Ухвала суду № 117527404, 19.02.2024, Оболонський районний суд міста Києва

19.02.2024 Справа № 760/24835/23

Справа № 760/24835/23

Провадження № 6/756/135/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Оболонський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Тихої О.О., за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс») звернулося до Оболонського районного суду м. Києва з вищезазначеною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог заявник зазначив, що на виконанні у приватного виконавця Кошарського О.В. перебуває виконавче провадження № 63552191, відкрите на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості.

08.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір № 08-02/23 про відступлення прави вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в тому числі за кредитним договором № L8301788, укладеним з ОСОБА_1

10.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 10-05/3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги за договорами, в тому числі за кредитним договором № L8301788, укладеним з ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, заявник просить замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні просив розглянути її без його участі.

Інші учасники справи до суду не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка осіб, що беруть участь у справі не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглянув справу без фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «Дебт Форс» просить замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Судом встановлено, що 08.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір № 08-02/23 про відступлення прави вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги за договорами, в тому числі за кредитним договором № L8301788, укладеним з ОСОБА_1

10.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 10-05/3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги за договорами, в тому числі за кредитним договором № L8301788, укладеним з ОСОБА_1 .

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що при розгляді справ необхідно встановити фактичні обставини справи, зокрема чи було звернуто до примусового виконання та відкрито виконавче провадження за виконавчим написом нотаріуса.

Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито.

При цьому, заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зазначила, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи ст. 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 у справі № 2-606/10 (провадження № 61-4315св23) дійшов висновку, що тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Заявник просить замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні № 63552191 на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».

Разом з тим, з постанови про відкриття виконавчого провадження № 63552191 від 09.11.2020 вбачається, що приватним виконавцем Кошарським О.В. відкрито виконавче провадження № 63552191 на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за договором позики № AG5684017 від 07.06.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дінеро», а не за кредитним договором № L8301788, як зазначено у заяві.

При цьому, представником ТОВ «Дебт Форс» не додано доказів переходу до нього права вимоги за кредитним договором № AG5684017 від 07.06.2019.

Крім того, представником заявника взагалі не надано доказів існування виконавчого провадження з примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № L8301788.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Реалізація цього обов`язку відбувається шляхом переконання суду у достовірності наведених фактів. Обов`язок доказування покладається на сторони, у зв`язку з чим відбувається реалізація принципу змагальності сторін та свободи в надані ними своїх доказів суду і у доведенні перед судом їх переконливості.

У зв`язку з викладеним, за наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що підстави для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача, з ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні на підставі виконавчого напису № 11425, вчиненого 30.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» відсутні, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 55, 260, 261, 353, 442 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», приватний виконавець Кошарський Олександр Володимирович, ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха