Рішення № 117485811, 07.03.2024, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 308/23220/23

2/301/333/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" березня 2024 р. м. Іршава

Іршавськийрайонний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 05.04.2019 року в сумі 50976,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала із АТ КБ «ПриватБанк» Заяву б/н від 05.04.2019 року. Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг (далі Договір), що підтверджується підписом у заяві.

ОСОБА_1 ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується її підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідачки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому вигляді, а також наказом банку про їх затвердження.

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), АТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі ліцензії НБУ №22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі ліцензії НБУ №22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме Умови та правила надання банківських послуг і Тарифи, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідачка.

Заявою відповідачки підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Також свідченням приєднання до угоди ОСОБА_1 , дія Договору підтверджується фактом користування відповідачкою картковим рахунком та використання кредитних коштів. Виконання відповідачкою Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Підписанням ОСОБА_1 заяви між сторонами у відповідності до ст.634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

Банком на підставі Договору про надання банківських послуг було відкрито ОСОБА_1 кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, а для користування кредитним картковим рахунком відповідачка отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 42000 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.5. Договору, на підставі якого відповідачка при укладенні Договору надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.63. Договору короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідачка зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно з п.2.1.1.3.1. Договору погашення кредиту та процентів здійснюється наступними шляхами: договірним списанням клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим Договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта за цим Договором (здійснювати договірне списання); внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту.

Таким чином, у разі відсутності коштів на рахунках, відповідачка здійснює погашення кредиту та процентів внесенням грошей на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу.

Однак, відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, тобто не виконала зобов`язання за вказаним кредитним договором.

Згідно з п. 1.1.2.1.7., 1.1.3.1.5. Договору, відповідачка зобов`язувалася вчасно здійснювати оплату банківських послуг відповідно до тарифів, здійснювати погашення заборгованості у строки та в розмірах, визначених Договором, а також доручила банку списувати кошти з її рахунків у межах сум, що підлягають сплаті банку за Договором, у разі настання термінів платежів (договірне списання), у межах платіжного ліміту рахунка і таке списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку.

Пунктом 2.1.1.3.1. Договору передбачено, що в разі несплати мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання клієнта вважаються простроченими.

Відповідно до п.2.1.1.6.1. Договору, сторони узгодили, що в разі затримання клієнтом сплати частини кредиту та/або процентів, які підлягають сплаті в порядку, передбаченому п.2.1.1.3.1. Договору, щонайменше на один календарний місяць, банк має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відсотки за фактичний строк його користування, в повному обсязі, виконати інші зобов`язання за Договором, в тому числі щодо сплати пені, в повному обсязі.

Згідно з п.2.1.1.2.12. Договору, сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 13.12.2023 року її заборгованість перед банком становить 50976,03 грн. Дана сума складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 41128,13 грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 9847,90 грн.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Кредитним договором б/н від 05.04.2019 року в сумі 50976,03 грн. та судові витрати по справі у сумі 2147,20 грн.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.12.2023 року дану справу передано на розгляд за підсудністю до Іршавського районного суду Закарпатської області.

09 лютого 2024 року дана справа надійшла до Іршавського районного суду Закарпатської області і її розподілено для розгляду судді Пітерських М.О.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2024 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк», будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с. 64, 245, 246).

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, причини неявки не повідомила, поважність неявки не підтвердила, відзиву на позов не подала (а.с. 247).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини справи, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 11-16, 202, 509, 525, 526, 610, 614, 625, 629, 1054 ЦК України, цивільні зобов`язання, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; особа здійснює свої права на власний розсуд, а також виконує цивільні обов`язки у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства і повинна діяти добросовісно, не завдаючи шкоди іншій особі; позичальник зобов`язаний повернути кредитору усе заборговане на умовах, передбачених договором і законом, а кредитор вправі відповідно до умов договору та положень закону вимагати виконання порушеного зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно з ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

05 квітня 2019 року між позивачем АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 підписано Анкету-заяву б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 100-101).

У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_1 підписанням цієї анкети-заяви відповідно до ст.634 ЦК України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» (далі Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого вона отримала шляхом самостійного роздрукуванням.

Позивач посилається на те, що згідно Кредитного договору б/н від 05.04.2019 року ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, для чого їй було відкрито картковий рахунок та надано кредитну картку.

Проте яку саме кредитну картку отримала відповідачка у Анкеті-заяві не зазначено.

Як встановлено судом, вищевказана Анкета-заява б/н від 05.04.2019 року, на яку посилається позивач, є стандартним бланком, який не містить відомостей про розмір встановленого відповідачці кредитного ліміту на кредитну картку, розмір відсотків і порядок їх нарахування, порядок користування кредитними коштами та їх повернення.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2023 року, за кредитним договором б/н ОСОБА_1 було надано наступні кредитні картки: 1) картка «Універсальна» № НОМЕР_1 з терміном дії 11/22; 2) картка «Універсальна» GOLD № НОМЕР_2 з терміном дії 07/23; 3) картка «Універсальна» GOLD № НОМЕР_3 з терміном дії 08/23 (а.с.99).

Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2023 року про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н), старт карткового рахунку № НОМЕР_1 відбувся 05.04.2019 року і 05.04.2019 року відповідачці за виданою кредитною карткою встановлено кредитний ліміт в сумі 300 грн., 26.12.2022 року максимально збільшено кредитний ліміт до 42000 грн., який діяв до 03.08.2023 року, а 03.08.2023 року зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн. (а.с.98).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що підписанням 05.04.2019 року Анкети-заяви між сторонами відповідно до ст.634 ЦК України був укладений Договір про надання банківських послуг, який є договором приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

До позовної заяви на підтвердження укладення сторонами кредитного договору долучено витяг з Умов та правил надання банківських послуг в редакції від 19.02.2019 року (а.с. 128-207).

Однак, наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить підтверджень, що саме їх у наданій суду редакції розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву, і саме ці Умови були чинними станом на день підписання Анкети-заяви із ОСОБА_1 , тому їх не можна вважати складовою частиною кредитного договору, укладеного між сторонами 05.04.2019 року.

Тому відсутні підстави вважати, що банком при укладенні кредитного договору із ОСОБА_1 були дотримані вимоги щодо повідомлення їй про умови кредитування та погодження з відповідачкою саме тих умов, які позивач вважав узгодженими.

До позовної заяви додано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка містить положення Умов та правил надання банківських послуг, що підписана ОСОБА_1 22.03.2021 року (а.с. 102-121).

Тобто, у матеріалах справи містяться підписані відповідачкою Умови та правила надання банківських послуг у Приватбанку не станом на дату укладення Кредтного договору між АТ КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_1 05 квітня 2019 року, а станом на 22 березня 2021 року, тобто майже через два роки після укладення сторонами кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором б/н від 05.04.2019 року, укладеного між АТ КБ«ПриватБанк»та ОСОБА_1 , станом на 13.12.2023 року сума заборгованості відповідачки становить 50976,03 грн. (а.с. 68-81).

Дана сума складається з:

- заборгованості за тілом кредиту у сумі 41128,13 грн.;

- заборгованості за простроченими відсотками в сумі 9847,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, частково здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором. Останнє внесення коштів на погашення заборгованості здійснено 17.03.2023 року у сумі 2000 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості за Договором (а.с.80) та виписки за договором за період з 05.04.2019 року по 15.12.2023 року (а.с.83).

Разом з тим відповідачка не надала доказів відсутності у неї заборгованості по отриманому кредиту, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в сумі 41128,13 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками в сумі 9847,90 грн., суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625цього Кодексу.Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається з розрахунку заборгованості за Кредитним договором за період з 05.04.2019 року по 13.12.2023 року банком застосовувалась:

- процентна ставка 3,6%, 3,5%, 3,4%, 0,0%, 1,7%;

- процентна ставка при порушенні умов кредитування, міс. 7,2%, 7,0%, 3,5%, 3,4%, 0,0%, 1,7%;

- процентна ставка на прострочений кредит, річна 86,4%, 84,0%, 42,0%, 40,8%, 0,0%, 20,4%.

Однак, матеріали справи не містять доказів ознайомлення відповідачки з такими розмірами процентних ставок.

Долучену до позовної заяви копію Паспорту споживчого кредиту від 05.04.2019 року (а.с.122-125) та копію витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 126-127) суд вважає лише способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця по наданню відповідачці інформації, необхідної для оцінки пропозиції кредитодавця.

Твердження позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов`язок відповідачки по сплаті відсотків за користування кредитними коштами є недоведеним.

Тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками є безпідставними, оскільки наявні у матеріалах справи Умови та правила надання банківських послуг, які передбачали сплату процентів, не містять підпису відповідачки, а отже, позивачем не доведено, що відповідачка підписуючи Анкету-заяву від 05.04.2019 року, погодилася на приєднання до цих Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ознайомившись з ними. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачка розуміла саме ці Умови та правила і погодилася з ними, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, саме у зазначених у цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування. Тому у цій справіне можна вважати Умови та правила надання банківських послуг у ПриватБанку складовою частиною укладеного між сторонами договору, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Вказане відповідає правовим позиціям, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.09.2019 року по справі №382/1131/18 та у постанові від 23.12.2020 року по справі №191/2648/17.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України,кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки позивачем не доведено наявність договірних відносин з відповідачкою щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки 9847,90 грн. заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають.

Відзиву на позов відповідачка не подав.

Відповідно до ч.1 та ч.2 п.3 ст.141 ЦПК України суд вважає стягнути з відповідачки в користь АТ КБ «ПриватБанк»2147,20 грн. судових витрат, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з мінімальної ставки судового збору) (а.с. 211-212).

Керуючись ст. 526, 530, 610, 629, 631, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України,

р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за Кредитним договором б/н від 05 квітня 2019 року у сумі 41128 (сорок одна тисяча сто двадцять вісім) грн. 13 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 07 березня 2024 року.

Головуюча: М. О. Пітерських