Рішення № 117518093, 29.02.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.02.2024 Справа №607/25450/23 Провадження №2/607/767/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванко О. М.

за участю секретаря с/з Медвідь О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56635,04 грн.

В обґрунтування вимог вказує, що 18.06.2018 міжПАТ "Ідея Банк"та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № С-211-007057-18-980. 07.07.2023 міжПАТ "Ідея Банк"таТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення боргів", укладено Договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого,АТ "Ідея Банк"відступаєТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення боргів", аТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення боргів"приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором в сумі 56635,04 грн., з яких: 28547,76 грн. заборгованість за основним боргом; 28087,28 грн. заборгованість за відсотками.

У зв`язку з недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 56635,04 грн, та судові витрати.

Відповідачем не подано відзив на позов, однак подано письмові пояснення у яких зазначив, що заміна кредитора у зобов`язанні не є беззаперечним підтвердженням того, що до позивача перейшло право вимоги саме на той розмір заборгованості, який зазначено у витязі із Реєстру боржників №1 до Договору факторинга №07072023 від 07 липня 2023 року. Також у матеріалах позовної заяви не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти у визначених договором порядку та розмірах, як і інформації про суми їх повернення, що в свою чергу не дає для суду та сторін можливості дійти до переконання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог. Тому позивачем не надано належних й допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості у зв`язку з користуванням цими коштами. Позивач надав суду розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , у яких лише вказано про наявність заборгованостей, які складаються із основної суми та заборгованості за відсотками, а відтак відсутня можливість встановити дату надання коштів позичальнику, їх розмір, дати сплати позичальником кредиту, суми таких сплат, порядок нарахування процентів. Окрім цього сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

Крім того, надані позивачем №1 до Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року, не місять підпису сторін, які би підтверджували дійсність переходу права вимоги до боржника за кредитними договорами №С-211-007057-18-980 від 18 червня 2018 року, відповідно. Вважаємо, що у позивача ТОВ «ФК «СЛКБ» була наявна можливість надати до суду докази на підтвердження розмірів отриманих відповідачем кредитів та наявності у ОСОБА_1 простроченої заборгованості у зв`язку з невиконанням останнім кредитних зобов`язань. Тому позивач не підтвердив свої позовні вимоги жодними належними і допустимими доказами, що є його процесуальним обов`язком, а не відповідача. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Проте у матеріалах даної справи виписка по картковому рахунку відсутня. Будь-яких інших первинних документів на підтвердження здійснення між сторонами господарських операцій, зокрема перерахунку банком кредитних коштів та використання цих коштів відповідачем позивач не надана.

Позивач надав суду копію Договору факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року не в повному обсязі, що позбавляє суд та учасників справи можливості належно та у повній мірі сприймати зміст цього документу, а також встановити істотні умови такого договору, в тому числі зобов`язання нового кредитора перед первісним кредитором щодо здійснення оплати за придбання права грошової вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за цим Договором. Також, позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» сплатила Акціонерному товариству «Ідея Банк» кошти за передані права вимоги за Договором факторингу №07072023 від 07 липня 2023 року. Зокрема, відсутній платіжний документ банківської установи, який би засвідчував факт безготівкового перерахування грошових коштів, чи інший документ який би підтверджував факт здійснення такої оплати у повному обсязі. Тому позивач не довів, що він набув право вимоги до позичальників Акціонерного товариства «Ідея Бапк», втому числі і до ОСОБА_1 . З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак попередньо подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, свою позицію підтримує викладену у письмових поясненнях.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви та клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії, зокрема.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Судом встановлено фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Суд, встановив, що 18.06.2018 міжПАТ "Ідея Банк"та ОСОБА_1 було укладено угоду С-211-07057-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки (далі - кредитний договір).

Згідно з п. 2, 3.2, 3.4 кредитного договору, позичальник отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватися в межах Угоди та Договору. Ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення Угоди, становить 30 000 грн. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 %. Строк кредитування становить 12 місяців.

Також, ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, заяву про надання згоди від 18.06.2018, заяву № С-211-07057-18-980 про акцент публічної оферти ПАТ «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналога власноручного підпису та відтиску печатки банку ПАТ «Ідея Банк» від 18.06.2018, згода фізичної особи - суб`єкта кредитної історії від 18.06.2018.

Крім цього позивачем подано прибутковий позабалансовий ордер від 18.06.2018, на суму одна гривня та заяву № С-211-07057-18-980 від 18.06.2018 на приєднання до договору добровільного страхування життя №ПБ КК 1 від 03.04.2017, від 18.06.2018,

07.07.2023 міжАТ "Ідея Банк"таТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів", укладено Договір факторингу №07072023, у відповідності до умов якого,АТ "Ідея Банк"відступаєТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів", аТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів"приймає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. п. 2.1, 2.2. Договору факторингу, за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором. Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом та визначені в Реєстрі Боржників, що підписується Сторонами у паперовому вигляді в день укладання цього Договору та передається, в день укладання цього Договору, Клієнтом Фактору в електронному вигляді та надсилається засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі. Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 1 до Договору факторингу №07072023 про відступлення прав вимоги від 07.07.2023,ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів"набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором С-211-07057-18-980 від 18.06.2018.

Згідно з платіжним дорученням № 19913 від 11.07.2023ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів"сплатила за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №07072023 від 07.07.2023 суму 15300000,00 грн.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунокзаборгованості за кредитним договором № С-211-07057-18-980 від 18.06.2018, відповідно до якого, заборгованість ОСОБА_1 становить 56635,04 грн., з яких: 28547,76 грн. заборгованість за основним боргом; 28087,28 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Позивач як на підставі заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути суму заборгованості за кредитним договором, через неналежне виконання умов кредитного договору.

Суд погоджується з такими аргументами позивача, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Судом встановлено, що між ПАТ "Ідея Банк"та ОСОБА_1 було укладено угоду С-211-07057-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00 %. Строк кредитування становить 12 місяців.

Щодо факту виконання ПАТ "Ідея Банк"своїх зобов`язань за Договором, суд зазначає, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем не подано документ первинного бухгалтерського обліку, який би відповідав статті 9Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", та підтверджував факт видачі кредиту.

Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за кредитним договором № С-211-07057-18-980 від 18.06.2018, не є документом первинного бухгалтерського обліку господарських операцій, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду впостанові від 03.07.2019 у справі N 342/180/17 та Верховного Суду Українив постанові від 11.03.2015 р. N 6-16цс15.

При цьому, виписки по рахункам або касовий документ, заява про видачу готівки можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором, в разі якщо останні відповідають вимогам первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.04.2021 у справі N 752/9423/15-ц, від 16.09.2020 у справі N 200/5647/18.

Позивачем не надано суду належних, допустимих і достовірних доказів того, що відповідачу після укладення кредитного договору було видано кредит, саме в сумах заявлених позовних вимог. Визначення даних сум в кредитних договорах не свідчить про отримання саме в цьому розмірі кредиту відповідачем і виконання кредитодавцем своїх зобов`язань по договорах.

Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а отже не є належними доказами існування боргу.

Наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором є не достатнім для задоволення позовних вимог, оскільки сам розрахунок, умови кредитування тощо, є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися кредитні кошти відповідачу, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутності належних та допустимих доказів, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Суду надано як докази, що підтверджують розмір заборгованості документи, які, не є документами первинного обліку та в яких зазначено суму заборгованості, яка відрізняється від суми, що зазначена у позовній заяві, що позбавляє суд можливості встановити факт виникнення та розмір заборгованості у відповідача.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі N 219/1704/17.

Згідно вимогст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів у АТ «Ідея Банк» та наявності у нього заборгованості, яка виникла внаслідок порушення ним умов кредитних договорів та правильність розрахунку розміру заборгованості.

Поряд з цим згідно з абз. 1 ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Відповідно дост. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Частини 1, 5ст. 81 ЦПК Українивизначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, укладеного між АТ «Ідея Банк» таТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів", до ,ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенціяз повернення богів" перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором.

Так, за правилом ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто за наведеним загальним правилом до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір факторингу є підставою для сингулярного правонаступництва, в силу якого не відбувається припинення попереднього кредитного зобов`язання. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу - на стороні кредитора - у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного з їх учасників. Отже, у подібних випадках не відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших. При цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином у разі відступлення права вимоги новий кредитор замінює собою особу у всіх правах, що існували на момент здійснення відступлення і не припинилися внаслідок такої заміни кредитора у зобов`язанні.

Зміст зобов`язання як правовідношення визначається сукупністю певних прав та обов`язків, відповідно, у разі описаного відступлення права вимоги до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредитору. У спірних правовідносинах обсяг прав визначається обсягом прав, пов`язаних із обов`язком з повернення суми кредиту і виконанням усіх похідних від цього зобов`язань.

Разом з тим, оскільки позивач не довів суду факт видачі кредитних коштів АТ «Ідея Банк» боржнику ОСОБА_1 , суд вважає, що відстуні підстави вважати, що до позивача перейшло права вимоги за кредитним договором.

При цьому позивач ненадав докази того, що після укладення Договору факторингу були виконані вимогист. 1082 ЦК Українита відповідач отримав письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні була визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Крім цього, сам по собі факт укладення договору факторингу не створює для відповідача безумовного обов`язку сплатити борг, саме у такому розмірі, який зазначено у договорі. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора відповідач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги, а новий кредитор зобов`язаний надати докази існування боргу, саме у такому розмірі, про стягнення якого заявлено відповідну вимогу.

Враховуючи встановлені судом обставини та зроблені висновки, суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому слід відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до частин 1 і 3 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зістаттею 141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, суд вважає, що судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.2,4,12,13,76-78,258-268,273,352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 35625014, місцезнаходження вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;

відповідачОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текстрішення суду складено та підписано 05 березня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко