Рішення № 117511479, 06.03.2024, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року справа № 580/977/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 грудня 2023 року №232650003167, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 11 грудня 2023 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно ст.ст. 55, 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, зарахувавши страховий стаж ОСОБА_1 загальною тривалістю 25 років, 3 місяці, 16 днів, в тому числі врахувавши період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.11.2004 до 31.12.2011 з придбання патенту та сплати фіксованого податку відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок громадян» у повному календарному обчисленні тривалістю 7 років 2 місяці; період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.01.2017 до 31.12.2017 у повному календарному обчисленні тривалістю 12 місяців; та період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 01.12.2023 до 31.12.2023 у повному календарному обчисленні тривалістю 1 місяць.

Ухвалою суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач неправомірно відмовив їй у призначені пенсії із зменшенням пенсійного віку, зазначивши, що у позивача відсутній необхідний стаж, який дає право на пенсію. Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Ухвалою суду від 05.02.2024 про відкриття провадження в адміністративній справі встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками отримано відповідачем 08.02.2024 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою від 08.02.2024 складеною секретарем судового засідання Черкаського окружного адміністративного суду. Відзив у встановлений судом строк, відповідачем до суду не подано, тому справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 11.12.2023, в якій просила призначити їй пенсію за віком

Розглянувши за принципом екстериторіальності заяву позивача та додані документи Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області рішенням від 12 грудня 2023 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Мотивуючи вказане рішення, відповідач зазначив, що страховий стаж позивача складає 19 років 08 місяців 12 днів, тоді як необхідний стаж, визначений ст. 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», становить 23 роки. Далі у цьому ж рішенні відповідач зазначає, що документами підтверджено право ОСОБА_1 на зниження пенсійного віку на 5 років за умови підтвердження страхового стажу 25 років. Особа матиме право на пенсійну виплату 21.06.2033 або при набутті необхідного страхового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до абзацу 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку, в даному випадку 3 роки, встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до довідки Володимирецької селищної ради Рівненської області від 23.11.2022 №1074, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 20.06.1968 по 01.12.1990 проживала в с. Біле Володимирецького району Рівненської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до ІІІ-зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Отже, ОСОБА_1 постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, а відтак вона має право на початкову величину зниження пенсійного віку в розмірі 3 роки.

Відповідно, кількість років зниження пенсійного віку, на які позивач має право, визначається як зменшення пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки проживання в зоні гарантованого добровільного відселення та додатково початкова величина зниження пенсійного віку в розмірі 3 роки, що загалом становить 5 років.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що в період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року пенсія за віком призначається за наявності страхового стажу не менше 30 років.

Враховуючи вищезазначене правове регулювання, для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до статті 55 Закону № 796-XII необхідний страховий стаж у позивача повинен становити не менше 25 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ПКМУ від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконаної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, виключно у випадку не підтвердження записами трудової книжки стажу особи виникає необхідність подання додаткових документів, та/або, у випадку необхідності пошуку свідків чи звернення до даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно розрахунку страхового стажу, наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, який покладений відповідачем в основу оскарженого рішення, позивачу зараховано наступні періоди:

- з 01.11.2004 до 31.03.2005 тривалістю 4 місяці 27 днів враховано стаж для призначення пенсії 2 місяці 24 дні; квітень 2005 року не враховано взагалі;

- з 01.05.2005 - 31.03.2013 тривалістю 7 років 11 місяців 1 день враховано стаж для призначення пенсії 3 роки 2 місяці 4 дні;

- з 01.10.2016 - 29.02.2020 тривалістю 3 роки 4 місяці 13 днів враховано стаж для призначення пенсії 2 роки 10 місяців 29 днів;

- з 01.03.2020 - 31.05.2020 тривалістю 3 місяці враховано стаж для призначення пенсії 3 місяці;

- з 01.06.2020 - 30.11.2020 тривалістю 6 місяців враховано стаж для призначення пенсії 6 місяців;

- з 01.12.2020 - 31.05.2021 тривалістю 6 місяців враховано стаж для призначення пенсії 6 місяців;

- з 01.06.2021 - 30.11.2023 тривалістю 2 роки 6 місяців враховано стаж для призначення пенсії 2 роки 6 місяців.

З наведеного вбачається, що різниця обрахунку стажу сторонами стосується періодів з 01.11.2004 до 31.03.2005; 01.05.2005 - 31.03.2013; 01.10.2016 - 29.02.2020.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Згідно зі статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону визначено, що з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб.

Згідно пункту 3-1 розділу XV Закону №1058-IV (відповідно до змін, внесених згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017) зазначено, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 Закону №1058-IV включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Пунктом 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, регламентовано, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13.02.1998 № 129/98-ВР передбачено, що до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10 відсотків сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрямами.

Отже, у період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року для осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування чи сплачували фіксований податок з придбанням відповідного торгового патенту, страховий стаж зараховується незалежно від розміру сплачених внесків, за умови наявності в реєстрі застрахованих осіб інформації про сплату внесків.

Згідно з довідок ГУ ДПС в Черкаській області від 28.08.2023 та від 15.01.2024 зазначено, що позивач перебуває на обліку як фізична особа-підприємець, а в період з 01.11.2004 до 31.12.2011 здійснювала діяльність з придбання патенту та сплачувала фіксований податок відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок громадян».

Позивачем надано до суду відомості про сплату страхових внесків з Реєстру застрахованих осіб від 11.12.2023 Форма ОК-5, з яких вбачається щомісячна сплата страхових внесків у період з 01.11.2004 до 30.06.2010 у зменшеному розмірі, однак відповідно до вищенаведених вимог законодавчих приписів цей період зараховується до страхового стажу в повному обсязі, оскільки розмір сплачених страхових внесків не має значення для зарахування стажу за цей період.

З аналогічних підстав суд вважає неправомірним зарахування позивачу за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 страхового стажу лише 6 місяців, оскільки зі змісту довідки ОК-5 вбачається щомісячна сплата страхових внесків у цей період під час здійснення підприємницької діяльності, тому зарахуванню до страхового стажу підлягає увесь 2017 рік.

Суд також приймає до уваги, що позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії 11.12.2023 та на час її звернення останньою сплачено у повному обсязі єдиний внесок за грудень 2023 року, що відображено у довідці форми ОК-5, тому грудень 2023 року також повинен бути врахований до страхового стажу позивача у повному обсязі.

Решта періодів страхового стажу не є спірними, тому включаються до обрахунку страхового стажу позивача.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивач з 27.08.1988 - 26.08.1991 здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею 3- річного віку; з 27.09.1991 - 16.07.1997 працювала у Лебединському дитячому будинку інтернаті; 17.07.1997 - 11.05.1998 - період зарахований у догляд за дитиною до досягнення нею 3-річного віку; з 01.11.2004 - 31.12.2011 здійснювала діяльність з придбання патенту; з 01.01.2012 - 31.03.2013 та з 01.10.2016 - 31.12.2023 - продовжила здійснювати підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець платник єдиного податку.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що страховий стаж позивача на дату звернення за призначенням пенсії становить 25 років 3 місяці 16 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, що вказує на протиправність рішення відповідача та є підставою для його скасування.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання позивача про необхідність їй призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки позивач не надала доказів за виконання робіт за списком №1 чи списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку, тому позовні вимоги в цій частині задовленню не підлягають.

Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Пунктом 1.1. Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку 3 з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.2. Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Відповідно до пункту 4.8. Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Про захист персональних даних.

Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 Деякі питання документування управлінської діяльності.

В силу положень пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

Отже, питання призначення пенсії вирішує орган до якого документи заявника передані в електронному вигляді за принципом екстериторіальності. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виключно здійснює прийняття і обробку документів особи, яка звернулась за призначенням пенсії, натомість рішення про її призначення чи відмову в призначенні приймає Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини (зокрема, постанови по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 (скарга № 10465/83), запорукою вірного застосування - дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг цих повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування, рішення органу має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дій) суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (у т. ч. колегіальний орган) прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Враховуючи, що єдиною підставою для відмови в призначенні пенсії за віком позивачу слугувала відсутність необхідного страхового стажу, і ця підстава спростована в судовому порядку та інших підстав для відмови не вбачається, тому для ефективного відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 11 грудня 2023 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, зарахувавши спірні періоди роботи до страхового стажу.

Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 цього ж Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19), від 24.10.2019 у справі №820/4280/17 (адміністративне провадження №К/9901/11712/19), від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18 (касаційні провадження №К/9901/17099/19, №К/9901/17108/19, №К/9901/18639/19), у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19 (адміністративне провадження №К/9901/5378/20).

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача надала суду копію договору про надання правничої допомоги №09/01/2024 від 09.01.2024, додаткову угоду до договору від 09.01.2024, рахунок фактуру №1 від 09.01.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 26.01.2024, детальний опис робіт від 26.01.2024, а також копія платіжної інструкції на суму 8000 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що дана справа є нескладною, підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, проаналізувавши вказані обставини, в контексті складності справи (спір не є складним, розглядається у спрощеному провадженні), обсягу та якості виконаних адвокатом робіт, витраченого часу, часткове задоволення позову, суд вважає, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. не є співмірною та не відповідає принципу справедливості, у зв`язку з чим заявлені витрати є обґрунтованими частково.

Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 968 грн. 96 коп.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 12 грудня 2023 року №232650003167, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) з 11 грудня 2023 року призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, зарахувавши страховий стаж загальною тривалістю 25 років 3 місяці 16 днів, в тому числі зарахувавши період здійснення підприємницької діяльності з 01.11.2004 до 31.12.2011 з придбання патенту та сплати фіксованого податку тривалістю 7 років 2 місяці; підприємницької діяльності з 01.01.2017 до 31.12.2017 тривалістю 12 місяців; період здійснення підприємницької діяльності з 01.12.2023 до 31.12.2023 тривалістю 1 місяць.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО