Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 643/3550/22
Провадження № 2/643/528/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.03.2024
Московський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді - Олійника О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Новакової Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-
ВСТАНОВИВ:
КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Московського районного суду м. Харкова з позовом до відповідачів про стягнення суми заборгованості за послуги з теплопостачання у розмірі 105 294,74 грн. та судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг КП «ХТМ», яке надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів станом на 01.04.2022 року виникла заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 105 294,74 грн., що утворилась за період з 01.05.2012 року по 31.03.2022 року. У зв`язку із викладеним представник КП «ХТМ» звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 28.12.2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова, ухваленим 16 березня 2023 року у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.05.2012 року по 31.03.2022 року, у розмірі 105294,74 грн. Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 2481 грн.
07.08.2023 року на адресу суду засобами поштового зв`язку від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Богачової Н.П. надійшла заява, в якій остання просить скасувати заочне рішення Московського районного суду м. Харкові від 16.03.2023 року, посилаючись на те, що відповідачу ОСОБА_2 не було повідомлено про розгляд справи, а тому не зміг скористатися своїми процесуальними правами подати відзив на позовну заяву та звернутись до суду із заявою про застосування строків позовної давності.
07.09.2023 року на адресу суду від представника позивача КП «Харківські теплові мережі» - Вініцького М.В., що діє на підставі довіреності, надійшли додаткові пояснення у справі, в яких останній зазначає, що відповідачі надали до суду заяву про застосування строку позовної давності, а також посилалися на відсутність укладеного договору на отримання послуг з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання. Щодо застосування строку позовної давності, зазначає, що сама по собі заява про застосування строку позовної давності свідчить про визнання відповідачем порушеного права позивача, тобто наявність заборгованості.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. встановлений карантин на всій території України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392, від 22 липня 2020 р. № 641, від 9 грудня 2020 р. № 1236, № 104 від 17.02.2021р., № 405 від 21.04.2021р., № 611 від 16.06.2021р., № 855 від 11.08.2021р., № 981 від 22.09.2021р., № 1336 від 15.12.2021р., № 229 від 23.02.2022р., № 630 від 27.05.2022р., № 928 від 19.08.2022р., № 1423 від 23.12.2022р., № 383 від 25.04.2023р. (із змінами і доповненнями) , карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 р. до 30 червня 2023 р.
Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 № 540-IX внесено зміни до законодавчих актів, зокрема розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного ко доповнено пунктами 12 такого змісту:"12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
27 грудня 2022 року, позивач звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання.
Таким чином, враховуючи те, що строк позовної давності за період з 11 березня 2017 року закінчувався 11 березня 2020, а також те, що на всій території України запроваджено карантин до 30 червня 2023 року, а під час дії карантину строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину, то період заборгованості з 12 березня 2017 року по 31 березня 2022 року не виходить за строки позовної давності. Вищезазначене підтверджується судовою практикою, а саме: постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/4463/21; постановою Східного апеляційного господарського суду по справі № 922/2638/21; рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 552/9267/22.
Ураховуючи вищенаведене, у разі застосування судом строку позовної давності заборгованість відповідачів за послуги з теплопостачання в межах строку позовної давності за період з 12.03.2017 по 31.03.2022 складатиме 77215,27 грн.
Що стосується договірних відносин зазначає, що згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є не тільки договори та інші угоди, але також заподіяння шкоди іншій особі, придбання або заощадження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, інші юридичні факти. Цивільні права й обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Статті 68, 162 Житлового кодексу України, Правила користування приміщеннями житлових будинків, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992р. № 572, п. 18 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005р. № 630, зобов`язують наймача, власника й орендаря житлового приміщення оплачувати житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. Незважаючи на відсутність письмового договору відповідач є споживачем послуг по централізованому теплопостачанню, що КП «Харківські теплові мережі» як виконавець цих послуг на підставі рішення Харківського міськвиконкому надає в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Багатоквартирні житлові будинки в м. Харкові, і в тому числі будинок відповідачів, обладнані централізованими системами опалення. Скарг, заяв на якість отриманих послуг від відповідачів до позивача не надходило. Оплата за надані послуги проводиться не в повному обсязі. Таким чином, відсутність письмового договору, укладеного між відповідачем та КП «ХТМ» не є підставою для несплати послуг теплопостачання. Такі висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у справі № 712/8916/17 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Щодо виконавців послуг вказує, що Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" утворено в розпорядчому порядку, відповідно до законодавства, чинного на час утворення, а саме: Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про власність", на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації від 27 червня 2001 року № 429 Про створення Комунального підприємства «Харківські теплові мережі».
Реєстрація КП «Харківські теплові мережі» здійснена 06 липня 2001 року в порядку, передбаченому законодавством України у відповідному Реєстрі.
Згідно ч. 1 ст.2 цього Закону одним із видів підприємств в України передбачено комунальне підприємство, засноване на власності відповідної територіальної громади. Статтею 5 цього ж Закону були передбачені загальні умови створення підприємства. Так ч.1 названої статті було передбачено, що підприємство створюється згідно з рішенням власника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу, підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України. Рішення про створення підприємства у випадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням з Антимонопольним комітетом України. Згідно ч.4 ст. 5 та ст. 6 передбачено, що підприємство вважається створеним та набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації, яка здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво"; Закону України «Про підприємництво» від 7 лютого 1991 року N 698-ХII. Статтею 8 цього Закону передбачено, що державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться у виконавчому комітеті міської, районної в місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації (далі органи державної реєстрації) за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб`єкта, якщо інше не передбачено законом; іншими нормами чинного законодавства, що діяли станом на 06.07.2001р. у сфері державної реєстрації юридичних осіб.
Відповідно до рішення ХІ сесії ХХІV скликання Харківської обласної ради від 19 серпня 2003 року «Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісні майнові комплекси підприємств, що забезпечують теплопостачання споживачів міста Харкова, у комунальну власність територіальної громади міста Харкова» та рішення ХVІ сесії ХХІV скликання Харківської обласної ради від 24 вересня 2003 року № 191/03 «Про комунальну власність міста Харкова» до комунальної власності міста були передані та прийняті об`єкти, згідно з відповідним переліком.
На час утворення КП «Харківські теплові мережі» в 2001 році та передачі у комунальну власність територіальної громади міста Харкова в 2003 році правонаступником жодної юридичної особи не являлось.
Відповідно до рішення ХІ сесії ХХІV скликання Харківської обласної ради від 19 серпня 2003 року «Про передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області цілісні майнові комплекси підприємств, що забезпечують теплопостачання споживачів міста Харкова, у комунальну власність територіальної громади міста Харкова» та рішення ХVІ сесії ХХІV скликання Харківської обласної ради від 24 вересня 2003 року № 191/03 «Про комунальну власність міста Харкова» до комунальної власності міста були передані та прийняті об`єкти, згідно з відповідним переліком. Так, станом на 24.09.2003 було прийнято до комунальної власності міста Цілісний майновий комплекс комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (пункт 6 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 24 вересня 2003 року № 191/03).
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 05.10.2023 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Богачової Н.П. про перегляд заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задоволено. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 березня 2023 року ухвалене у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання скасовано. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Викликано у судове засідання учасників справи.
07.03.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Богачової Н.П. надійшла заява про застосування строку позовної давності, в якій остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог КП «Харківські теплові мережі», оскільки позовні вимоги заявлені з пропущенням строку позовної давності. Крім того, просить застосувати строк позовної давності до позовних вимог КП «ХТМ», оскільки визначений законодавством трирічний строк позивачем було пропущено.
У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідачів, не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Богачова Н.П. у судове засідання також не з`явились. 07.03.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Богачової Н.П. надійшла заява, в якій остання просить відмовити у задоволенні позовних вимог, розглядати справу в відсутність ОСОБА_2 та його представника.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, відповідачі зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг КП «ХТМ» і не в повному обсязі сплачують за надані послуги з опалення та гарячої води. З поданої відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання вбачається, що протягом тривалого часу відповідачі не в повному обсязі здійснюють оплату за надані позивачем послуги, внаслідок чого в них утворилася заборгованість, яка за період з 01.05.2012 року по 31.03.2022 року, складає 105 294,74 грн.
З уточненої відомості про нарахування та оплату за послуги теплопостачання вбачається, що заборгованість, яка утворилась за період з 01.03.2017 року по 31.03.2022 року, складає 77 215,27 грн.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
КП «ХТМ» надаються послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідач, в свою чергу, споживає зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов`язань.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами, відповідачі зобов`язані були оплачувати спожиті послуги, позаяк вони фактично ними користувалися.
Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надає їм КП «Харківські теплові мережі», то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.
Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання не виконували, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносили.
Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відповідачі є споживачами послуг теплової енергії шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яка міститься в матеріалах справи, відповідачі зареєстровані за адресою, за якою надаються послуги з теплопостачання позивачем.
Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувались наданими послугами і потреби в таких послугах не мали, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.
Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем уточнені розрахунки, суд дійшов висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.
Що стосується заяви ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
У Цивільному кодексі визначено два види строків позовної давності: загальний і спеціальний (ст.ст. 257, 258 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, ч. 1 ст. 257 ЦК України, ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно з ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Так, Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 встановлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався. В останнє, Кабінет Міністрів України постановою від 23.12.2022 р. № 1423 вніс зміни, зокрема, до Постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 30.06.2023 року.
Згідно із законом від 30.03.2020 № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, ст.ст. 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Зазначений Закон України від 30.03.2020 № 540-IX набрав чинності 02.04.2020 року.
Пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції закону № 540-IX перелічені всі статті цього кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину.
Отже, відповідно до п. 12 «Перехідних і прикінцевих положень» ЦК України продовжено під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених, зокрема, ст.ст. 257, 258 цього Кодексу.
Таким чином, позовна давність для пред`явлення позовних вимог по даній справі призупинена з 12.03.2020 року (на момент встановлення карантину), її перебіг зупинений до кінця дії карантину. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності щодо сплати заборгованості по комунальним платежам продовжив свій перебіг. Перебіг позовної давності щодо позовних вимог підприємства продовжується на строк дії карантину.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.05.2012 по 31.03.2017 не підлягають задоволенню, так як пред`явлені поза межами позовної давності.
У межах розгляду даної справи позивач не довів, а суд не встановив обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності, що дає суду підстави для відмови у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.05.2012 року по 31.03.2017 рік включно, що є підставою для відмови у задоволені позову в цій частині.При обчислені строку позовної давності судом були враховані положення статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких, плата за-комунальні послуги (послуги з теплопостачання) нараховується щомісячно, а отже перебіг позовної давності починається після не сплати (часткової оплати) чергового платежу.
З даним позовом до суду КП «Харківські теплові мережі» звернулося 27.12.2022 року.
А тому, суд не позбавлений можливості застосувати строк позовної давності в три роки до початку дії карантину 01.04.2020, а саме з 01.04.2017, тому суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.04.2017 по 31.03.2022, заявлені в межах строку позовної давності.
Разом з тим, суд зазначає, що згідно з рішенням Харківської міської ради від 08.06.2022 № 163, припинено стягнення плати за надані послуги фізичним особам громадянам України - споживачам (за виключенням отриманих споживачами пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг) за послуги з постачання теплової енергії та за послуги з постачання гарячої води за період: з 24 лютого 2022 року до 31 травня 2022 року включно.
А тому, позовні вимоги за період з 24.02.2022 по 31.03.2022 задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги повинні бути задоволені частково, в межах строків позовної давності з 01.04.2017 по 23.02.2022 року у розмірі 73 313, 16 грн.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1786,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259,263-267,279 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.04.2017 року по 23.02.2022 року в сумі 73 313, 16 грн.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір в розмірі 1727,43 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» код ЄДРПОУ 31557119, місцезнаходження: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Суддя - О.О. Олійник
Судове рішення № 117501712, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 07.03.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 643/3550/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: