Рішення № 117500549, 06.03.2024, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

06.03.2024 227/60/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю секретаря Сисенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без реєстрації шлюбу з 01.01.2004 року по 16.11.2023 року за адресою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 18.03.1982 року до 18.12.1998 року. Від шлюбу вони мають спільну доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В 1998 році вони розлучились, але не зважаючи на офіційне розлучення вони продовжували проживати однією сім`єю до самої смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказує, що з померлим вони мешкали за адресою АДРЕСА_1 , спільно вели господарство, мали спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки чоловіка та жінки. Починаючи з початку 2023 року ОСОБА_2 захворів та вона здійснювала його нагляд, а після смерті займалася його похованням та оформлення документів. Після смерті чоловіка заявниця звернулась до Добропільського ОУПФУ Донецької області для переходу на пенсійне забезпечення чоловіка, але їй було відмовлено в цьому та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Посилаючись на вимоги ст.3 СК України, ст.315 ЦПК України, заявниця просить задовольнити її заяву, зазначаючи, що встановлення даного факту необхідно їй для подальшої реалізації її права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Заінтересованою особою - ГУ ПФУ України Донецької області були подані заперечення на заяву зі змісту яких вбачається, що управління вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки вважає, що у зв`язку з встановленням факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у заявниці не виникне правових підстав для призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника, бо законодавством в сфері пенсійного забезпечення не передбачено право переходу на пенсію по втраті годувальника чоловіка/жінки, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Заявниця, на думку управління, не відноситься до кола осіб, які за законом мають право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тому факт який вона просить встановити суд не буде породжувати для неї право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, бо вона на момент смерті ОСОБА_2 не була його офіційною дружиною. За вказаних обставин управління просило відмовити у задоволенні заяви.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи - ГУ ПФУ в Донецькій області.

Заявниця в судове засідання не з`явилась. Про день та час розгляду справи була повідомлена своєчасно, належним чином. До суду надійшла заява ОСОБА_1 від 28.02.2024 ркоу, в якій вона просить справу розглядати за її відсутності, заяву підтримує та просить задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ГУ ПФУ в Донецькій області в судове засідання не з`явився. Зі змісту заперечень вбачається, що ГУ ПФУ в Донецькій області просило розглядати справу без участі їх представника.

За вищевказаних обставин, керуючись вимогами ст.223 ЦПК України, суд вважав можливим розглянути справу без участі учасників справи, які не з`явились.

В судовому засіданні встановлено таке.

Заявницею є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданного Добропільським МРВ УМВС України в Донецькій області 29.06.2001 року (а.с.7).

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00042345487 від 17.11.2023 року (а.с.18) підтверджується факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб № 00020931397 від 06.09.2018 року (а.с.16-17) підтверджується факт перебування у шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 18.09.1982 по 28.12.1998 року.

Заявниця є особою, що отримує пенсію за віком, що підтверджується її пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 серія НОМЕР_3 (а.с.13).

Померлий ОСОБА_2 на день своєї смерті також був пенсіонером за віком, про що свідчить копія його пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серія НОМЕР_5 (а.с.14).

Вирішуючи справу суд виходить з такого.

Звернувшись до суду з даною заявою, заявниця просить встановити факт її спільного проживання однієї сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з 01.01.2004 року по 16.11.2023 року за адресою АДРЕСА_1 з померлим ОСОБА_2 , посилаючись на її право за таких обставин на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до змісту заяви вбачається, що встановлення вказаного факту необхідно заявниці для реалізації в подальшому свого права на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, встановленого ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

В даному випадку заявниця просить встановити юридичний факт, який має значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності прав.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України, зокрема у зв`язку з втратою годувальника, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону N 1058-IV одним із видів пенсійних виплат є пенсія у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ст.36 Закону N 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону N 1058-IV, непрацездатними членами сім`ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З наведеного вбачається, що в статті 36 Закону N 1058-IV визначені умови, за яких членам сім`ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв`язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати усиновленими дітьми, пасинками та падчерками, неповнолітніми дітьми, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, в разі їх усиновлення.

Зі змісту цих норм убачається, що перелік непрацездатних членів сім`ї, яким може бути призначена пенсія у зв`язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил (велінь), згідно з якими до непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім`ї, як-от спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов`язків.

Ужиті в Законі N 1058-IV поняття "чоловік" та "дружина" позначають одного з подружжя. За частиною першою статті 21 СК подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 36 СК саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини другої статті 21 СК проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

У повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік проживають разом, ведуть спільне господарство, разом виховують дітей, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї. Але при цьому вони не перебувають у шлюбі. В окремих сферах правовідносин (житлових, цивільно-майнових, сімейних, трудових та інших) такі відносини можуть підпадати під поняття сім`ї, а її учасники визнаватися членами сім`ї, яким з огляду на об`єктивну відмінність їх змісту у відповідних галузях законодавства надаються або не надаються (обмежуються) відповідні права та обов`язки.

Ззовні такі відносини подібні до шлюбних. Однак попри цю схожість, вони не уподібнюються (не ототожнюються) з ними, і жінка та чоловік, які утворили неодружену сімейну пару та за певних унормованих правовідносин можуть вважатися членами сім`ї, що не є рівнозначним поняттям "чоловік" та "дружина", позаяк саме цими термінами закон персоніфікує кожного з подружжя як суб`єкта правовідносин між собою.

У законодавстві про пенсійне забезпечення ясно й однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім`єю без шлюбу, не належать.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.

У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

У даній справі судом встановлено, що заявниця та померлий ОСОБА_2 до 28.12.1998 року були чоловіком та дружиною. Після розлучення в 1998 році заявниця та померлий ОСОБА_2 продовжили жити разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу до самої смерті останнього.

Але, суд зазначає, що факт проживання однією сім`єю заявниці та померлого ОСОБА_2 з 01.04.2004 року по 16.11.2023 року не є юридично значимим для заявниці, оскільки від встановлення цього факту не залежить виникнення у неї права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Нормативний підхід до розуміння зазначених положень закону в контексті зазначених обставин справи дає підстави дійти такого правового висновку.

У розумінні пункту 1 частини другої статті 36 Закону N 1058-IV право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі. Жінка та чоловік, які на час смерті померлого годувальника проживали однією сім`єю без шлюбу та/або утримували один одного, не є подружжям, і після смерті того з них, хто за життя утримував другого, той, хто залишився жити, не набуває права на призначення йому пенсійних виплат у зв`язку із втратою годувальника.

Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Враховуючи наведене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки факт проживання жінки та чоловіка разом однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не породжує права на призначення (переведення) пенсії у зв`язку із втратою годувальника на підставі статті 36 Закону N 1058-IV.

Керуючись ст.ст.315, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Крайній Олександр Вікторович, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково шляхом подання письмової апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника- Крайній Олександр Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5139 від 30.08.2018 року, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, площа Соборна, буд.3, м.Слов`янськ, Донецька область, 84122.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені 28 лютого 2024 року. Повний текст рішення буде складений 06 березня 2024 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

28.02.24