого зобов`язання та наслідків його припинення. Відповідач є господарським товариством та у своїй заяві не заперечує, що веде діяльність для отримання прибутку. Позивач переконаний, що дії відповідача покликані перекласти на позивача тягар понесення збитків через підприємницькі ризики відповідача, які справдилися, при цьому відповідач не вчиняв жодних дій задля попередження виникнення спору або його вирішення спору мирним шляхом. Так, програвши спір про право, відповідач намагається затягнути виконання рішення суду шляхом маніпуляції фактами. Пункт 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Так, відповідач обслуговує кредитні зобов`язання, вибірково укладає мирові угоди з кредиторами, що вказує на свідоме небажання виконувати своє зобов`язання перед позивачем. При цьому позивач не отримає жодної компенсації за затримку у виконанні рішення. У разі відстрочки, період виконання рішення буде надмірно тривалим, що призведе до порушення справедливого балансу інтересів сторін даного спору. З огляду на вище наведене, представник позивача просить відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення.

22.02.2024 представник ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» подала до суду клопотання, у якому повідомляється, що наразі у ТОВ «Лелека» відсутня фінансова можливість виконати вказане рішення суду повністю та негайно погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі. У разі, якщо під час розгляду справи, суд не вбачатиме підстав для відстрочки виконання рішення до 06.02.2025, просить розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі № 756/9605/22 рівними частинами на 10 (десять) місяців з дати винесення ухвали.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися. При цьому, у своїй заяві від 22.02.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Коломієць Д.О. просив розглянути заяву за відсутності сторони позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали подані в обґрунтування заяви, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 72323,00 гривні, 3 % річних у розмірі 505,66 гривень, інфляційні витрати в розмірі 2239,18 гривень. Врешті заявлених позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь держави судовий збір у розмірі 969,16 гривень.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.02.2024 рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 залишено без змін.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом пошкодження приміщення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», розташованого за адресою: м. Київ, Пуща Водиця, вул. Квітки Цісик, 56, під час обстрілу артилерією військ рф 12.03.2022 року, у зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження № 12022100050000456.

У листі Торгово-Промислової палати України від 28.02.2022 року за № 2024/02.0-7.1 вказано, що військова агресія російської федерації проти України з 24.02.2022 року є обставиною непереборної сили для суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по договору.

Згідно із фінансової звітності малого підприємства за дев`ять місяців 2023 року ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» має збиток 30 550 400,00 грн.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку за 01.02.2024 ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» має кредиторську заборгованість 13 500 000,00 грн.

Заборгованість за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» перед АБ «Укргазбанк» становить 7 941 000,00 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 301 618 238,00 грн та складає прострочену загальну заборгованість. Щомісячний платіж з погашення кредитної заборгованості становить 60 000,00 доларів США, що складає понад 2 млн. гривень.

Крім того, ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» на виконання судових рішень добровільно сплатило понад 2 млн. гривень, що підтверджується платіжними інструкціями.

Згідно із витягом з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що за грудень 2023 року-січень 2024 року судами прийнято понад двадцяти судових рішень про стягнення з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошових коштів.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

При розгляді вказаної заяви, суд звертає увагу, що як на підставу для відстрочення/розстрочення судового рішення представник відповідача посилається на бойові дії, які призвели до пошкодження приміщення ТОВ «Пологовий будинок «Лелека», що спричинило неможливість виконання боржником умов укладених договорів, послуги за якими були вже оплачені пацієнтами, а також погіршення фінансового стану підприємства. Суд погоджується з тим, що зазначені обставини не залежали від волі заявника та впливають на можливість останнього виконати рішення суду.

28.02.2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02 грудня 1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Судом також встановлено, що через повномасштабне вторгнення рф на територію України, масовані обстріли ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» тимчасово припинило свою діяльність з 06.03.2022 по 01.09.2022. Наслідком призупинення діяльності пологового будинку стала неможливість виконання взятих на себе зобов`язань перед позивачем та іншими пацієнтами. Воєнні дії на території Києва та Київської області, тимчасове призупинення діяльності призвело до погіршення матеріального становища ТОВ «Пологовий будинок «Лелека».

Окрім того, суд приймає до уваги, що у період з 15.12.2023 по 02.02.2024 судами ухвалено 21 рішення, які набрали законної сили, про стягнення з ТОВ «Пологовий будинок «Лелека» грошових коштів, що в свою чергу покладає на боржника значний фінансовий тягар, який, у разі одночасного здійснення розрахунку за всіма борговими зобов`язаннями та погашення кредиторської заборгованості, може призвести до банкрутства підприємства.

Враховуючи викладене, зважаючи на строки невиконання рішення суду, суму боргу за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення суду. Разом з тим, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі № 756/9605/22 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 75067,84 грн, з яких: грошові кошти у розмірі 72323,00 гривні, 3 % річних у розмірі 505,66 гривень, інфляційні витрати в розмірі 2239,18грн, строком на 6 (шість) місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячних платежів протягом шести місяців рівними частинами у розмірі 12511 (дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 30 копійок та останнього (шостого) платежу у розмірі 12511 дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 34 копійки. В іншій частині заявлених вимог, слід відмовити.

Керуючись статтями 16, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про відстрочення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про розстрочення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09.08.2023 у цивільній справі № 756/9605/22 у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пологовий будинок «Лелека» на користь ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 75067,84 грн, строком на 6 (шість) місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячних платежів протягом шести місяців рівними частинами у розмірі 12511 (дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 30 копійок та останнього (шостого) платежу у розмірі 12511 (дванадцять тисяч п`ятсот одинадцять) гривень 34 копійки.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 08.03.2024.

Суддя М.М. Ткач