Ухвала суду № 117515266, 07.03.2024, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

Іменем України

07.03.2024 Справа №607/5254/24 Провадження №2-з/607/28/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі судді Марциновської І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Янчишин В.Й., звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ціна позову 109588,50 грн.

Одночасно з пред`явленням даного позову ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.

Заява обґрунтованатим,що предметомданого позовує відшкодуванняматеріальної таморальної шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди.Заявниця зазначила,що відповідач ОСОБА_2 у добровільному порядку за усними зверненнями позивача не відшкодував завдані ним матеріальні збитки, що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 умисно ухиляється від відповідальності за наслідки, спричинені його протиправною поведінкою. Відтак позивач вважає, що ОСОБА_2 , отримавши примірник позовної заяви, буде вживати заходів для відчуження належного йому майна з метою ухилення від виконання судового рішення, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

За таких підстав відповідно до ст. 150 ЦПК України позивач просить заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження автомобіля марки «Skoda» моделі «Fabia», 2003 року випуску, об`єм двигуна 1198 см3, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи заявниці, викладені у заяві, а також дослідивши додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Суд встановив, що предметом даного позову, зокрема є відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Так, в межах заявлених до ОСОБА_2 позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за майнову шкоду у сумі 58069,03 грн та за моральну шкоду у сумі 40000 грн.

Так, в силу вимог ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних

Так, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Саме лише посилання в заяві на потенційну неможливість у подальшому виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, зазначаючи про можливість відчуження ОСОБА_2 належного йому майна з метою ухилення від виконання судового рішення, заявниця висловлює лише припущення щодо можливості вчинення цих дій, не посилаючись на докази, які б підтвердили існування таких обставин, та не долучаючи ці докази до заяви про забезпечення позову.

Сама по собі відмова ОСОБА_2 в позасудовому порядку відшкодувати позивачеві матеріальну та моральну шкоду, яка завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не свідчить про те, що відповідач вчинятиме дії, спрямовані на утруднення виконання чи невиконання рішення суду у даній справі.

Більше того суд звертає увагу, що право не визнавати позовні вимоги є процесуальним правом відповідача та передбачене Цивільним процесуальним кодексом України. Разом з тим саме по собі використання цього права не свідчить про наявність у відповідача протиправних намірів щодо подальшого невиконання судового рішення, прийнятого на користь позивача. Доводи заявниці щодо ймовірного відчуження відповідачем особистого майна з метою ухилення від виконання рішення суду мають підтверджуватися посиланням на реальні дії відповідача з наданням доказів вчинення таких дій. Такі докази заявницею суду не надані.

Суд звертає увагу, що дорожньо-транспортна пригода за участю сторін трапилась 20.11.2023. При цьому відповідь від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Тернопільській області про наявність у власності ОСОБА_2 рухомого майна, а саме транспортного засобу марки «Skoda» моделі «Fabia», 2003 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , отримана позивачем 23.01.2024. З даною заявою ОСОБА_1 звернулась до суду 06.03.2024.

Указані обставини свідчать про те, що впродовж більш ніж трьох місяців з дня настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не вчиняв будь-яких дій з метою відчуження належного йому рухомого майна, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Інших доказів, які б підтверджували ризик відчуження ОСОБА_2 особистого майна з метою ухилення від виконання судового рішення у даній цивільній справі, суду не надано.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а відтак і про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 77-80, 89, 149-153, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І. В. Марциновська