Рішення № 117492043, 01.03.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/5075/21

Провадження №2/760/5187/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням пені, інфляції та трьох відсотків річних,

ВСТАНОВИВ:

Представник Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради (КЖЕП Глевахівської селищної ради) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані жіитлово-комунальні послуги у сумі 96 111,93 грн, з яких 78 898,88 грн - основний борг, 2 044,29 грн - пеня, 5 0 31,63 грн - 3 % річних, 10 137,63 грн - інфляційні збитки, а також 2 270,00 грн - судовий збір.

В обґрунтування позову вказано, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем житлово-комунальних послуг, що надає позивач.

На ОСОБА_1 у підприємства відкритий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до довідки розрахунку по особовому рахунку споживач повинен був сплатити, але не сплатив кошти за надані житлово-комунальні послуги станом на 01.02.2021 у сумі 78 898,38 грн. Також, вказує, що договір між позивачем та відповідачем до теперішнього часу не укладений, але сама по собі відсутність письмового договору не може бути підставою для відмови від оплати житлово-комунальних послуг, які відповідач фактично отримав, а відтак має оплатити їх надання.

Відповідач надані житлово-комунальні послуги не оплачує, що стало підставою для звернення до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2021 справу розподілено головуючому судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача, однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідачу було повторно направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та додатками до позовної заяви. Однак, рекомендований лист з додатками повернувся до суду без вручення відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0311331330790.

Згідно ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є : 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до ч.9 ст.130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Оскільки у встановлений судом строк відповідачем відзив на позовну заяву не подано, на підставі ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на праву приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

КЖЕП Глевахівської селищної ради є надавачем (виконавцем) житлово-комунальних послуг (утримання житла і прибудинкової території, централізоване водопостачання, централізоване водовідведення, постачання теплової енергії, вивезення твердих побутових відходів тощо) для задоволення потреб власників нерухомого майна та інших осіб, які користуються таким майном і отримують житлово-комунальні послуги для власних потреб, що підтверджується Статутом (затвердженим рішенням № 597-28-VII Глевахівського селищного голови від 22 березня 2018 року), а саме розділом 2 Предмет і мета діяльності.

Враховуючи викладене, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем за вказаною адресою.

Згідно наданого позивачем переліку сум за період по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 10.02.2021 ОСОБА_1 має заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 78 898,38 грн, яку не погашено та яка складається з заборгованості: за обслуговування - 26 108,85 грн, за опалення - 76 485,04 грн, за холодну воду - 9 247,58 грн, за каналізацію - 11 187,88 грн, за тепло - 13 086,15 грн, з яких сплачено 61 171,39 грн.

Оскільки, окремого договору про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладено, при вирішення даної цивільної справи, суд керується відповідними положеннями цивільного законодавства, що врегульовують правовідносини в сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до вимог ч.2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених законом.

Статтею 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно; розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК Української РСР, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку; у разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством (ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов`язаний оплатити надані житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Сам по собі факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг у повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають також із дій осіб, які породжують такі права та обов`язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання відповідачем.

Судом встановлено, що відповідач не проводив оплату за надані житлово-комунальні послуги у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість за надані житлово-експлуатаційні послуги, що в загальному становить 78 898,38 грн.

У відповідності до вимог ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку пені, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню у розмірі 2 044,28 грн, 3% річних в розмірі 5 031,63 грн. та інфляційні збитки в розмірі 10 137,63 грн.

Таким чином, хоча й між сторонами не був укладений договір, це не звільняє відповідача від сплати житлово-комунальних послуг. Оскільки, відповідач не виконував належним чином зобов`язання, то з нього підлягає стягненню, окрім основної заборгованості, пеня, 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України та інфляційні збитки.

Враховуючи викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 96 111, 93 грн, що складається з основного боргу у сумі 78898, 38 грн, пені - 2 044, 29 грн, 3 % річних - 5036,63 грн та інфляційні збитки - 10 137,63 грн.

Також, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2270 грн.

Керуючись статтями 11-13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 280 - 282 ЦПК України, суд

У Х В АЛ И В:

Позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням пені, інфляції та трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 96111 (дев`яносто шість тисяч сто одинадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради суму судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач - Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Глевахівської селищної ради, місцезнаходження: 08631, Київська обл., Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Вокзальна, 18а, ЄДРПОУ 33018727;

відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова