Рішення № 117497182, 20.02.2024, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/18052/23

Провадження №2/523/677/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

"20" лютого 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Мурманової І.М.

за участю секретаря судового засідання Могила А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 24.11.2020 року з вини відповідача відбулась дорожньо-транспортна пригода, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Позивач зазначає, що потерпілий звернувся до страховика з заявою про здійснення виплати страхового відшкодування, у зв`язку з цим, позивачем було виплачено потерпілому страхове відшкодування у розмірі:16 456, 08 гривень.

Страхова компанія відповідача ПрАТ «СК» «АСКО-Донбас Північний» здійснило виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі: 6 401, 91 гривня з урахуванням суми франшизи.

На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача ризницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 10 054, 17 гривень, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі: 2 684, 00 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду призначено розгляд справи в судове засідання, сторонам направлено копії ухвали суду, відповідачу роз`яснено про право на подання відзиву на позовну заяву, третій особі про право на подання письмових пояснень щодо позову.

Чергове судове засідання у справі призначено на 20 лютого 2024 року, сторони до суду не з`явились.

Представник позивача в прохальній часті позовних вимог п. 3 зазначив щодо можливості розгляду справи за відсутності сторони позивача (а.с.2 зв.)

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення поштової кореспонденції за адресою місця реєстрації, на адресу суду повернулись поштові конверти з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 46, 49).

Згідно п. 2 ч. 7 ЦПК України судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Таким чином,судом встановлено,що сторонипро часта місцеслухання справиповідомлені,представник позивачапросив розглядсправи провестиза йоговідсутності,відповідач повідомлявсяу встановленомузаконом порядку. Відзиву на позовну заяву не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положення ст. 223 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2024 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані стороною позивача докази на підтвердження позовних вимог в їх сукупності, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Так, звертаючись до суду з даним позовом представник позивача зазначив, що 24.11.2020 року з вини відповідача у справі відбулась дорожньо-транспортна пригода, постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Різниця між виплатою страхової компанії та фактично виплаченою сумою страхового відшкодування становить 10 054, 17 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Судом, згідно постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 21.01.2021 року (справа № 523/18604/20) встановлено, що 24.11.2020 року о 17:05 годині, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Одеська, 1-б в с.Корсунці Одеської області, при перестроюванні, не надав перевагу в русі автомобілю марки «Scania P380», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого скоїв з ним зіткнення, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Тим самим водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 10.3, 10.8 «Правил дорожнього руху». ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень, із стягненням судового збору у розмірі 454 гривень (а.с.22).

Згідно ч 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Автомобіль «Scania P380», реєстраційний номер НОМЕР_2 Договором добровільного страхування транспортного засобу (КАСКО) № 06/107-69-001819/20-235 застраховано у Приватному акціонерне товариство «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (а.с.7-15).

Згідно страхового акту № 200000365400 від 25.01.2021 року страховик визнав ДТП страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі: 16456, 08 грн. (а.с.35), згідно платіжного доручення № 3Р008104 від 26.01.2021 року грошові у кошти у сумі: 16456, 08 грн. перераховані на рахунок ПрАТ «Миронівський хлібопродукт» (а.с.36).

Судом встановлено, що страховик потерпілого звернувся з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) № 200000365400 до ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний». Згідно якої зазначено, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП застрахована у «СК «АСКО-Донбас Північний» та відповідно до положення ст. 27 ЗУ «Про страхування» просить здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі: 16456, 08 грн. (а.с.38).

Згідно листа ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» страховик з урахуванням суми франшизи здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі: 6401, 91 грн. (а.с.39).

Таким чином, судом встановлено, що страховик виплатив страхове відшкодування у розмірі:16 456, 08 грн., розмір страхового відшкодування виплачений ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» становить 6401, 91 грн., а відтак різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 10054, 17 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування»: «Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі».

Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування»: «Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку».

Відповідно до ст. 993 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе особа, яка її завдала. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), вона відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Враховуючи, правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, висловлену при розгляді справи № 6-2587цс15 від 23.12.2015 р.: «За змістом статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До таких випадків, зокрема, відноситься виплата страховиком за договором добровільного страхування страхового відшкодування страхувальнику (потерпілому), внаслідок чого до такого страховика переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого. Тобто, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого деліктного зобов`язання. У такому разі, страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.04.2018 року в справі № 910/3165/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі №910/2603/17.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою ст. 1188 ЦК України.

Згідно ч. ч. 1-2ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів та показанням свідків.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені судові витрати у розмірі: 2684,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 82, 95, 141, 228, 229, 235, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 256, 261, 267, 993, 1077, 1188 ЦК України, ЗУ «Про страхування», суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 (громадянина Туреччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 24175269, місце знаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44) різницю вартості страхового відшкодування у розмірі: 10054, 17 гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 (громадянина Туреччини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 24175269, місце знаходження: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44) судові витрати у розмірі: 2684, 00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 26.02.2024р.

Суддя: