Ухвала суду № 117508988, 06.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 березня 2024 року Справа №215/7538/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2023 року до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 09.10.2023 року в частині розгляду Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради заяви від 06.10.2023 року вх.469;

- встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 06.10.2023 року вх.469 створювати штучні перешкоди для співробітництва з позивачем відповідно до правового порядку ст.92 Конституції України, 13 Закону України «Про соціальні послуги» та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням гарантій і зобов`язати надати сину направлення на перепідготовку для надання соціальної послуги з догляду на професійній основі.

18.12.2023 року ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позовну заяву передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

09.01.2024 року вказана позовна заява надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями була передано на розгляд судді Дєєву М.В.

10.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження позовні матеріали та відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради при отриманні заяви від 06.10.2023 року вх.469 створювати штучні перешкоди для співробітництва з позивачем відповідно до правового порядку ст.92 Конституції України, 13 Закону України «Про соціальні послуги» та визнати таку процедуру протиправною діяльністю і порушенням гарантій і зобов`язати надати сину направлення на перепідготовку для надання соціальної послуги з догляду на професійній основі.

10.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в іншій частині позову відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

15.02.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про порушення порядку подання відзиву та зобов`язання відповідача виконати вимоги змісту відзиву - повернуто позивачу без розгляду, клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку - задоволено, продовжено строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву на 10 днів з моменту отримання ухвали.

05.03.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Дєєва М.В. у справі №215/7538/23 та передано судді на розгляд - 06.03.2024 року.

В обґрунтування вказаної заяви позивачем зазначено, що суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов`язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує розгляд позову, не надав ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду в якому заінтересований суддя. Позивач вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягнення розгляду, його особистий інтерес, на використання ним можливостей для задоволення власних потреб, оскільки суддя використовує хибні мотиви не повернення відзиву, порушуючи вимоги ч.2 ст.167 КАСУ та підстави ст.6, 7 КАСУ.

Суд, дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В., зазначає наступне.

За змістом приписів Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об`єктивності суду є право відводу (самовідводу). Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у статті 36 КАС України.

Так, відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 36 КАС України встановлено, що до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

За приписами частин 1-2 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що КАС України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Надаючи оцінку обґрунтованості доводів про наявність правових підстав для відводу головуючого судді Дєєва М.В., суд зазначає, що заявлений відвід, зокрема, обумовлений незгодою позивача з процесуальними рішенням судді щодо розгляду позовної заяви позивача, а саме, щодо ухвали суду від 15.02.2024 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання позивача про порушення порядку подання відзиву та зобов`язання відповідача виконати вимоги змісту відзиву - повернуто позивачу без розгляду.

Однак, суд звертає увагу на те, що ч.4 ст.36 КАС України чітко передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Із системного аналізу підстав для відводу судді, які визначені у статті 36 КАС України, слідує, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. При цьому для відведення судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді. Водночас, такі обставини мають бути доведеними. Разом з цим, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

При цьому суд зауважує, що Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування упередженості, не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, для відводу судді заявнику необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Водночас, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З огляду на наведене у сукупності, а також враховуючи, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. мотивована виключно незгодою позивача із процесуальним рішенням судді та не містить інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, які б могли об`єктивно вказувати на упередженість судді Дєєва М.В. при розгляді цієї адміністративної справи, а також зважаючи на відсутність відповідних обґрунтованих доказів на підтвердження вказаного, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини та підстави для відводу судді не можуть бути достатніми для висновку про упередженість судді Дєєва М.В. при розгляді цієї адміністративної справи.

При цьому, судом враховується, що позивач, у разі незгоди з процесуальним рішенням судді, зокрема з ухвалою, що окремому оскарженню не підлягає, якою є ухвала суду від 15.02.2024 року, не позбавлена можливості включити свої заперечення на цю ухвалу в апеляційну скаргу на судове рішення, що буде ухвалене за наслідками розгляду справи і буде підлягати апеляційному оскарженню, у разі незгоди з ним.

Таким чином, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Дєєва М.В., у зв`язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.

Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Дєєвим М.В. та викликали необхідність його відводу.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєва М.В. необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Дєєву М.В., а також з огляду на вищенаведені приписи абз.1 ч.4 ст.40 КАС України, слід передати матеріали адміністративної справи №215/7538/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дєєва М.В. в адміністративній справі №215/7538/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м.Кривий Ріг ради про визнання протиправним та скасування рішення, встановлення наявності компетенції - необґрунтованою.

Передати матеріали адміністративної справи №215/7538/23 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя М.В. Дєєв