Рішення № 117500730, 07.03.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/546/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського міського суду Рівненської області надійшла позовна заява представника АТ КБ «Глобус», про стягнення з ОСОБА_2 на користь товариства заборгованості за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 25.07.2018 р., зі змінами, в розмірі 23129,45 грн. в тому числі, 16004,83 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 7124,62 грн.прострочена заборгованість по процентам, та судові витрати по сплаті судового збору 2684 грн., та 6000 грн. витрат на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивує тим, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором від 25.07.2018 р., станом на 01.11.2023 р., у відповідача виникла заборгованість в розмірі 23129,45 грн. що складається із простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 16004,83 грн. та 7124,62 грн.прострочена заборгованість по процентам.

Ухвалою суду від 18 січня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, 13.02.2024 р. подав до суду заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судових засідань, про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив не подала, таким чином суд проводить розгляд справи на підставі ст.280ЦПК України в заочному порядку.

Згідно з ч. 2 ст.247Цивільного процесуальногокодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 25 липня 2018 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 укладено Договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору.

Відповідно до додатку № 3 до договору та заяви-анкети позичальника на приєднання до вказаного договору, банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 та встановлено овердрафт за тарифним планом «Запасочка» на наступних умовах: сума ліміту овердрафту 16 000 грн., строк дії ліміту овердрафту 48 місяців, з 25.07.2018 по 23.07.2022, фіксована процентна ставка 46,80%, процентна ставка в пільговий період 0,000001%.

Згідно з пунктом 4.2.2. Додатку № 3 до Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), пільговий період кредитування період кредитування, що починається з дня виникнення заборгованості по Дозволеному овердрафту та діє протягом 30 календарних днів з дати виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 4.3.4.,п. 4.3 Додатку № 3 до Договору погашення заборгованості за Договором здійснюється за рахунок надходження коштів на Рахунок Клієнта, в наступній черговості: прострочена заборгованість за нарахованими процентами; прострочена заборгованість за Недозволеним (простроченим) овердрафтом; строкова заборгованість за нарахованими процентами; строкова заборгованість за Дозволеним овердрафтом.

Пунктом 3.4.13. та 3.4.16 додатку № 3 до Договору визначено, що Позичальник (Клієнт) зобов`язується сплатити проценти за користування Дозволеним овердрафтом в строк до 10 (десятого) числа місяця, наступного за місяцем їх нарахування або в день розірвання Договору у разі досягнення сторона домовленості про розірвання цього Договору на підставі заяви на розірвання Договору або у разі дострокового розірвання Договору відповідно до п. 3.1.3 додатку № 3 до договору та п. 9.7 договору.

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 629ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

За змістом статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 525,526ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

В силу вимог частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог частини першої статті 530ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами частини першої статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Положенням статті 610ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини першої статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;2) зміна умов зобов`язання;3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Однак, ОСОБА_1 не виконувала грошові зобов`язання у строки, визначені Договором, внаслідок чого станом на 01.11.2023 року утворилась заборгованість в сумі 23129,45 грн., яка складається з: 16004,83 грн. - простроченої заборгованості за кредитом; 7124,62 грн. - простроченої заборгованості за процентами, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч.ч.1,3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням пункту 1 частини другоїстатті 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2ст.137 ЦПКвстановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як встановлено ч.8ст.141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписамист.134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 2684 грн., який відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українипідлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, судом встановлено, що 05 грудня 2022 року між АТ «КБ «Глобус» та адвокатом Прохоренко В.П. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги.

Згідно п.3.1 договору, оплата послуг здійснюється клієнтом на підставі погодженого/підписаного сторонами акта приймання-передачі послуг у спосіб та у строки, визначені у відповідному акті.

Відповідно до п. 3.2 Договору ставка гонорару адвоката за послуги за 1 год. роботи складає 1 500 грн. Окрім гонорару адвоката за послуги, клієнт сплачує Адвокату за кожне судове рішення на користь Клієнта гонорар успіху, що становить 3000 гривень

Відповідно до п.3.5 договору, строки та порядок оплати адвокату гонорару успіху визначається за окремою домовленістю сторін.

Відповідно до Акту № 22/569 прийому-передачі послуг за договором № 051222, вартість послуг адвоката складає 6000 грн. Також, з даного акту вбачається, що адвокатом надані послуги тривалістю 4 години загальною вартістю 6000 гривень, а саме: на проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи адвокатом витрачено 2 год. часу, вартість яких складає 3000 грн.; на складення позовної заяви про стягнення заборгованості витрачено 2 год., вартістю 3000 грн.; що також включає формування пакету документів для подачі до суду позовної заяви та додатків (у кількості 2 примірників для суду та відповідача), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви суду у 2 примірниках ( в т.ч. оформлення конверту) , включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивачем, дійсно, були понесені витрати на правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridisv. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови ВП ВС року у справі № 904/4507/18).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Суд вважає, що ця справа не є складною, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним.

Враховуючи вищевикладене, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, беручи до уваги, що суду не надано відповідно до пункту 3.5 договору про надання правової допомоги доказів про окрему домовленість сторін щодо строків та порядку оплати адвокату «гонорару успіху», - суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,89,141,263-265,280-281,288-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» заборгованість за договором від 25.07.2018, в розмірі 23129 грн. 45 коп., що складається з простроченої заборгованості по кредиту 16004 грн. 83 коп., та прострочена заборгованість по процентам 7124 грн. 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Глобус» судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2 684 грн. 00 коп. та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», 04073 м.Київ, Куренівський провулок 19/5, код ЄДРПОУ 35591059.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складене та підписане 07.03.2024 р.

Суддя Н.Г. Кучина