Рішення № 117499250, 23.02.2024, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/2509/23

Номер провадження №2-а/351/6/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Сегіна І.Р.,

за участі: секретаря - Том`юк С.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача- Фармуги В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивував тим, що він 03.10.2023р. біля 11.00 год. керував транспортним засобом «Мercedes Vito 111 CD1» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Снятин Коломийського району та рухався по вул. Стефаника. Коли раптом відчув, що йому стає погано. Тоді він вирішив негайно припаркувати свій автомобіль, де була можливість й звернутися в медичний заклад за допомогою. Коли вийшов з автомобіля на вулицю й спіткнувся через погане самопочуття, до нього підійшов прохожий ОСОБА_2 й допоміг йому пройти на приймальний покій АДРЕСА_1 . На приймальному покої його обслідували, викликали трьох лікарів. Тоді йому зробили кардіограму серця та провели інші процедури з надання медичної допомоги. Через деякий час, коли йому стало краще, він вийшов із лікарні та побачив, що на вулиці біля його автомобіля стоїть патрульний автомобіль поліції з включеними проблисковими маячками. За кермом патрульної машини знаходився інспектор поліції ОСОБА_3 , поруч нього його напарник поліцейський Оперук В.

До нього підійшов поліцейський ОСОБА_3 та потребував щоб на його вимогу він пред`явив посвідчення водія. Тоді він почав пояснювати поліцейському, що через погане самопочуття він не думав про те, чи є якісь дорожні знаки, коли паркувався своїм автомобілем та і місця для паркування, як завжди, біля лікарні на той час вільного не було. Також, на підтвердження сказаного він показав інспектору поліції кардіограму серця, на якій чітко було видно дату та час його перебування в медичній установі. На всі його доводи інспектор поліції ОСОБА_3 ніяк не відреагував, виніс постанову та виписав штраф про скоєне ним дорожнє правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Після заповнення бланку постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, поліцейський Хапіцький С. без розгляду адміністративної справи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7861602 пояснив, де він має поставити підпис про те, що копію постанови ним отримано. Після чого він підписав пред`явлений йому документ, однак в свою чергу намагався довести до відома поліцейських той факт, що в нього вагома причина на те, що пред`явлене йому звинувачення в скоєнні правопорушення ним допущено не навмисно.

Однак, ніхто з поліцейських не роз`яснив йому його права та обов`язки, в тому числі, його конституційне право на захист, в даному випадку на право скористатися допомогою адвоката

З отриманої копії постанови йому пізніше стало відомо, що поліцейським ВП № 1 (м. Снятин) Коломийського РВП Оперук В.М. відносно нього була винесена постанова серії ЕАТ № 7861602 від 03.10.2023р. про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., за те, що 03.10.2023р. біля 12.10. год. в м. Снятин по вул. Стефаника, 15, він керуючи автомобілем «Мercedes Vito 111 CD1» д.н.з. НОМЕР_1 порушив вимогу дорожнього знаку 3.34, чим порушив п. 8.4. в Правил дорожнього руху України ч.1 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки: - він припаркував свій автомобіль, де була можливість, у зв`язку з необхідністю негайно звернутися в медичний заклад за допомогою; -поліцейський на місці розгляду справи не роз`яснив йому його права та обов`язки, в тому числі, його право на захист; - постанова серії ЕАТ № 7861602 винесена без розгляду адміністративної справи про накладення адміністративного стягнення; - дана постанова винесена та підписана не особою, яка розглядала справу ОСОБА_4 , а інспектором поліції Оперук В.М.; - також постанова не містить належних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, які підтверджують те, що він вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, і події не відображають обставин справи.

Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу відповідач по справі суттєво порушив його права.

Просив визнати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7861602 від 03.10.2023р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. незаконною та скасувати, провадження у справі закрити.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що перебував у рейсі чотири дні. 03.10.2023р. він повернувся з рейсу, прибрав у автобусі та пересів на власний автомобіль і поїхав додому. На кольці йому стало погано, потемніло в очах, тому він проїхав до лікарні. Потім стало гірше і він біля лікарні вийшов з автомобіля. До нього підійшов перехожий, який допоміг йому дійти до лікарні, після чого пішов у своїх справах. У лікарні йому зробили кардіограму серця, давали медпрепарати. Після чого, вийшовши на вулицю, він показав поліцейським виписки та кардіограму, однак, вони не взяли це до уваги. Зазначив, що в момент зупинки транспортного засобу він не створював небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Представник відповідача Головного Управління Національної поліції в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, подав до суду відзив, в якому просив суд відмовити в позові, мотивуючи тим, що ним підтверджено та доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Позивач факт порушення вимог дорожнього знаку 3.34 та 8.4 ПДР України сам ж і стверджує, в свою чергу, наведена позиція у позовній заяві є хибною та помилковою, такою щоб ввести суд в оману та уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

Представник відповідача відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення, з наступних підстав.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_5 , даних ним у судовому засіданні, він 03.10.2023р. ішов біля лікарні та побачив ОСОБА_1 , який сказав йому, що погано себе почуває, схопило серце. Тоді він допоміг йому зайти в приміщення лікарні і пішов по своїх справах.

За змістом постанови серії ЕАТ № 7861602 від 03.10.2023р., вбачається, що 03.10.2023р. біля 12.10 год. в м. Снятин по вул. Стефаника, 15, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мercedes Vito 111 CD1» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.34, чим порушив п. 8.4. в Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, а також увизначених законом випадках здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стаття 62 Конституції України).

Тобто, саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пп. 8.4 в. ПДР України передбачає, що дорожні знакиподіляються на групи, зокрема пп. «в» вказує на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, настає за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Позивач оскаржує вказану постанову з тих підстав, що він припаркував свій автомобіль де була можливість, у зв`язку з необхідністю негайно звернутися в медичний заклад за допомогою; також, працівниками поліції йому не було роз`яснено його права та обов`язки, а також, не надано право скористатися допомогою адвоката, постанова винесена без розгляду адміністративної справи про накладення адміністративного стягнення, а також, вона не містить належних відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, які підтверджують те, що він вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху працівниками поліції не надано.

Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.

Із догоспітального клінічного протоколу № 5092, складеного 03.10.2023р. об 11.20 год., вбачається, що ОСОБА_1 звернувся в приймальне відділення КНП "Снятинська багатопрофільна лікарня" СМР, де пройшов медичний огляд у лікарів: терапевта, невролога: рекомендовано: ЕКГ, РЕГ та спостереження сімейного лікаря. Поставлено діагноз: дисциркуляторна енцефалопатія з вираженим астенічним станом.

Оскільки ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, тобто став погано себе почувати, що підтверджується наданими в справі доказами, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

А тому, суд вважає необхідним скасувати постанову про притягнення позивача до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Позивачем не заявлено про стягнення з відповідача сплаченого при звернені до суду судового збору, тому суд відповідно до вимог ст.139 КАС України залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 2,5-9, 19, 72, 77, 90, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі статей 9, 245, 251, 254, 268, 283, 286, 287 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Постанову серії ЕАТ № 7861602 від 03.10.2023р. по справі про адміністративне правопорушення про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.4 ст.247 КУпАП за вчиненням дій в стані крайньої необхідності.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Ігор СЕГІН