Ухвала суду № 117524511, 07.03.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1517/24

пр.№ 1-кп/464/299/24

У ХВ АЛ А

04 березня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження № № 464/1517/24, внесене 05 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000203, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гійче Львівської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.307 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення прокурор ОСОБА_4 ;

захисту: обвинувачений ОСОБА_3 та захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

з участю його сторін, -

у с т а н о в и в :

у провадженні суду перебуває на розгляді відповідний обвинувальний акт.

Відповідно до ст.ст.314, 315 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

За наслідками роз`яснення стороні захисту про право обвинуваченого заявити клопотання про здійснення кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів відповідно до ч.2 ст.31 КПК України, ОСОБА_3 відмовився від такого, що підтримали і захисники.

Відтак розгляд кримінального провадження здійснюватиме суддя ОСОБА_1 одноособово.

Стороні захисту за наслідками роз`яснення відводу з підстав, передбачених вимогами ст.ст.78, 80 КПК України, не заявлено такого учасниками провадження.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового провадження щодо наявності чи відсутності перешкод для призначення судового розгляду, вважає, що слід призначити відкритий судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження підсудне Сихівському районному суду м.Львова.

Підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 ч.1 та ч.2 ст.284 КПК України, затвердження угод чи повернення обвинувального акта немає.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Згідно ізположеннями ч.3ст.331КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, покликаючись на наявність обґрунтованої підозри у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків.

Обвинувачений тайого захисникине заперечилипроти застосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,однак просять одночасновизначити розмірзастави.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного.

Як регламентовано ст.ст.131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Під час досудового розслідування обвинуваченому ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів 13 січня 2024 року без визначення розміру застави (скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2023 року). У подальшому такий захід забезпечення кримінального провадження продовжувався ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 09 січня 2024 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, до 07 березня 2024 року.

Відповідно до п.13 ч.1ст.3КПК України обвинувачення- це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом, а тому питання обґрунтованості підозри на даній стадії не є предметом розгляду суду, в тому числі з огляду на те, що обвинуваченому вже пред`явлене обвинувачення, яке є твердженням про вчинення особою інкримінованих злочинів, а не обґрунтованим припущенням, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, що мало місце коли останній перебував у процесуальному статусі підозрюваного.

За таких обставин суд позбавлений можливості надати правову оцінку обґрунтованості пред`явленого обвинувачення при розгляді клопотання про продовженні строку запобіжного заходу під час судового провадження, не має законних підстав для дослідження будь-яких доказів, окрім обвинувального акта.

Існування ризику переховуватись обвинуваченим від суду підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого злочинів йому загрожує покарання у виді позбавлення волі, максимальною санкцією на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна (без урахування застосування положень ст.70 КК України) і це може стимулювати його до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого, який не працює та має постійної зайнятості, до втечі.

Існування ризикупродовження злочинної діяльності підтверджується характером, систематичністю і способом вчинення корисливих кримінальних правопорушень, що інкримінується обвинуваченому, незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, повторно, особою без жодного легального джерела доходу та за умови невстановлення правоохоронними органами особи продавця наркотичних засобів обвинуваченому.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення/відсутність встановлених ризиків.

Існування ризиків незаконного впливу на свідків, експерта та спеціаліста, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином стороною обвинувачення жодним чином не доведено, що в цілому не впливає не вирішення питання запобіжного заходу.

Вищенаведені обставини у своєму взаємозв`язку зумовлюють необхідність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, що забезпечить його дієвість та сприятимевиконанню завданькримінального провадження,визначеним ст.2КПК України.КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак має реальну потенційну можливість їх здійснити в майбутньому.

Усвідомлення загрози реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк у разі визнання винуватості, конкретні фактичні обставини злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, у сукупності підвищують суспільну небезпечність діяння та особи, на переконання суду свідчать про доцільність продовження обвинуваченому виняткового заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе запобігти доведеним ризикам та сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Більш м`які запобіжні заходи чи їх незастосування не забезпечать його належної поведінки з урахуванням сукупності наведених ризиків, а безпека суспільства вимагає ізоляції особи, яка з достатньою обґрунтованою ймовірністю здатна завдати згубного впливу на здоров`я населення та соціальне благополуччя суспільства. Продовження строкутримання підвартою можебути виправданоза наявностітого,що йоговимагають справжніінтереси суспільства,які,не зважаючина презумпціюневинуватості,переважають надпринципом повагидо особистоїсвободи.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,не встановлено, беручи до уваги відсутність заперечення щодо такого зі сторони захисту.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченому, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів в умовах введеного в державі воєнного стану, що значно підвищує суспільну небезпеку вчиненого. За таких умов альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як просить захист, не може виступати достатньо стримуючим фактором. Наявність в обвинуваченого трьох дітей (свідоцтва про народження надані захистом) з урахуванням характеру протиправних діянь не мінімізує перелічених ризиків. До того ж за відсутності офіційного прибутку суд критично ставиться до того, що діти перебувають саме на утриманні обвинуваченого.

Клопотань від учасників судового провадження про виклик певних осіб до суду для допиту, витребування певних речей чи документів не надходило.

Відповідно доч.ч.1, 2 ст.314-1КПК України необхідно доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації в порядку, визначеному законодавством, в строк до судового засідання скласти та надати суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого за ч.1 ст.307 КК України.

Ураховуючи наведене, суд призначає в межах встановленого строку відкрите судове засідання з викликом учасників провадження.

Керуючись ст.ст.314-316, 369-372 КПК України, -

п о с т а н о в и в :

призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщені Сихівського районного суду м.Львова на 10 годину 13 березня, 11.30 год 27 та 29 березня, 11.30 год 2 та 9 квітня, 11 годину 15 та 22 квітня 2024 року з викликом його учасників.

Розгляд кримінального провадженняздійснювати суддею ОСОБА_1 одноособово.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02 травня 2024 року.

Доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації в порядку, визначеному законодавством, в строк до судового засідання 01.04.24. скласти та надати суду досудову доповідь стосовно обвинуваченого.

Ухвала в частині строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, в її решті набирає законної сили з моменту її постановлення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_7