Ухвала суду № 117477891, 06.03.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про закриття провадження у справі)

06 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/33459/23

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді : Токаревої М.С.

розглянувши у порядку письмового провадження питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Краснопільської сільської ради, Комунального закладу "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Керівник Бердичівської окружної прокуратури звернувся до Житомирського адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Краснопільської сільської ради, третя особа: Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краспопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Краснопільської сільської ради, яка виразилась у невжитті заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу Іванопільський ліцей Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, що розташований за адресою: 13253 Україна, Житомирська область, Бердичівський район, смт. Іванопіль, вул. Незалежності, 134 орієнтовною площею 2,2500 га.;

- зобов`язати Краснопільську сільську раду вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу Іванопільський ліцей Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, що розташований за адресою: 13253 Україна, Житомирська область, Бердичівський район, смт. Іванопіль, вул. Незалежності, 134 орієнтовною площею 2,2500 га.

Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Прокурором до суду було подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України. В обґрунтування клопотання вказано, що після звернення прокурором з вказаною позовною заявою до суду відповідачем вжито заходів до добровільного усунення порушень, зазначених у позовній заяві. Зокрема, рішенням 32 сесії 8 скликання від 20.12.2023 №1928 надано дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки комунальної власності Краснопільської сільської ради, що розташована за адресою: 13253 Україна, Житомирська область, Бердичівський район, смт. Іванопіль, вул. Незалежності, 134 та вирішено замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок комунальної власності сільської ради в організації яка має відповідний сертифікат на виконання даних робіт.

Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного.

Пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд закриває провадження у справі якщо щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Відповідно до частини 2 цієї правової норми про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з частиною 2 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Предметом даного судового розгляду було питання вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами Комунального закладу Іванопільський ліцей Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.

Тобто оскаржуване порушення, вчинене відповідачем, виправлене суб`єктом владних повноважень до постановлення рішення по суті спору.

При цьому, у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про самостійне виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень та наявність підстав для закриття провадження, визначених пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Кодекс адміністративного судочинства України містить спеціальні норми, які регулюють питання розподілу витрат у разі відмови позивача від позову (стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України), а також повернення судового збору (стаття 142 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Так, Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 у справі №200/6826/20-а зауважив, що розподіл понесених позивачем судових витрат слід здійснювати з урахуванням та в залежності від обставин та умов, які призвели до відмови від позову.

Верховний Суд зазначив, що стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України є загальною для вирішення питання розподілу судових витрат за наслідками розгляду справи по суті та задоволенні позову, а положення статей 140 та 142 Кодексу адміністративного судочинства України у порівнянні із частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не конкретизують та не ставлять в залежність можливість отримання відшкодування понесених судових витрат від приналежності позивача до певного суб`єктного складу, чи то позивачем є фізична особа, юридична особа чи суб`єкт владних повноважень. Приналежність до такого складу та вид понесених витрат, не мають впливу на вирішення цього питання відповідно до наведених норм. Наведені норми мають різний предмет регулювання, правову природу виникнення та застосування. Зокрема, стаття 140 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює спеціальне та відмінне у співвідношенні з нормами статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 7 Закону України "Про судовий збір" правило, згідно з яким якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Отже, аналіз наведеного правового регулювання та тлумачення статей 139, 140 Кодексу адміністративного судочинства України у їх взаємозв`язку, з урахуванням наведених обставин справи, дають підстави для висновку про те, що за наявності відповідної заяви, всі понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню на його користь.

Ураховуючи викладене, зважаючи, що Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з усуненням відповідачем оскаржуваного порушення, а приписи Кодексу адміністративного судочинства України не містять положень, які б врегульовували відповідні правовідносини, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку, що положення статті 140 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають застосуванню за аналогією закону.

Як установлено з матеріалів справи, при зверненні з цим позовом до суду Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в сумі 2684 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2549 від 30 жовтня 2023 року.

Відтак, оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, Ураховуючи викладене, зважаючи, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з виправленням відповідачем оскаржуваної бездіяльності, суд приходить до висновку, що понесені витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 238, 239, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Клопотання Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження в адміністративній справі № 240/33459/23 за позовом Керівник Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави до Краснопільська сільська рада Комунальний заклад "Іванопільський ліцей" Краснопільської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Краснопільської сільської ради на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.С. Токарева