Рішення № 117527204, 06.03.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12451/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,

за участі секретаря судового засідання Янка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго",

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс"

про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків

учасники справи у судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс", в якому просить суд:

1. Встановити порядок користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до розміру їх часток у праві власності на спільне майно наступним чином: по 29, 1 кв..м. - кожному співвласнику від загальної площі квартири АДРЕСА_2 , 2 кв.м., а саме:

- на ім`я ОСОБА_1 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.;

- на ім`я ОСОБА_2 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.;

- в загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити: кухню - площею 7,0 кв.м., ванну кімнату - площею 2,4 кв.м., вбиральню - площею 1,2 кв.м., коридор - площею 9,4 кв.м., балкон - площею 2, 8 кв.м., лоджію - площею 2, 7 кв.м.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" розділити особовий рахунок № НОМЕР_1 на оплату послуг з постачання теплової енергії, що надається у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрити два особових рахунки для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням встановленого порядку користування квартирою, а саме:

- на імя ОСОБА_1 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.;

- на імя ОСОБА_2 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс" розділити особовий рахунок № НОМЕР_2 на оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території за адресою: АДРЕСА_1 , та відкрити два особових рахунки для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з урахуванням встановленого порядку користування квартирою, а саме:

- на імя ОСОБА_1 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.;

- на імя ОСОБА_2 , що володіє 1/2 частки у справі власності на квартиру на загальну площу - 29,1 кв.м.

В обґрунтування позову зазначено, що сторони у справі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , кожному з яких належить по 1/2 частки. На даний час сторони не можуть дійти згоди щодо порядку сплати житлово-комунальних послуг. Розподілу між співвласниками підлягають рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії та оплату житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території. Особові рахунки для сплати зазначених житлово-комунальних послуг відкриті на імя ОСОБА_1 . Відповідач є власником 1/2 частини квартири, а тому разом із позивачем повинна виконувати обов`язок по утриманню майна згідно своєї частки та нести тягар відповідальності перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними з цим майном.

Домовленість між позивачем та відповідачем щодо порядку користування квартирою відсутня, тому порядок користування квартирою, а отже і поділ особових рахунків між ними може бути встановлений лише судом.

Ухвалою суду від 15.09.2023 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обемежною відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Товариство з обемежною відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс".

07.11.2023 від третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" надійшли заперечення на позовну заяву, згідно яких представник третьої особи вважає заявлені вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їхні права, тобто виносити рішення або ухвали про права чи обов`язки третіх осіб. Крім того вказує, що ведення особових рахунків є правом, а не обов`язком підприємства та відноситься до його внутрішньогосподарської діяльності.

Також зазначає, що правова можливість укладення договору надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з кожним із споживачів (співвласників) та відкриття особових рахунків виникає за умови правильного виділення часток в натурі із забезпеченням частки кожного із співвласників та присвоєння різних поштових адрес. При цьому, позивач не позбавлена можливості звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах, та лише у разі їх відмови, звернутися з відповідним позовом про вирішення спору та про захист порушених прав.

Представником позивача 19.12.2024 подано відповідь на заперечення, відповідно до яких представник повідомляє, що необхідність звернення до суду з позовною заявою про розподіл особових рахунків виникла через те, що співвласники не дійшли згоди в добровільному порядку звернутися до обслуговуючої організації аби укласти окремі договори на оплату комунальних послуг та отримати кожна окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Вказує, що в іншому порядку, крім судового, сторони не можуть вирішити спір щодо розподілу житлово-комунальних послуг.

Ухвалою суду від 19.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоч про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, відзив не подала.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , кожному з яких належить по 1/2 частки.

Спірна квартира має 3 житлові кімнати, загальна площа - 58, 2 кв.м., в т.ч. житлова - 36, 0 кв.м., допоміжна - 20, 0 кв.м.; площа квартири 56, 0 кв.м.

Позивач вказує, що домовленість між позивачем та відповідачем щодо порядку користування квартирою відсутня, тому порядок користування квартирою, а отже і поділ особових рахунків між ними може бути встановлений лише судом.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що позивачем не надано доказів звернення позивача до відповідача з вимогою про усунення перешкод шляхом встановлення порядку користування спірною квартирою, як і відсутні докази звернення позивача до відповідних обслуговуючих організацій із проханням розподілити особовий рахунок на квартиру, та, відповідно відмови, останніх, в цьому.

Крім того, позивач у позовній заяві не ставить питання про виділення кожному співвласнику у користування житлової площі (кімнати).

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог та заперечень на позов, суд приймає до уваги те, що за ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правовий статус житлових приміщень, що перебувають у державній власності, регулюється житловим законодавством та умовами Договорів на підставі яких дане майно передано у користування.

Відповідно до ст.64 Житлового Кодексу Української РСР, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року, визначення порядку користування таким житловим приміщенням, відбувається або за спільною згодою членів сім`ї квартиронаймача, або за рішенням суду. При цьому поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов сторін і викличе необхідність постановки осіб на облік, як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

Учасники спільного користування квартирою повинні погоджувати один з одним свою поведінку по володінню, користуванню і розпорядженню нею, вони здійснюють правомочності по володінню, користуванню і розпорядженню цим майном за спільною згодою.

Право кожного із користувачів по користуванню майном, одночасно створює для нього і обов`язок погодити свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження цим майном з іншими користувачами.

Якщо ж користувачі не дійдуть згоди з питання щодо здійснення повноважень по користуванню спільним майном, то спір, що виник, може бути вирішений судом.

Суд звертає увагу, що первинне значення у врегулюванні відносин між користувачами квартири має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість.

Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між свівласниками, такий порядок користування може встановити суд.

Крім того, відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 572 від 08.10.1992 р., передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартири в разі, якщо між ними відсутня згода щодо оплати.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать послуги з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позивач в позовній заяві вказує на те, що порядок користування необхідно встановити, зокрема, для того, щоб розділити особові рахунки по оплаті комунальних послуг, в зв`язку з тим, що відповідач теж зобов`язана утримувати майно згідно своєї частки, однак доказів того, що позивач сплачує за комунальні послуги самостійно без участі відповідача, матеріали справи не містять.

Суд також звертає увагу на те, що незалежно від того, на ім`я кого із користувачів оформлено особові рахунки на оплату комунальних послуг, кожний із них зобов`язаний оплачувати всі витрати по утриманню майна, в т.ч. і комунальні послуги.

В ході розгляду справи суду не надано інформації про офіційно зареєстрованих осіб в квартирі, що унеможливлює визначення належного кола осіб, прав та обов`язків яких стосується даний спір, як і не надано будь-яких доказів, що позивачу відповідачем чиняться перешкоди в користуванні квартирою.

Окрім того, суд наголошує, що не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб. Вирішення заявлених позовних вимог, спрямованих на втручання у право особи, яку визначено як третю особу у справі, не відповідає процесуальному статусу сторін цивільного процесу.

Вказане узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Разом з тим слід зазначити, що ст.360 ЦК передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. Зважаючи на те, що позивач є власником 1/2 частини спірної квартири, остання вправі пред`явити до іншого співвласника вимоги на компенсацію понесених витрат на оплату житлово-комунальних послуг або ж на зворотну вимогу (регрес) у випадку виконання судового рішення, за вирахуванням частки, яка припадає на неї (ч.4 ст.544 ЦК України).

З огляду на те, що суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог, в порядку ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго", Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс"про встановлення порядку користування квартирою та розподіл особових рахунків - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 );

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, 33027, ІК 36598008);

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Будсервіс" (вул. Вербова, буд. 20, м. Рівне, 33024, ІК 43963919).

Повне судове рішення складене та підписане 08.03.2024.

Суддя О. В. Левчук