Рішення № 117471076, 28.02.2024, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2024 року Справа № 903/1313/23

за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, м. Луцьк

до відповідача: Вишнівської сільської ради, с. Вишнів, Ковельський р-н., Волинська обл;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, м. Луцьк

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення до земель державної власності

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Мачульська Л.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрущак О.М., виписка з ЄДРПОУ

від відповідача: Капітанюк В.В., Дитина А.І., витяг з ЄДРПОУ

у судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області: Костюк Н.В.

встановив: 27.12.2023 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації до Вишнівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Волинській області про:

- усунення перешкод державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102, площею 42,2677 га, з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель землі сільськогосподарського призначення в у Державному земельному кадастрі;

- зобов`язання Вишнівської сільської ради повернути Волинській обласній державній адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) земельну ділянку з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102, площею 42,2677 га.

Позовна заява обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах прикордонної смуги вздовж державного кордону України, відтак має належати до земель оборони.

27.12.2023 автоматизований розподіл судової справи між суддями не відбувся у зв`язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2024, справу розподілено судді Кравчук А.М.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Волинській області. Підготовче засідання призначено на 07.02.2024 о 10 год 40 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати прокурору, позивачу, докази чого подати суду; прокуратурі, позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь прокуратури, позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання прокуратурі, позивачу; третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачі не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали - письмові пояснення по суті пред`явленого позову, документи в їх обґрунтування, докази їх надіслання іншим учасникам по справі.

Відповідач ухвалу суду отримав 04.01.2024 (а.с. 117-119).

Строк для подання відзиву по 19.01.2024.

16.01.2024 надійшов відзив Вишнівської сільської ради від 15.01.2024, згідно якого у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає зокрема, що у постанові обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 №39/599, на яку посилається прокуратура як на головний аргумент, відсутні графічні матеріали з місцем розташування земель оборони, а тому ідентифікувати конкретне місце розташування спірної земельної ділянки не є можливим. Будь яких доказів на підтвердження права користування земельною ділянкою позивач не надав. Спірна земельна ділянка на підставі Положення про загальнозоологічний заказник місцевого значення Буг Любомльського району Волинської області входить до складу природо-заповідного фонду України, який створений розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №213 від 12.12.1995 на землях колгоспів та Любомльського Держлісгоспу. План схема погоджена з головами правлінь колгоспів Забужжя, Радянська Україна, Світанок, Буг, Колос. На ній створено заказник місцевого значення Буг, а тому вона не являється землями оборони. Спірна земельна ділянка створена та сформована відповідно до планово-картографічних матеріалів земель колишнього КСП Ягодин. Докази на підтвердження належності спірної земельної ділянки до земель оборони відсутні. Постанова обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 не є документом, який посвідчує право власності або право користування земельними ділянками. Земельні ділянки між заплавою річки Західний Буг та республікою Польща ніколи не перебували у землях оборони, оскільки відносились до прикордонної режимної зони з обмеженим режимом перебування людей. Вишнівська сільська рада не межує з російською федерацією чи республікою білорусь. Віднесення земельної ділянки до земель оборони могло бути здійснене виключно за рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування на підставі розробленого і погодженого проекту відведення земельної ділянки, що здійснено не було. Жодного рішення про передачу земельної ділянки з комунальної до державної форми власності не було. Позивачем не подано належних доказів оформлення і реєстрації земельних ділянок, які надавалися в користування з подальшою видачою правовстановлюючих документів на землю. Оскільки спірна земельна ділянка була проінвентаризована за Вишнівською сільською радою як правонаступником, відтак вона не обліковувалась за цільовим призначенням як землі оборони, у зв`язку з чим сільська рада є її власником. Відсутність у позивача доказів оформлення права користування спірною земельною ділянкою є достатньою підставою для відмови у позові. Просить застосувати строк позовної давності, оскільки позивач при створенні у 1995 році об`єкта загальнозоологічного заказника місцевого значення Буг знав та мав можливість звернутись до суду з вимогою про захист свого права. Планом землекористування, складеним за матеріалами контурної зйомки 1959 року та внутрігосподарського землевпорядкування 1961 року, підтверджується перебування ділянки у користуванні сільськогосподарської артілі Зоря Комунізму с. Римачі Любомльського району Волинської області. Згідно державного акту від 24.06.1958 спірна земельна ділянка перебувала у власності в безоплатному та безстроковому користуванні сільськогосподарської артілі Зоря Комунізму. Згідно проекту роздержавлення земель та видачі державного акту на право колективної власності спірна земельна ділянка віднесена до земель резервного фонду із зазначенням місця розташування на кресленні проектного плану. Землі резервного фонду передбачені для розширення особистих підсобних господарств для новостворених молодих сімей. У клопотанні від 11.01.2024 просить залишити позовну заяву без руху та зобов`язати позивача подати долучені до позовної заяви докази, зокрема постанову обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 державною мовою (а.с. 131-163, 185-199).

22.01.2024 надійшли пояснення ГУ Держгеокадастру у Волинській області, згідно яких позовні вимоги заперечує. Зазначає, що в технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення відсутні будь які документи, які свідчать про належність спірних земельних ділянок до земель оборони. Жодного рішення про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося. Перебування земельних ділянок в межах прикордонної смуги не відносить їх до земель оборони. Скасування спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не захищає права держави, оскільки земельна ділянка перестане бути об`єктом цивільно-правових відносин і автоматично не переходить в розпорядження Волинської облдержадміністрації. Розгляд справи просить здійснювати за відсутності уповноваженого представника (а.с. 200-210).

22.01.2024 надійшла відповідь Волинської обласної прокуратури на відзив, згідно якої позовні вимоги підтримує. Зазначає, що згідно проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу Ягодин земельна ділянка не увійшла до складу земель колективної власності. На час роздержавлення до земель запасу відносились не передані у власність або користування не залежно від їх цільового призначення, а землі оборони могли передаватись у тимчасове користування для сільськогосподарських потреб. Надані відповідачем докази не підтверджують віднесення спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення. Вона сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Вишнівської сільської ради, яка розроблена та затверджена у 2018 році. До спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство на час затвердження зазначеної документації, відповідно до якого землі оборони можуть перебувати лише у державній власності. Не розроблення та не затвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри прикордонної смуги визначені законом. Розташування спірної земельної ділянки в межах території, якій надано статус заказника, не впливає на її цільове призначення та віднесення до земель оборони. Строк позовної давності не пропущений, оскільки негаторний позов може бути заявлений упродовж всього часу тривання порушення. Позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки є елементами єдиного механізму захисту порушених інтересів держави. Згідно з викопіювання з програмного модуля Державного земельного кадастру земельна ділянка розташована між державним кордоном, який проходить по річці Західний Буг та смугою інженерно-технічних споруд, а тому знаходиться у прикордонній смузі. Вимога про визнання спірних актів незаконними, скасування державної реєстрації земельної ділянки є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою (а.с. 211-222).

Вишнівська сільська рада відповідь отримала 22.01.2024 (а.с. 219).

Строк для подання заперечень по 25.01.2024.

Заперечення на відповідь на відзив на адресу суду не надходили.

У клопотанні від 02.02.2024 Вишнівська сільська рада просить залишити позов без розгляду, оскільки прокурором не підтверджено прав на представництво в межах даної справи. Ні позивач, ні прокуратура не є органом, наділеним повноваженнями щодо передачі, відчуження, встановлення, зміни цільового призначення чи витребування та розпорядження землями оборони, а такими повноваженнями наділений виключно КМУ. Прокурором не доведено факт порушення законних прав КМУ. Позивачем ніколи не було зареєстроване право власності чи оперативного управління, жодного іншого майнового права, яке могло б бути порушене відповідачем (а.с. 223-231).

У поясненнях від 06.02.2024 Волинська обласна прокуратура позовні вимоги підтримує. Зазначає, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність відносяться землі оборони. Постанова обласної ради депутатів трудящих Волинської області є доказом, який підтверджує встановлення 800 метрової прикордонної смуги, переданої у повне розпорядження прикордонних військ ще до набрання чинності ЗУ Про державний кордон України, ЗУ Про використання земель оборони та постанови КМУ від 27.07.1998 №1147 Про прикордонний режим. Сільськогосподарське призначення земельної ділянки не спростовує факту її розташування у межах прикордонної смуги.

Суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 клопотання Вишнівської сільської ради про надання доказів державною мовою, зокрема постанови обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946, про залишення позову без розгляду у зв`язку з неналежним позивачем відхилив як необґрунтовані. Зміст постанови сільській раді відомий, що підтверджується відзивом на позовну заяву та запереченнями на відповідь на відзив, у яких Вишнівська сільська рада здійснювала посилання на зміст постанови та наводила свої пояснення та заперечення щодо її суті. Питання належності/неналежності позивача буде вирішуватись при розгляді справи по суті.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про об`єднання в одне провадження даної справи та справи №903/1333/23.

Прокурор клопотання заперечив, оскільки в межах даних справ наявні різні предмети спору.

Відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача (частина 2 статті 173 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 173 ГПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У той же час, відповідачем не наведено, якими саме доказами обґрунтовуються та пов`язані пред`явлені ним вимоги в межах справи № 903/1333/23 та в межах даної справи. Саме лише посилання на пов`язаності підстав виникнення спорів та поданих доказів у вказаних справах тим, що вони ґрунтуються на спорі щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок та зобов`язання щодо їх повернення не свідчить про безумовну необхідність об`єднання даних справ в одне провадження,

Враховуючи вищевикладене, вимоги ст. 173 ГПК України, якою передбачене право об`єднання позовних вимог до початку підготовчого провадження, в той час як підготовче провадження у даній справі триває з 04.01.2024, наявність в матеріалах справи всіх заяв по суті спору, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 у задоволенні клопотання відповідача про об`єднання судових справ відмовив.

Судом враховано, що диспозиція частини 2 статті 173 ГПК України передбачає право, а не обов`язок суду об`єднувати в одне провадження декілька справ, що застосовується або не застосовується судом з урахуванням конкретних обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, відсутність заперечень на відповідь на відзив, закінчення строку для їх подання, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 07.02.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.02.2024 о 12 год 00 хв.

08.02.2024 надійшли додаткові пояснення відповідача, згідно яких просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки документи, які б підтверджували право власності чи користування позивача на спірну земельну ділянку відсутні. Постанова обласної ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 є архівним, неконституційним документом, який втратив чинність.

Третя особа у клопотанні від 26.02.2024 не заперечує проти розгляду справи без участі представника управління.

У судовому засіданні учасники справи дали пояснення, доводи, висловили свою думку з питань, які виникли під час розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 15.03.2018 №45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності» передбачено провести у 2018 році інвентаризацію на території об`єднаних територіальних громад, зокрема Вишнівської сільської об`єднаної територіальної громади, реформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі, крім земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій (а.с. 14-19).

На підставі проведених заходів інвентаризації земель в державному земельному кадастрі 18.04.2018 зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 га з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - сільськогосподарського призначення (а.с. 55-56).

Постановою обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 № 39/599 у межах Волинської області встановлені наступні прикордонні зони та полоси:

а) заборонену прикордонну зону, в яку включений у тому числі Любомльський район;

б) 2 кілометрові та 800 метрові прикордонні смуги, які визначені на місцевості від лінії кордону та позначені відповідними вказівниками (а.с. 57-62).

Інші розміри прикордонної смуги у встановленому порядку в подальшому не визначались, ця постанова не змінювалась і не скасовувалась.

Визначення розмірів та ширини прикордонної смуги підтверджені рішеннями Любомльського районного суду від 05.02.2021 у справі № 163/955/20, від 19.02.2021 у справах № 163/985/20 та № 163/981/20, які набрали законної сили та в силу положень ст. 75 ГПК України є обов`язковими при розгляді інших справ.

Накладення земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 га з цільовим призначенням землі запасу сільськогосподарського призначення на землі оборони підтверджується викопіюванням земель сільськогосподарського призначення Вишнівської сільської ради на землі, що розташовані в межах 800 м від лінії державного кордону, розробленим сертифікованим інженером-землевпорядником ПФ «Реформатор» (а.с. 63-64).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 № 1423-ІХ, який набрав чинності 27.05.2021, змінено положення Земельного кодексу України щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками.

Зокрема, розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель оборони (п.п. «б»).

Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про цільове призначення спірної земельної ділянки як землі запасу сільськогосподарського призначення не надані у власність або у користування, відносить зазначену землю, у відповідності до п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до земель комунальної власності.

Спірна земельна ділянка на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 03.12.2020 №Ю-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 03.12.2020 передана у власність Вишнівської сільської ради Любомльського району (на даний час Ковельський район) (а.с. 70-88).

Таким чином, з моменту передачі за актом приймання-передачі від 03.12.2020 фактично припинено право власності держави на спірну землю.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України Про використання земель оборони.

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч.ч. 1-4 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України Про використання земель оборони військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України Про використання земель оборони уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про використання земель оборони землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про використання земель оборони військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України Про державний кордон України передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про державний кордон України у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 Про прикордонний режим з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України Положення про прикордонний режим прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України Про державний кордон України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 Про прикордонний режим.

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

При цьому, відповідні розміри та ширина прикордонної смуги на території колишнього Любомльського району Волинської області затверджені постановою обласної Ради депутатів трудящих Волинської області № 39/599 від 15.09.1946, яка є доказом, який підтверджує встановлення 800 метрової прикордонної смуги, переданої у повне розпорядження прикордонних військ ще до набрання чинності ЗУ Про державний кордон України, ЗУ Про використання земель оборони та постанови КМУ від 27.07.1998 №1147 Про прикордонний режим.

Докази її скасування чи зміни в матеріалах справи відсутні.

Оскільки землі в межах прикордонної смуги передані в повне розпорядження прикордонних військ, за виключенням райцентру Устилуг (п. 4 постанови обласної Ради депутатів трудящих Волинської області від 15.09.1946 № 39/599), відтак належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 га незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі за категорією - землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням - землі запасу, що у свою чергу вказує на її приналежність до земель комунальної власності.

Заперечення Вишнівської сільської ради про відсутність доказів розташування спірної земельної ділянки на землях оборони спростовується матеріалами справи, зокрема матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Вишнівської сільської ради, а саме викопіюванням з чергового кадастрового плану земель сільської ради; викопіюванням з програмного модуля Державного земельного кадастру.

Розташування земельної ділянки в межах території, якій надано статус Заказника, не впливає на цільове призначення земельної ділянки та віднесення її до земель оборони.

Згідно долученого до відзиву відповідача проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу «Ягодин», розташованого на території Вишнівської сільської ради, спірна земельна ділянка не увійшла до складу земель колективної власності.

Згідно ст. 71 ЗК України 1990 року (редакція, чинна на момент роздроблення та затвердження проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу «Ягодин») підприємства, установи і організації промисловості, транспорту, зв`язку, оборони та інших галузей надають невикористані ними землі за рішенням сільських, селищних, міських Рад народних депутатів у тимчасове користування громадянам, колективним сільськогосподарським підприємства, радгоспам, іншим підприємствам, установам і організаціях для сільськогосподарських цілей.

Згідно ст. 5 вказаного кодексу резервний фонд земель перебуває у державній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Таким чином, на час розроблення проекту роздержавлення до земель резерву відносились землі державної власності не залежно від їх цільового використання, а землі оборони могли надаватись у тимчасове користування для сільськогосподарських потреб.

При цьому судом враховано, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц залишено без змін судові рішення про задоволення позовних вимог прокурора про скасування наказів Головного управління Держземагенства у Закарпатській області та повернення в державну власність земельної ділянки з чужого незаконного володіння з огляду на те, що відповідно до вимог ст. 77, ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони належать виключно до державної власності та не можуть передаватись у приватну власність.

У постанові Верховного Суду №910/19932/17 від 23.07.2020 вказано, що «колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розташування земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про її належність до земель оборони».

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про землеустрій», в редакції чинній на момент формування спірної земельної ділянки, інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування об`єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

У разі виявлення при проведенні інвентаризації земель державної та комунальної власності земель, не віднесених до тієї чи іншої категорії, віднесення таких земель до відповідної категорії здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі відповідної документації із землеустрою, погодженої та затвердженої в установленому законом порядку (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про землеустрій»).

Вимоги щодо проведення інвентаризації земель під час здійснення землеустрою та складання за її результатами технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель визначає Порядок проведення інвентаризації земель, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 (далі - Порядок).

Згідно з п. 2 Порядку (в редакції', чинній на момент формування спірної земельної ділянки) інвентаризація земель проводиться з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих в результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою Міністрів Автономної республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеутрою.

Інвентаризація земель проводиться виходячи з принципів плановості, достовірності та повноти даних, послідовності і стандартності процедур, доступності використання інформаційної бази, узагальнення даних з додержанням єдиних засад та технології їх оброблення (п. З Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку вихідними даними для проведення інвентаризації земель є: матеріали з Державного фонду документації із землеустрою; відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги, книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, файлів обміну даними про' результати робіт із землеустрою; містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку; планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 17.10.2003; відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; копії документів, які посвідчують право на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку; матеріали, підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок щодо їх якісного стану. Під час проведення інвентаризації земель використовуються матеріали аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та обєктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері форомування, збереження та використання екомережі.

Згідно з п. 26 Порядку за результатами проведення інвентаризації земель виконавцями розробляється технічна документація відповідно до статті 57 Закону України «Про землеустрій».

Технічна документація погоджується та затверджується в порядку, встановленому статтею 186 Земельного кодексу України. Відомості, отримані за результатами інвентаризації земель, вносяться до Державного земельного кадастру відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. №1051 (п.п. 27,29 Порядку).

Приписами ч. 13 ст. 186 ЗК України у редакції, чинній на дату формування спірної земельної ділянки, передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і затверджується замовником технічної документації.

Відповідно до п. 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Висновком відділу у Любомльському районі міжрайонного управління у Любомльському та Шацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області погоджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Вишнівської сільської ради Любомльського району Волинської області з урахуванням Перспективного плану формування території Вишнівської ОТГ (а.с. 20-54)

У зв`язку з цим, відділом у Любомльському районі міжрайонного управління у Любомльському та Шацькому районах Головного управління Держгеокадастру у Волинській області у Державному земельному кадастрі 18.04.2018 зареєстровано спірну земельну ділянку (а.с. 38).

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

За змістом ч. 1 ст.24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

За приписами ст. 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Під час інвентаризації неправильно визначено цільове призначення земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони.

Подальша наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням землі запасу сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Вишнівській сільській раді у будь-який час внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожному гарантується його право на судовий захист цивільних прав у разі їх порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, способами, визначеними ч. 2 ст. 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 5 ГПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 №910/2861/18, від 04.06.2019 №916/3156/17, від 11.09.2018 № 905/1926/16).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; а також якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Положення аналогічного змісту закріплені також у ч. 10 ст. 24 Закону України Про Державний земельний кадастр та п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, згідно з якими державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 га є обґрунтованою.

Також, згідно з абз. 5 ч. 13 ст. 79-1 ЗК України та абз. 5 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Поряд з цим, варто врахувати, що відповідно до п. 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Оскільки всі пред`явлені прокурором вимоги є взаємопов`язаними, спрямованими на оспорення права на земельну ділянку в її набувача, відтак підлягає до задоволення вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 га з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель - землі сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію речових прав на зазначену земельну ділянку, що підтверджується інформаційною довідкою від 15.12.2023.

Таким чином, речове право на земельну ділянку не зареєстроване з 2018 року - упродовж 5 років.

Вказане свідчить про те, що право комунальної власності на земельну ділянку підтверджується у Вишнівської сільської ради не актом приймання-передачі від 03.12.2020, підписаним сільською радою та Головним управлінням Держгеокадастру, а й пунктом 24 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, тобто з 27.05.2021.

Вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки звернута до Вишнівської сільської ради, оскільки скасування державної реєстрації земельної ділянки має на меті припинення існування земельної ділянки як об`єкту, речові права на який відсутні, і щодо якої не існує речових прав.

Скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі фактично стосується майнових прав Вишнівської сільської ради на спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, зокрема сільськогосподарській Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Положеннями ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Фізичне зайняття обмежено оборотоздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Навіть у випадку оформлення права приватної або ж комунальної власності на виведені з цивільного обороту земельні ділянки, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на землю, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Таким чином, у разі фізичного зайняття обмежено оборотоздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника майна до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може включати не лише фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Спірна земельна ділянка загальною площею 42,2677 га з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 на цей час в силу Закону перебуває у комунальній власності Вишнівської сільської ради, може використовувались як земля сільськогосподарського призначення та бути переданою фізичним чи юридичним особам у власність та користування, проте в силу наведених вище вимог законодавства вона не може перебувати у приватній чи комунальній власності.

З огляду на викладене порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання Вишнівської сільської ради усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 площею 42,2677 гектарів.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Отже, заперечення Вишнівської сільської ради щодо відсутності графічних матеріалів з місцем розташування земель оборони, не можливості ідентифікувати конкретне місце розташування спірної земельної ділянки, відсутності доказів на підтвердження права позивача користування земельною ділянкою, її належності до земель оборони, віднесення ділянки до складу природо-заповідного фонду України, відсутність рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування на підставі розробленого і погодженого проекту відведення земельної ділянки до земель оборони та про передачу земельної ділянки з комунальної до державної власності, відсутність доказів оформлення і реєстрації земельної ділянки з подальшою видачою правовстановлюючих документів, що її інвентаризація за сільською радою свідчить про приналежність Вишнівській сільській раді, не спростовує доводів прокурора щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони на підставі чинного законодавства.

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі з посиланням на п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки в позивача відсутні документи, які б посвідчували право власності чи користування на спірну земельну ділянку, не підлягає задоволенню, оскільки таке право визначено чинним законодавством України, спір щодо земельної ділянки існує на день розгляду справи.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.

Земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі, має спеціальний правовий титул, оскільки за своїми характеристиками належить до земель оборони, тому не може бути змінено її цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення, про що детально зазначено в обґрунтуванні позову.

Вибуття такої земельної ділянки з державної власності шляхом незаконного віднесення її до земель сільськогосподарського призначення свідчить про порушення прав держави на користування та розпорядження цими землями оборони, що триває.

Негаторний позов, який спрямований на захист прав законного володільця спірних земельних ділянок щодо користування і розпорядження ними, може бути заявлений упродовж всього часу тривання відповідного порушення.

При цьому власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права на земельну ділянку, у тому числі оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

Подібні за змістом правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, постановах від 11.09.2019 у справі № 924/174/18, постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц.

Вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки та її повернення є елементами єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення законному власнику усіх перешкод щодо належного користування та розпорядження спірною земельною ділянкою.

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, які за своїм характером є негаторними, та наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування матеріального права у справах відповідної категорії, оскільки земельна ділянка земель оборони із кадастровим номером 0723380800:03:003:1102 продовжує значитися зареєстрованою на праві комунальної власності за Вишнівською сільською радою і порушення прав її законного володільця держави, зазначений позов заявлено в межах позовної давності, у зв`язку з чим клопотання про відмову у позові у зв`язку з пропуском позивачем строків позовної давності є необгрунтованим.

Відповідно до ст. 1311 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що зазначені законом.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у передбачених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною вимогою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення по суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, вказаний орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального Кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.

Віднесення земельної ділянки до земель запасу комунальної власності (не наданих у власність або у користування), яка у комунальній власності перебувати не може та є власністю держави і використовується для захисту державного кордону, свідчить про порушення інтересів держави, оскільки це зачіпає інтереси Українського народу.

Захист від порушень права власності Українського народу безперечно належить до сфери державного інтересу й повинен забезпечуватись усіма передбаченими Конституцією України правовими механізмами, у тому числі через представництво інтересів держави в суді органами прокуратури.

В умовах запровадженого в Україні воєнного стану питання забезпечення безпеки держави набуває першочергового значення.

З огляду на викладене, для інтересів держави важливим є питання збереження земель оборони та їх використання для забезпечення безпеки держави.

Внаслідок державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням землі запасу сільськогосподарського призначення, держава позбавлена можливості повноцінно реалізовувати права власника щодо свого майна.

ЇЇ перебування в комунальній власності негативно впливає на належне виконання Державною прикордонною службою України завдань щодо забезпечення надійної охорони та недоторканності державного кордону.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Волинська обласна державна адміністрація згідно з покладеними на неї завданнями розпоряджається землями оборони, які перебувають виключно у державній власності.

Отже, держава як власник земель оборони делегувала Волинській обласній державній адміністрації повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Таким чином, заперечення відповідача, що органом, який наділений повноваженнями щодо передачі, відчуження, розпорядження землями оборони є виключно Кабінет Міністрів України, у зв`язку з чим прокуратурою визначено неналежного позивача у даній справі, не приймається судом, оскільки спростовується чинним законодавством України.

Волинська обласна державна адміністраціє є належним позивачем у даній справі, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Листом від 28.11.2023 Волинська обласна прокуратура звернулась до Волинської обласної державної адміністрації з проханням повідомити чи вживались нею будь які заходи щодо повернення спірної земельної ділянки до державної власності, наявність заперечень щодо представництва її інтересів прокуратурою в суді ( а.с. 90).

Волинська обласна державна адміністрація у листі від 30.11.2023 повідомила, що заходи претензійно-позовного характеру з метою повернення спірної земельної ділянки до державної власності не вживалися. Адміністрація не заперечує проти подання прокуратурою позову в її інтересах, оскільки вона обмежена в коштах на сплату судового збору (а.с. 92).

Листом від 22.12.2023 Волинська обласна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію про ініціювання пред`явлення даного позову до суду ( а.с. 93).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (п.6.43) зазначила, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити порушені державні інтереси, свідчить про те, що вказаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Наведені прокурором обставини відповідно до ст. 131і Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру свідчать про наявність підстав для представництва прокурором права та інтересів держави у суді, що спростовує заперечення відповідача щодо відсутності правових підстав для представництва позивача в суді зі спірною позовною заявою.

Наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з цільовим призначенням - землі запасу сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що суперечить положенням ст.ст. 77, 83 та п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Звертаючись з позовом до суду, прокурор обрав такий спосіб захисту, який може відновити порушені інтереси держави та попередити загрозу порушення права на землі державної власності, а саме: скасування у земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки є ефективним способом захисту порушених інтересів держави.

З метою захисту інтересів держави було обрано негаторний спосіб захисту, оскільки він передбачає скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, яка здійснюється кадастровими реєстраторами ГУ Держгеокадастру у Волинській області.

Лише за умови скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі буде забезпечено ефективне відновлення прав держави на спірну земельну ділянку, оскільки у кадастрі зазначені неправильні відомості про категорію землі сільськогосподарського призначення, а не землі оборони.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача то витрати по сплаті судового збору в сумі 7 726 грн 62 коп відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Усунути перешкоди державі в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) (Київський майдан 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13366926) у користуванні та розпорядженні землями оборони шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102, площею 42,2677 га, з цільовим призначенням (16.00) землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорією земель землі сільськогосподарського призначення у Державному земельному кадастрі.

4. Зобов`язати Вишнівську сільську раду (вул. Незалежності, 80А, с. Вишнів, Ковельський р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 04333164) повернути Волинській обласній державній адміністрації (Волинській обласній військовій адміністрації) (Київський майдан 9, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 13366926) земельну ділянку з кадастровим номером 0723380800:03:003:1102, площею 42,2677 га.

5. Стягнути з Вишнівської сільської ради (вул. Незалежності, 80А, с. Вишнів, Ковельський р-н, Волинська обл, код ЄДРПОУ 04333164) на користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915)

- 7 726 грн 62 коп (сім тисяч сімсот двадцять шість грн 62 коп) витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 06.03.2024.

Суддя А. М. Кравчук