Рішення № 117489011, 21.02.2024, Кролевецький районний суд Сумської області

Справа № 579/2533/23

2-а/579/4/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року Кролевецький районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Придатка В.М.

з участю секретаря судового засідання Клишкової Ю.В.

представника позивача Рекуха В.Г.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Сівер А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати постанову начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Павлова Сергія Володимировича від 01.12.2023 року № АП 688 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та закрити провадження по справі.

Вимоги обгрунтовує тим, що начальником Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Павловим С.В. 01.12.2023 року винесено постанову про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.2 ст. 210-1 Кодексу України з тих підстав, що 23.11.2023 року уповноваженою особою Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_2 було встановлено правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , котрий будучи оповіщеним 29.09.2023 року про необхідність прибуття під час мобілізації на збірний пункт другого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на 9 годину 06.10.2023 року, проте відмовився від отримання повістки, про що посадовою особою другого відділу Конотопського РТЦ та СП ОСОБА_3 було складено відповідний акт, без поважних причин не прибув за викликом на збірний пункт другого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 06.10.2023 року о 09.00 год., чим порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому вказана постанова та матеріали справи оформлені із значною кількістю порушень: 1) суперечність із фактичними обставинами справи, оскільки 29.09.2023 року останній не відмовлявся від отримання повістки про виклик на 06.10.2023 року, так як ніхто з працівників другого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки цього чи іншого дня не вручав йому та не намагався вручити вказану вище повістку про виклик на вказану дату; 2) протокол про адміністративне правопорушення складено лише 23.11.2023 року, тобто з порушенням встановленого статтею 254 КУпАП 24-годинного строку для складання протоколу; 3) факт виклику позивача на 06.10.2023 року доводиться актом відмови від отримання повістки від 29.09.2023 року, однак такий акт складено без присутності позивача, тому позивач вважає його неналежним доказом оповіщення про необхідність прибуття на збірний пункт, тобто свідченням відсутності правових підстав для складання на позивача вищевказаного протоколу від 23.11.2023 року та постанови від 01.12.2023 року; 4) при розгляді справи начальник Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки після неявки позивача 06.10.2023 року не з`ясував причин неявки, не переконався у неповажності таких причин; передчасно, без належних правових підстав, розпочав процедуру притягнення до адміністративної відповідальності, внаслідок чого оскаржувана постанова від 01.12.2023 року; 5) крім того, як при складанні протоколу від 23.11.2023, так і при винесенні оскаржуваної постанови у справі позивач був позбавлений можливості залучити правову допомогу, а оскільки розгляд справи проведено у його відсутність, то не мав змоги навіть надати особисті пояснення.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні. Представник позивача доповнив суду, що фабула протоколу містить посилання на скоєні порушення одночасно за ч.1 та ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», відтак не зрозуміла суть скоєного порушення. Наголосив, що вказані норми вимагають прибути на збірний пункт, проте що саме є збірним пунктом відповідно до чинного законодавства, позивачу не роз`яснено, про визначення такого пункту не повідомлялося. Крім того, у постанові по справі відсутнє застереження про скоєння правопорушення під час особливого періоду. Акт про відмову від отримання повістки позивачем, датований 29.09.2023, заповнений почерком, який відповідає почерку пояснень свідка ОСОБА_4 , тоді як згідно з письмовими поясненнями свідків вбачається, що Акт виготовлено нібито ОСОБА_5 . Акт не містить ПІБ свідків, номера телефонів, їх адреса та інше, що позбавляє можливості належним чином викликати та допитати свідків у судовому засіданні. Наполягав на тому, що суд не може враховувати письмові пояснення свідків, до того ж, матеріали справи АП №688 взагалі не містять пояснень свідків, які могли б належним чином доказувати обставини справи, оскільки всі вказані свідки є працівниками ТЦК і особами безпосередньо заінтересованими.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила у позові відмовити, постанову АП №688 від 01.112.2023 року вважала законною і винесеною з дотриманням необхідної процедури.

Крім того, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до ст. 254 КУпАП, складається протокол уповноваженою посадовою особою, або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Вищевказаний протокол складено уповноваженою, відповідно до наказу начальника Конотопського РТЦК та СП від 14.11.2023 № 388, посадовою особою другого відділу Конотопського РТЦК та СП начальником відділення рекрутингу та комплектування майором ОСОБА_2 . Позивач був сповіщений про необхідність прибуття під час мобілізації до другого відділу Конотопського РТЦК та СП на 09.00 годину 06 жовтня 2023 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ), з метою уточнення військово-облікових даних, проходження медичного огляду та вирішення питання про призов на військову службу під час мобілізації. Факт сповіщення зафіксовано у Акті про відмову від отримання повістки від 29.09.2023, який складено посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 , солдатом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . До матеріалів справи долучено повістку про виклик громадянина ОСОБА_1 до другого відділу Конотопського РТЦК та СП на 09.00 год. 06.10.2023. За вказаним викликом громадянин ОСОБА_1 не прибув. Водночас повістка є лише засобом оповіщення військовозобов`язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Обов`язок же військовозобов`язаної особи з`явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною повісткою, а Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Таким чином, Акт про відмову від отримання повістки також є засобом оповіщення. Громадянин ОСОБА_1 у своєму адміністративному позові прямо стверджує про неправомірність оповіщення, відповідно до акту про відмову від отримання ним повістки, та покладає цей факт як відсутність обов`язку щодо його прибуття за викликом до Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Проте, наведене свідчить про відсутність порушення суб`єктом владних повноважень (тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 ) прав, свобод або інтересів громадянина ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у справі АП 688 зазначено всі необхідні дані, що передбачені ст. 256 КУпАП, а саме: дата складання протоколу - 23 листопада 2023 року, місце складання - місто Кролевець; посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол - начальник відділення рекрутингу та комплектування майор ОСОБА_2 ; відомості про особу, яка притягається до1 адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце' народження - місто Кролевець Сумської обл., зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; місце вчинення правопорушення - другий відділ Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; час вчинення правопорушення - 9.00 година 06.10.2023; суть адміністративного правопорушення - неприбуття за викликом під час мобілізації до другого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 06.10.2023 року; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення - вимоги абзацу другого частини першої та вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення громадянин ОСОБА_1 не заперечував факт його оповіщення про необхідність прибуття до другого відділу Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та власноруч записав пояснення у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначивши при цьому, що «В компанії інтернет зв`язку трапилась аварія (пошкодження ліній) багато абонентів залишились без інтернету. Завдяки такого інциденту не зміг з`явитись. » та поставив про це свій підпис. Громадянину ОСОБА_1 при складенні протоколу роз`яснено його права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що зроблено відмітку у протоколі, а громадянин ОСОБА_1 особисто підписався під відповідною графою у протоколі. Окрім того, у справі міститься Аркуш доведення та роз`яснення прав, передбачених ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. На вказаному аркуші з обох сторін громадянин ОСОБА_1 поставив особистий підпис про ознайомлення. Про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення громадянийа ОСОБА_1 сповіщено під особистий підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначено, що розгляд справи відбудеться 28.11 2023 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 . Громадянину ОСОБА_1 доведено про дату і місце розгляду справи під особистий підпис. Таким чином обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо оповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення, про дату і місце розгляду справи є виконаний. Факт оповіщення відбувся у день складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 23 листопада 2023 року, а розгляд справи призначався на 28 листопада 2023 року, тобто оповіщення про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відбулось за п`ять днів до дати розгляду справи. Таким чином, дотримано вимоги частини першої статті 277,-2 КУпАП щодо оповіщення особи не пізніш як за три доби до дня розгляду справи про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відповідно до статті 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 27 листопада 2023 року на адресу другого відділу Конотопського РТЦК та СП від громадянина ОСОБА_1 надійшло клопотання щодо відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та перенесення розгляду з 28 листопада 2023 року на 14.00 год. 01 грудня 2023 року в зв`язку з погодними умовами. Клопотання задоволено та за дорученням начальника Конотопського РТЦК та СП підполковником ОСОБА_8 було видано повістку, яку під особистий підпис вручено громадянину ОСОБА_1 діловодом другого відділу ОСОБА_7 про необхідність прибуття до Конотопського РТЦК та СП на 14.00 год 01 грудня 2023 року, що підтверджено розпискою про отримання повістки. 01 грудня 2023 року о 14.00 год. громадянин ОСОБА_1 не прибув до Конотопського РТЦК та СП на розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи та оглянувши справу №АП 688, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Постанови № АП 688 від 01.12.2023 року, винесеною ТВО начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_9 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с.8-9).

За змістом вказаної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що о 09:00 год. 06.10.2023 року не прибув за викликом на збірний пункт до Конотопського РТЦК та СП чим порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.8).

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у визначений законом спосіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 2 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно до ст. 235 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ст.ст. 7, 245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Згідно з ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Згідно з ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП. Протокол складається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з роз`ясненням їй прав та обов`язків, а також врученням їй копії протоколу.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

У зв`язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.ст. 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Так, судом встановлено, що 23.11.2023 року уповноваженою особою другого відділу Конотопського РТЦК та СП начальником відділення рекрутингу та комплектування майором ОСОБА_2 , керуючись ст.ст. 254-256 КУпАП складено протокол АП 688 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи оповіщеним 29.09.2023 року про необхідність прибуття під час мобілізації на збірний пункт Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на 09:00 год. 06.10.2023 року, відмовився підписувати повістку, в результаті чого був складений Акт про відмову від отримання повістки, та не прибув за викликом на збірний пункт Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 06.10.2023 року, чим порушив вимоги абзацу другого частини першої та частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з протоколом, розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 28 листопада 2023 року, про що ОСОБА_1 був повідомлений під підпис.

Відповідно до Акту про відмову від отримання повістки від 29.09.2023 року, ОСОБА_1 відмовився підписувати повістку про виклик його до Конотопського РТЦК та СП на 09:00 год. 06.10.2023 року (а.с.5 оглянутої в судовому засіданні справи №АП688).

27 листопада 2023 року позивач направив на адресу другого відділу Конотопського РТЦК та СП клопотання щодо відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення та перенесення розгляду з 28 листопада 2023 року на 14.00 год. 01 грудня 2023 року в зв`язку з погодними умовами.

Того ж дня позивачу було видано повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 14.00 год 01 грудня 2023 року, що підтверджено розпискою про отримання повістки.

Як вбачається зі змісту справи про адміністративне правопорушення, 01 грудня 2023 року о 14.00 год. громадянин ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення. Справа про адміністративне правопорушення була розглянута та оскаржувана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Відповідач надав суду належні, допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, отримав його копію, що він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак не прибув в зазначений час та не повідомив про поважні причини неприбуття.

Разом з тим, судом встановлено, що акт про відмову від підпису від 29.09.2023 підписаний службовими особами другого відділу Конотопського РТЦК та СП, зокрема, майором ОСОБА_3 , солдатом ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , про що зазначено в самому акті.

Наведені обставини дають підстави стверджувати, що всі три особи-свідки, підписами яких засвідчено відмову позивача від отримання повістки та факт його оповіщення про обов`язок прибути 06.10.2023 до другого відділу Конотопського РТЦК та СП, є службовими особами суб`єкта владних повноважень - другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з ч. 1 ст.272КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

Суд наголошує, що докази по справі про адміністративне правопорушення, встановлені поясненнями свідка, підлягають всебічному, повному і об`єктивному дослідженню та оцінюються на рівні та у сукупності з іншими доказами по справі.

Законодавством про адміністративну відповідальність не встановлюються окремі вимоги до свідка, що свідчить про те, що можливість особою засвідчувати конкретні обставини по справі про адміністративне правопорушення як свідок, встановлюється в кожному конкретному випадку залежно від здатності особи сприймати події, поведінку оточуючих тощо. Разом з цим, не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви, та відповідно, братись за основу докази, джерелом походження яких є пояснення чи показання таких свідків.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові по справі № 560/751/17 від 27.06.2019, письмові пояснення осіб, які у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень не є та не можуть бути належними доказами у справі.

З огляду на те, що єдиним доказом оповіщення позивача про необхідність з`явитись до Конотопського ТЦК та СП є акт про відмову від підпису, який засвідчений службовими особами РТЦК та СП, у суду є сумніви у достовірності та правдивості фактів, засвідчених вказаними особами, оскільки останні є безпосередньо зацікавленими в ході та результаті розгляду спірної справи, а тому такі докази беззаперечно не можуть бути взяті за основу в якості підтвердження обставин вручення повістки та відмови позивача від її отримання.

Щодо наявних в матеріалах справи письмових пояснень вказаних осіб, суд, дослідивши їх зміст, встановив, що останні було складено формально лише з метою надання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Вказані пояснення свідків, хоч і написані ними власноруч, однак всі вони однакові за змістом та стилістичним викладенням тексту, та не дають можливості упевнитися в дійсності обставин, очевидцям яких стали запрошені свідки.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 23.11.2023, який у відповідності до вимог ст.256КУпАП має містити необхідні відомості про обставини вчинення правопорушення, не містить жодного посилання на існування письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що в свою чергу ставить під сумнів взагалі їх існування під час складення вказаного протоколу та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази беззаперечно не підтверджують обставини щодо відмови позивача від отримання повістки, а відповідно, і не доводять факту повідомлення останнього про необхідність з`явитись 06.10.2023 до Конотопського РТЦК та СП, що слугувало підставою для винесення спірної постанови.

Таким чином, вина ОСОБА_1 , яка полягала в умисному ухиленні від виконання вимог абз. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Крім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено «поза розумним сумнівом», на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

В той же час, виносячи вказану постанову, начальник РТЦК та СП не зазначив належні та допустимі докази, передбачені ст.251 КУпАП, які ним були отримані та оцінені у встановленому законом порядку, та на яких ґрунтується його висновок про доведеність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП, належним чином не мотивував свого висновку про винуватість позивача, що є порушення вимог ст.ст.7,245,252,280,283 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена з порушенням встановленої процедури, тому є протиправною та відповідно підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.

Таким чином, позов ОСОБА_1 слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відтак слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою КМУ №921 від 07.12.2016р., ст.7,9,210,235,245,250-252,254,256,268,277-280,283 КУпАП, ст.2,5,9,72-79,90,121,242-246,262,268-272,286 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Постанову начальника Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Павлова С.В. АП №688 від 01.12.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 5100 грн. скасувати, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄРДПОУ 09982312) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 536,80 гривень судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 01.03.2024 року.

Суддя В. М. Придатко