Ухвала суду № 117520674, 08.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1935/24

Номер провадження 1-кс/711/544/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

слідчої - ОСОБА_4

підозрюваного - ОСОБА_5

захисника - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшої слідчої в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №120242500000000088 від 28.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вознесенка, Буринського району, Сумської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, який не є особою з інвалідністю, неодруженого, старшого солдата, номеру обслуги 2 відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше несудимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старша слідча в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , поданим в рамках кримінального провадження №120242500000000088 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120242500000000088 від 28.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді номера обслуги 2 відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні старший солдат, у порушення вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 16, 49, 56, 127, 128, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 3, п. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п 2.3.2 8.1, 8.2, 8.12 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 Департаментом профілактики правопорушень Міністерства внутрішніх справ України, діючи з прямим умислом, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 05.03.2024 близько 10 год. 00 хв. перебуваючи у лісосмузі в напрямку виїзду із села Буки, Уманського (Маньківського) району, Черкаської області збув ОСОБА_7 за 19 500 грн. автомат АК-74 № НОМЕР_2 та патрони калібру 5.45 мм. в кількості 39 шт., 1 патрон калібру 7.62 мм. 05.03.2024 о 10 год. 05 хв. навпроти заводу «Рідне», що знаходиться за адресою: Черкаська область, Уманський (Маньківський) район, с. Буки, вулиця Пушкіна, 16, ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, а грошові кошти в сумі 19 500 гривень вилучено.

06.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідча зазначає, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є встановлені під час досудового розслідування достатні фактичні дані про збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, які містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 , протоколі затримання особи від 05.03.2024, а також інших матеріалах кримінального провадження.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є наступне.

Кримінальне правопорушення (злочин), у якому підозрюється ОСОБА_5 зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

На переконання ініціатора клопотання, підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що він притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину, який посягає на громадську безпеку, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 та підтверджують наявність зазначених ризиків, а саме:

- підозрюваний ОСОБА_5 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та вважається таким, який самовільно залишив частину, проживає в с. Кути, Уманського р-ну., Черкаської обл. Із урахуванням зазначеного та те, що слідство проводиться у м. Черкаси, останній не маючи постійного проживання у м. Черкаси, перебуваючи на волі, матиме змогу переховуватись від слідства та суду. Разом з тим, ОСОБА_5 підозрюється у збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років та під страхом покарання буде переховуватись від слідства;

- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме: свідка ОСОБА_7 , який є його знайомим, а також понятих, які були присутніми під час затримання. ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження, зокрема, встановлення намірів та обізнаності вказаних свідків про злочинні наміри підозрюваного, а також об`єктивному встановленню факту причетності його до вчинення даного кримінального правопорушення. На даний час є реальні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може на них незаконно впливати, шляхом підкупу, вмовлянням та/або застосуванням погроз, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

У разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється і призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих діянь, це може стати підставою та мотивом для його переховування від органів досудового розслідування та суду. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Сума грошових коштів, які отримав ОСОБА_5 за збут вогнепальної зброї, складає 19 500 грн.

У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідча вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 116 800 грн.

Саме такий розмір застави, на думку органу слідства та прокуратури, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб унеможливити у подальшому підозрюваному ОСОБА_5 будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, слідча вважає за необхідне, покласти на ОСОБА_5 , обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_7 , та іншими свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Виходячи з усього вище перерахованого, жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти наведеним вище ризикам, у зв`язку з чим слідча за погодженням з прокурором, звернулася з даним клопотанням до слідчого судді та просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 днів, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, з огляду на обставини, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Крім того прокурор зазначив, що підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто: підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, яке може бути застосовано до нього у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також, перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема на заявника ОСОБА_7 та понятих, шляхом вмовлянь до зміни показів, з метою уникнення покарання, що йому загрожує у разі визнання винним. На думку прокурора, існує ризик впливу підозрюваним на експертів, оскільки в межах даного кримінального провадження вже проведено одну експертизу та планується призначення ще однієї, тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 зможе впливати на експертів. Крім того, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час органом досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину, що на думку прокурора, свідчить про високу ймовірність існування зазначених вище ризиків, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, відносно підозрюваного не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На підставі викладеного, прокурор вважав, що саме тримання під вартою підозрюваного зможе запобігти вказаним ризикам. Щодо обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави прокурор зазначив, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є цілком обґрунтованим та не надто обтяжливим розміром для підозрюваного зважаючи на те, що він як військовослужбовець отримував заробітну зарплату та премії у значних розмірах. На уточнююче питання головуючого прокурор зазначив, що у сторони обвинувачення відсутні відомості щодо наявності у підозрюваного ОСОБА_5 паспорту громадянина України, чи іншого документу, що надає можливість виїзду за межі країни.

В судовому засідання слідча ОСОБА_4 підтримала доводи прокурора та просила клопотання задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому та додані до нього докази. Додатково зазначила, що на даний час існують ризики, які обумовлюють необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України. Просила врахувати, що під час проведення санкціонованого обшуку у підозрюваного було вилучено згортки з порошкоподібною речовиною білого кольору, про що було внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Органом досудового розслідування призначено експертизу для визначення вказаної речовини. Крім того, органом досудового розслідування отримано інформацію з військової частини НОМЕР_1 про самовільне залишення ОСОБА_5 військової частини, а відтак ризик переховування від слідства та суду є досить обґрунтованим. Зважаючи, що ОСОБА_5 отримував грошові виплати як військовослужбовець, то розмір визначеної застави, на її переконання, не буде для нього непосильним.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила врахувати, що її підзахисний вперше притягується до кримінальної відповідальності, проживає разом з батьками та його батько є особою з інвалідністю третьої групи. Ризики зазначені прокурором є необґрунтованими та безпідставними. Просила обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що цілко забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. В разі, якщо суд дійде висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила зменшити розмір застави, оскільки жодного грошового утримання ОСОБА_5 наразі не отримує, іншого джерела доходу немає.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні, не заперечуючи свою причетність до інкримінованого йому органом досудового розслідування в провину злочину, підтримав позицію свого захисника та просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Відмовився надавати пояснення щодо вилученої в нього під час особистого обшуку речовини. Не заперечував, що він самовільно залишив військову частину, однак чи порушено за цим фактом кримінальне провадження йому невідомо.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Також, п.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120242500000000088 від 28.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років.

05.03.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у збуті вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.03.2024; протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується); протоколами допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом огляду та помітки грошей; протоколом огляду покупця та вручення грошових коштів; протоколом видачі предметів; висновками експерта.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинений ОСОБА_5 інкримінований йому в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, з урахуванням відомостей щодо самовільного задишення підозрюваним військової частини, наявність вказаних вище обставин наведених стороною захисту, не може бути вирішальним, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.

Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, зокрема на свідка ОСОБА_7 , який є знайомим підозрюваного ОСОБА_5 , та осіб, які були понятими під час проведення слідчих (процесуальних) дій в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків.

В той же час, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування можливості незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні. При цьому суд зазначає, що у контексті кримінального провадження ризиком є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А відтак доводи прокурора щодо можливості впливу підозрюваним на експертів носять абстрактний характер і є лише його припущенням.

Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, наявність соціальних зв`язків з рідними.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваного таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення та відомості про особу підозрюваного, вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт, про який клопотала сторона захисту, не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а особливо можливості переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слід звернути увагу на те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який самовільно залишив частину, та за результатами службового розслідування щодо вказаного факту відносно останнього скеровано до органу досудового розслідування матеріали про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Зазначене свідчить про високий ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Окремо слід зазначити, що слідчий суддя не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь підозрюваного, а саме що він вперше притягується о кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, але вважає, що у даному випадку, ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у встановленому законом строки, а також, забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстав для обрання більш м`якого запобіжного заходу, слідчий суддя не вбачає.

При цьому доказів, які б свідчили про неможливість тримання підозрюваного під вартою, стороною захисту не надано.

Водночас, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.

На думку слідчого судді, запропонований стороною обвинувачення розмір застави 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є занадто завищеним та непомірним для підозрюваного, враховуючи, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження того, що такий розмір застави є співмірним та пропорційним розміру доходів та майновому стану підозрюваного.

Так, відповідно до акту службового розслідування, ОСОБА_5 з грудня 2023 року зупинено всі грошові виплати як військовослужбовцю, доказів про наявність іншого джерела доходу слідчому судді не надано.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених п.п.1-4,9ч.5ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись за межі с. Кути Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) із свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора; носити електронний засіб контролю.

В той же час, слідчий суддя не вбачає підстав для покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду за межі України, оскільки прокурором не було доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у підозрюваного документів, що дають право на виїзд за межі України, а ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував факт наявності у нього таких документів.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст. 197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрюваного ОСОБА_5 було затримано 05.03.2024, про що свідчить відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.08.2023. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу строком 60 днів, тобто до 03.05.2024 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшої слідчої в особливо важливих справах відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №120242500000000088 від 28.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України задоволити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 03.05.2024 включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання 05.03.2024.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача- UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача- ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №120242500000000088, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2024.

Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі с. Кути Уманського району Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування, у будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет) із свідком ОСОБА_7 та іншими свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора;

- носити електронний засіб контролю.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз`яснити, що обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, покладені на підозрюваного строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити,що уразі невиконанняобов`язківзаставодавцем,а також,якщо підозрюваний,будучи належнимчином повідомленим,не з`явитьсяза викликомдо слідчого,прокурора,слідчого судді,суду безповажних причинчи неповідомить пропричини своєїнеявки,або якщопорушить іншіпокладені нанього призастосуванні запобіжногозаходу обов`язки,застава звертаєтьсяв дохіддержави тазараховується доспеціального фондуДержавного бюджетуУкраїни йвикористовується упорядку,встановленому закономдля використаннякоштів судовогозбору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 03 травня 2024 року включно.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.

Слідчий суддя: ОСОБА_1