Ухвала суду № 117485620, 07.03.2024, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1725/23

Провадження № 1-кп/226/142/2023

УХВАЛА

іменемУкраїни

06.03.2024 місто Поровськ

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Покровську Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023050000000466 від 30.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається вказане кримінальне провадження.

Потерпілий ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_6 звернулися до суду із клопотанням про арешт майна обвинуваченого ОСОБА_4 належної йому частин квартири АДРЕСА_1 з метою забезпечення цивільного позову, який подано потерпілим до обвинуваченого в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні потерпілий та його представник, а також інший потерпілий ОСОБА_8 підтримали клопотання та наполягали на його задоволенні, мотивуючи це тим, що за даними відповідних державних реєстрів частина вказаної квартири станом на теперішній час належить обвинуваченому та відомості про зміну власника відсутні.

Прокурор також вважав наявними підстави ля задоволення клопотання.

Сторона захисту клопотання заперечила через те, що 13.06.2013 ОСОБА_4 подарував належну йому частину квартири своїй матері ОСОБА_9 , засвідчивши дарування нотаріально посвідченим договором, і відсутність відомостей в реєстрах факту зміни власника не спростовує.

Вислухавши сторін та учасників справи, перевіривши доводи клопотання та дослідивши додані докази, суд вважає, що в задоволенні клопотання належить відмовити, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, зокрема, для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За положеннями ч.6 ст.170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди на суму 290000 грн.

На підтвердження належності частини квартири ОСОБА_4 представником потерпілого надано Інформацію, сформовану за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» станом на 15.11.2023 та 17.01.2024, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 22.11.2023 та 18.01.2024, згідно з якими власниками квартири АДРЕСА_1 по частині кожен є ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Стороною захисту надано суду копію договору дарування від 13.06.2013, посвідченого приватним нотаріусом Димитровського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 за реєстровим №1176, згідно з яким ОСОБА_4 подарував, а його мати ОСОБА_9 прийняла в дар частину квартири АДРЕСА_1 , належну дарувальникові на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 01.11.2006 Виконавчим комітетом Димитровської міської ради Донецької області згідно з рішенням виконкому №474 від 20.10.2006. Згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно БТІ м. Димитрова від 27.11.2006, до укладення договору дарування квартира належала по частині ОСОБА_4 та ОСОБА_10 .

Не зважаючи на відсутність інформації про зміну власника частини квартири в державних реєстрах, суд не вбачає підстав вважати, що на день розгляду клопотання ця частина продовжує належати ОСОБА_4 .

Так, відповідно достатті 204 Цивільного кодексу Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У наведеній нормі закріплена презумпція правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. Презумпція може бути спростована у двох випадках: якщо правочини за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються недійсними законом з моменту їх вчинення (нікчемні правочини) або недійсність яких встановлюється судом на вимогу заінтересованої особи у встановлених законом випадках (оспорювані правочини). Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що державна реєстрація прав не є підставою настання права власності, а лише засвідчує вже набуте особою право власності, що унеможливлює ототжнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Отже, за умови відсутності відомостей про те, що правомірність правочину дарування обвинуваченим належної йому частини квартири своїй матері була спростована у період з моменту нотаріального посвідчення договору дарування і дотепер, суд вважає відсутніми підстави вважати ОСОБА_4 власником цього майна на час вирішення клопотання про арешт такого майна, і такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, висловленою Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 24.01.2020 у справі №910/10987/18.

Зважаючи, що потерпілим і його представником не доведено наявності підстав для накладення арешту на майно, у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючисьст.ст.170-173 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_7 та його представника адвоката ОСОБА_6 про арешт майна відмовити.

Ухвала про відмову в арешті майна може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 07.03.2024 об 11-00.

Суддя: ОСОБА_1