Рішення № 117499142, 29.02.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3718/23

Провадження № 2/346/178/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

з участю: секретаря Романчук Л.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 21.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір N? 4804971 про надання споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України «про електронну комерцію». За цим договором відповідач отримав Позику у розмірі 9 500 грн. 00 коп. строком на 27 днів, шляхом переказу на його банківську картку № НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,95% від суми кредиту за кожен день користування та 1,90% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення Позики.

В подальшому 10.04.2023 року ТОВ «Авентус Україна» передала право вимоги за договором N? 4804971 від 21.09.2021 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10.04/23-Ф від 10 квітня 2023 року (копія договору додається) Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому грунтується цей позов, передане позивачу згідно витягу з реєстру прав вимоги N? 1 від 10.04.2023 р .

Станом на 25.05.2023 р. відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування N? 4804971 від 21.09.2021 р.

Просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 28181, 75 грн. та понесені судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_1 на адресу суду скеровано Відзив на позов, у якому він заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Зокрема, заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві посилається на те, що він не був повідомлений про зміну кредитора. Зазначив, що до позовної зави повинен бути наданий сертифікат, який вказує, що електронний підпис належить саме ОСОБА_1 . Звернув увагу, що позивач вказав неправдиву інформацію щодо адреси проживання і реєстрації відповідача. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав до суду Відповідь на відзив, посилаючись на те, що саме по собі неповідомлення позичальника про уступку прав вимоги, не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора. Посилаючись на ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Вказав, що відповідачем було заявлено недостовірність відомостей щодо адреси відповідача, а тому зазначив, що адреса і листування здійснюється відповідно до адреси вказаної відповідачем при укладенні Договору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у відповіді на відзив просив розглядати справу у відсутності уповноваженого представника, позовні вимоги просить задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, у відзиві просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.09.2021 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №4804971 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого, кредитор надав позичальнику кредитні кошти у сумі 9500,00 грн. зі строком використання кредиту 27 днів, з датою повернення кредиту 18.10.2021р., зі стандартною відсотковою ставкою 1,90% в день (а.с.10-12).

Згідно Додатку №1 до кредитного договору, сторони погодили таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зі змісту якої вбачається, що загальна вартість кредиту складає 14373,50 грн., реальна річна процентна ставка складає 26887,08 % річних, проценти за користування кредитом складають 2436,75 грн. (а.с.12 зворотній бік).

На виконання ухвали від 17 липня 2023 року АТ КБ «Приват Банк» скерував на адресу суду виписку по рахунку № НОМЕР_2 відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 20.09.2021 по 25.09.2021 р. із якої вбачається, що 21.09.2021 року на картковий рахунок відповідача зараховано переказ в сумі 9500 грн. (а.с.68).

Позивач набув право вимоги на вказану суму в зв`язку з укладенням 10 квітня 2023р. договору факторингу № 10.04/23-Ф.

10 квітня 2023р. ТОВ «Авентус Україна» на підставі договору факторингу № 10.04/23-Ф за плату відступило, а позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Судом не встановлено, що позивач повідомляв відповідача про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором.

Згідно з п. 4.1 договору факторингу, права вимоги щодо конкретного боржника переходять до фактора (позивача) з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор (позивач) стає кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості.

Отже, до позивача, відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно п.1.4 кредитного договору строк кредиту складає 27 днів.

Згідно п. 1.5.1 кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.

Пунктом 4.2.1 кредитного договору передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп. 4.2 (пп. 4.2.1-4.2.4) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1-4.3.2) кредитного договору.

Згідно п. 4.2.2 кредитного договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаної дії споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, споживач зобов`язаний повідомити про це товариство у спосіб визначений договором.

Пунктом 4.2.3 кредитного договору встановлено, що кредитодавець має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі.

Згідно п. 4.3.1 кредитного договору, сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один календарний день , що слідує за закінченням такого строку, але не більше ніж 90 календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до п.п. 4.2.2 - 4.2.4 Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

У даній справі строк кредитування скінчився 18 жовтня 2021р.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, та вказано позивачем у позовній заяві, відповідач не здійснював платежі по погашенню заборгованості за тілом кредиту у строк до 18 жовтня 2021р., а тому пролонгація дії кредитного договору відбувалась автоматично на підставі п. 4.3.1 Договору на 90 календарних днів поспіль.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Крім того, 24 грудня 2023р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 2 наступного змісту: У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Окрім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення невиправдано малого строку для надання споживачем згоди на продовження дії договору, укладеного на визначений строк, з автоматичним продовженням такого договору, якщо споживач не висловить відповідного наміру (п. 9 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»)

Такий перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

У відповідності до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

З урахуванням викладеного, встановивши, що позичальником включені до умов кредитного договору несправедливі умови, які полягають у тому, що фінансова установа в незалежності від того, чи споживач здійснить погашення заборгованості за кредитним договором, може в односторонньому порядку, без повідомлення споживача продовжити дію такого договору для подальшого нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, що вносить істотний дисбаланс до договірних правовідносин та ставить споживача в несправедливе становище по відношенню до кредитної установи.

За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відсотків у розмірі 16245 грн., які нараховані позивачем після 18 жовтня 2021р. на період часу після закінчення строку кредитування є необґрунтованими, та суперечить правовим висновкам Верховного Суду в постановах, зокрема: від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16, від 14 лютого 2018р. у справі №564/2199/15-ц.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11936,75 грн. (9500,0 грн. - тіло кредиту + 2436,75 грн. - відсотки за користування кредитом).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та ст. ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг»,код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження юридичної особи: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1) суму заборгованості за кредитним договором № 4804971 від 21.09.2021 року в розмірі11 936 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість) гривень 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«УМ Факторинг» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1127,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг», місцезнаходження: 04060, місто Київ, вулиця Ризька, будинок 73-Г, офіс 7/1, код ЄДРПОУ 40274286.

ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Суддя Беркещук Б. Б.