Рішення № 117510231, 07.03.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/22142/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2024 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій позивач просив:

- встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був рідним сином ОСОБА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XI, у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання обов`язків військової служби.

Ухвалою від 25.09.2023 суддя залишила позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 06.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 26.02.2024 суд на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України залишив позовну заяву без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 06.03.2024 суд продовжив розгляд справи.

Ухвалою від 07.03.2024 суд закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про встановлення факту родинних відносин, визнання права на отримання одноразової грошової допомоги в частині позовної вимоги про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є батьком ОСОБА_2 , а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що жодного документу, який свідчить про те, що позивач є батьком ОСОБА_2 , не надано.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 проходив військову службу на посаді командира міномета 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону окремого загону спеціального призначення ІНФОРМАЦІЯ_4 Військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України.

Згідно з актом від 09.09.2022 №104-22 про нещасний випадок (у тому числі поранення) 26.03.2022 приблизно о 16:30 год. під час виконання бойового завдання по обороні м.Маріуполь Донецької області, внаслідок безпосереднього зіткнення зі силами противника РФ, командир міномета 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону окремого загону спеціального призначення ІНФОРМАЦІЯ_4 Військової частини НОМЕР_1 Східного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України сержант ОСОБА_2 отримав вогнепальне поранення несумісне з життям.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2022 №74 позивача виключено з усіх видів забезпечення з 26.03.2022, у зв`язку зі смертю.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2022 №224мтд припинено (розірвано) контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення позивача. У цьому наказі зазначено членів сім`ї ОСОБА_2 , зокрема батька ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 20.11.2022 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 .

Листом від 25.01.2023 №40/57-12-602 Військова частина НОМЕР_1 повернула документи позивачу та повідомила, що йому відмовлено у виплаті такої допомоги, у зв`язку з ненаданням документів, які б підтверджували те, що він є батьком ОСОБА_2 . У цьому листі також зазначено, що відповідно до довідки від 12.01.2023 №269 батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 12.07.2022 №00036114200.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

У статті 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон України № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У пункті 1 статті 3 Закону України № 2011-XII встановлено, що дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Забезпечення виконання Закону України № 2011-XII, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України №2011-XII).

Питання призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця регламентоване статтями 16 - 164 Закону України № 2011-XII.

Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

В абзаці першому пункту 3 статті 16 Закону України № 2011-XII передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України Про військовий обов`язок і військову службу.

Згідно зі статтею 161 Закону України № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 вказаного Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Відповідно до пункту 8 статті 163 Закону України № 2011-XII особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої таким Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Аналізуючи наведене положення статті 163 Закону України № 2011-XII, суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової допомоги у членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого виникає з часу загибелі військовослужбовця.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, постановлено:

- ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб;

- військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави;

- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Генеральному штабу Збройних Сил України визначити черговість та обсяги призову військовозобов`язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки в межах загального строку мобілізації.

28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінет Міністрів України прийняв постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168 (далі Постанова №168).

Абзацом першим пункту 2 Постанови №168 у редакції, чинній станом на 26.03.2022, установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 вказаної постанови (зокрема військовослужбовців Національної гвардії), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 161 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Як встановив суд, підставою для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги Військова частина НОМЕР_1 у листі від 25.01.2023 №40/57-12-602 вказала на відсутність документів, які б підтверджували факт того, що позивач є батьком ОСОБА_2 . Оцінюючи цю відмову відповідача, суд зазначає таке.

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 12.07.2022 №00036114200 батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_1 . Ці відомості відображені і у довідці Військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2022 №2144.

Суд зауважує, що позивач не надав правовстановлюючих документів, що він, ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_2 .

Суд роз`яснює, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вже було зазначено вище, виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги пов`язано, зокрема, із фактом встановлення родинних відносин між членами сім`ї та загиблим (померлим) військовослужбовцем.

Таким чином, позивач може отримати одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 у разі визнання його членом сім`ї загиблого. Тому, позивачу слід звернутися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства із заявою про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. Лише після задоволення такої заяви судом, позивач матиме підстави для отримання спірної допомоги як член сім`ї загиблого військовослужбовця.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на відсутність рішення суду про встановлення факту родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про обґрунтованість відмови Військової частини НОМЕР_1 у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, а тому заявлений позов є безпідставним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, - відмовити повністю.

Судові витрати між сторонами не розподіляються.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.