Рішення № 117498402, 05.03.2024, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 177/2442/23

Провадження 2/193/151/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 березня 2024 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Томинця О.В ,

за участі секретаря судового засідання Авдонькіної Л.Є.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всел.Софіївка Дніпропетровськоїобласті,в порядкуспрощеного позовногопровадження,цивільну справуза позовом представника позивача Гудими Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

23.01.2024 до Софіївського районного суду за підсудністю із Криворізького районного суду Дніпропетровської області за ухвалою судді від 30.11.2023 надійшла цивільна справа за позовом представника позивача Гудими Т. В., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами", за яким представник позивача Гудима Т. В. просить ухвалити судове рішення про визнання виконавчого напису № 8336 від 17.12.2021, що не підлягає виконанню вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ "ФК Управління активами" у розмірі 13745, 39 грн. Представник позивача вважає, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та за відсутності документів, які підтверджують безспірність заборгованості, а тому виконавчий напис нотаріуса має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із сплаченого ним судових зборів за позовну заяву, заяву про забезпечення позову та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн .

Ухвалою суду від 24.01.2024 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення, що проводиться державним виконавцем Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коднею І.М., ВП № 68439540, на підставі виконавчого напису, вчиненого 17.12.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т. М., зареєстрованого в реєстрі за № 8336, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ "ФК Управління активами" у розмірі 13745, 39 грн.

25.01.2024 за ухвалою суду відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, проте від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі, на задоволенні позовних вимог наполягали. Не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та розгляд справи за його відсутності не надавав.

Зважаючи нате,що вматеріалах справидостатньо доказівдля розглядусправи безучасті відповідача,судом,зі згодипредставника позивача,вирішено розглядатисправу взаочному порядку,на підставінаявних доказів,що відповідаєположенням ст.280,281ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013 укладеним із первісним кредитором Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на підставі договору факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021.

17 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 8336, згідно якого звернуто стягнення з громадянина ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013, укладеним із Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», право вимоги за яким було відступлено до нового кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами».

Нотаріусом зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 25.10.2021 року по 17.12.2021 року, сума заборгованості складає 13745,39 грн., в тому числі: 4989,49 грн. заборгованість за тілом кредиту;

8705,90 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами; 50,00 грн.- плата за вчинення виконавчого напису(а.с.19).

Постановою державного виконавця Софіївського відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Коднею І.М. від 02.02.2022 року було відкрито виконавче провадження ВП № 68439540 на підставі виконавчого напису № 8336 виданого 17.12.2021(а.с. 14).

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат»та іншими актами законодавства України (частина першастатті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).

Відповідно достатті 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»визначено умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку, що, здійснюючи свою діяльність, нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат»передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, з огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Слід відзначити, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»суд перевіряє доводи боржника, зокрема, чи є заборгованість боржника перед стягувачем безспірною.

Так, під час розгляду справи суд позбавлений можливості встановити, чи були надані нотаріусу документи, передбачені переліком, за яким проводилось стягнення у безспірному порядку.

В той же час, відповідно дост. 129 Конституції Україниосновними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків, викладених у постанові Верховного суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Так, відповідачем не було надано до суду документів, що підтверджували би безспірність заборгованості боржника та встановлювали прострочення виконання зобов`язання за договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013 укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Окрім цього відповідачем не доведено факт надання відповідачу кредитних коштів, не наданий розрахунок такої заборгованості ОСОБА_1 на час звернення до нотаріуса, з якого можливо було б встановити момент порушення відповідачем заборгованості, порядок нарахування та обрахунок відсотків згідно умов договору, не свідчить про її наявність та безспірність.

Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» не надано доказів надіслання та вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушення за кредитним договором.

При цьому, неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Вчинення виконавчого напису, в разі порушення основного зобов`язання, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №357/12818/17 (провадження №44380св18).

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Суд зазначає, що процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:

- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;

- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі №201/4198/17 (провадження №61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18).

Таким чином, зважаючи, що позивач виконав всі передбачені процесуальним законом вимоги щодо надання доказів, суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав ненадання позивачем доказів на доведення своїх позовних вимог, оскільки позивач не може довести ту обставину, існування якої він заперечує, отже у нього не може існувати матеріальних доказів наявності певної обставини. В той же час, суд враховує, що оскільки оспорюваний виконавчий напис видавався нотаріусом на підставі документів, наданих відповідачем, останній мав реальну можливість надати їх до суду з метою доведення безпідставності позовних вимог позивача.

Зважаючи, що відповідачем не було надано до суду документів, що підтверджували би безспірність заборгованості боржника, виконавчий напис від № 8336 від 17.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованість за кредитним договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013 в розмірі 13745,39 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.141,142 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1073,60 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн.

Стосовно заявленої вимоги представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, в матеріалах справи наявний договір №29-11/23 про надання правової допомоги від 29 листопада 2023 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гудимою Тетяною Володимирівною. Відповідно до акту виконаних робіт №1 від 30.11.2023 адвокатом була надана правова допомога відповідно до Договору про надання правової допомоги №29-11/23 від 29.11.2023, а саме:1) консультування з приводу захисту цивільних прав Клієнта у справі за спором щодо оскарження вчиненого нотаріусом виконавчого напису вартість надання правничої допомоги 1000,00 грн.; 2) вивчення матеріалів справи та правовий аналіз наявних у Клієнта доказів для підготовки позовної заяви- вартість надання правничої допомоги 1500,00 грн.;3)підготовка позовної заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, зареєстрований в реєстрі 17.12.2021 року за №8336, щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013 з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 13745,39 гривень вартість надання правничої допомоги 1500,00 грн.; 4)підготовка заяви про забезпечення позову вартість надання правничої допомоги 1000,00 грн. Загальний розмір гонорару Адвоката складає 5000,00 грн., гонорар сплачений клієнтом в повному обсязі відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 30.11.2023 №29-11/23(а.с. 20-23).

Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною четвертоюстатті 137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертійстатті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанова ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandispimeniw ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited»npoTH України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18).

Судом вбачається, що заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу не є співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Ураховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує: чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Разом з тим, відповідно до ч. 1, ч. 7, ч. 8 ст. 158 ЦПК Українисуд можескасувати заходизабезпечення позовуз власноїініціативи абоза вмотивованимклопотанням учасникасправи.У разіухвалення судомрішення прозадоволення позовузаходи забезпеченняпозову продовжуютьдіяти протягомдев`яностаднів здня набраннявказаним рішеннямзаконної силиабо можутьбути скасованіза вмотивованимклопотанням учасникасправи.Якщо протягомвказаного строкуза заявоюпозивача (стягувача)буде відкритовиконавче провадження,вказані заходизабезпечення позовудіють доповного виконаннясудового рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним продовжити дію заходів забезпечення позову згідно ухвали суду від 24.01.2024.

КеруючисьЗаконом України «Про нотаріат»,Законом України «Про виконавче провадження», ст.15,1166 ЦК України, відповідно до ст.4,5,13,19,76-81,89,141,263-265,268,273,274-277,279,280-283,289,352,354-355 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

Позовпредставника позивача Гудима Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати виконавчий напис №8336 від 17.12.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованість за кредитним договором №SAMDN52000123899622 від 25.11.2013 у розмірі 13745,39 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп., судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Заходи забезпечення позову, згідно ухвали Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року про забезпечення позову, - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Софіївським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, юридична адреса: 08200, Київська область, м.Ірпінь, вул.Стельмаха, буд.9а, офіс 203.

Повний текст рішення складено 04.03.2024.

Суддя О.В. Томинець