Рішення № 117489858, 29.02.2024, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9695/23

Провадження № 2-адр/357/1/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В.П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду№1 в місті Біла Церква Київської області заяву позивача про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі №357/9695/23 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

30.01.2024 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2 , Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №7126753 від 07.06.2023 року скасовано. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП закрито.

05.02.2024 року до канцелярії суду представником позивача в інтересах останнього подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій він просить суд стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до ч.1, ч.7 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною 1 ст.247 КАС України передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у ст.252 КАС України, відповідно до п.3 ч.1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання ані позивач, ані представник позивача не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 12.02.2024 року через канцелярію суду представником позивача була подана заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання відповідачі або їхні представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Жодних пояснень, заперечень, клопотань чи заяв, у тому числі про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, від них на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у даній справі.

Розглядаючи дану заяву суд враховує наступні приписи законодавства України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.1, ч.2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.4 ст.134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.06.2021 року у справі №922/2495/20, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавенте проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, за приписами п.4 ч.1 ст. 1 за п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону №076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Таку правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у справі №910/12876/19.

Згідно з доданими до матеріалів заяви документами, а саме, копії договору про надання правої допомоги від 05.02.2021 року №05/02/21, додатку від 07.08.2023 року до договору про надання правої допомоги від 05.02.2021 року №05/02/21 та акту приймання-передачі правової допомоги від 01.02.2024 року розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача склав 3000,00 гривень. Указану суму ним сплачено адвокату за підготовку та подання адміністративного позову по даній справі.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є розумним, реальним і підтвердженим матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що необхідно стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.132, 134, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №357/9695/23 за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення складене 29.02.2024 року.

Суддя В. П. Цукуров