Рішення № 117469436, 06.03.2024, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/446/23

провадження № 2/492/176/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 березня 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідачки, в якій просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 120789,00 грн., а також судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 27 травня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (далі за текстом ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021, згідно з умовами якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» надало строком на 30 днів, тобто до 25 червня 2021 року, кредит у сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 отримала кредит у вказаній сумі та зобов`язалася повернути кредит та за користування кредитом сплатити 638,75 % річних від суми кредиту з розрахунку 1,75% на добу в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором. ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» виконало умови вказаного договору у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 обумовлену суму кредиту, однак ОСОБА_1 не здійснила повернення коштів у строк, визначений у вказаному договорі. 18 січня 2022 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі за текстом - ТОВ «ФК «ЄАПБ») та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» укладено Договір факторингу № 18012022, згідно з умовами якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року на суму заборгованості в розмірі 35275,00 грн. Крім того, 26 травня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі за текстом ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 434622825, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало строком на 30 днів, тобто до 24 червня 2021 року, кредит у сумі 22000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 отримала кредит у вказаній сумі та зобов`язалася повернути кредит та за користування кредитом сплатити 219,00 % річних від суми кредиту з розрахунку 0,60% на добу в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором. ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало умови вказаного договору у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 обумовлену суму кредиту, однак ОСОБА_1 не здійснила повернення коштів у строк, визначений у вказаному договорі. 28 листопада 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі за текстом - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, згідно з умовами якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року. 20 жовтня 2022 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року на суму заборгованості в розмірі 85514,00 грн. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 ухилилася від добровільного погашення заборгованості за вищевказаними договорами на загальну суму 120789,00 грн., ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду із зазначеним позовом.

Представниця позивача про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання не з`явилась, але до суду від неї надійшло клопотання, в якому просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, у разі неявки відповідачки у судове засідання не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка про дату, час та місце судового засідання двічі повідомлялась належним чином, у судове засідання повторно не з`явилась, клопотання про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов до суду не подавала, про причини неявки суд не повідомила. Крім того, суд звертає увагу на те, що 13 червня 2023 року, 22 вересня 2023 року та 01 березня 2024 року до суду від відповідачки надходили заяви, в яких просила суд про відкладення розгляду справи, посилаючись на наявність наміру звернутися до банку для врегулювання спору у добровільному порядку, однак до суду від відповідачки будь-яких інших заяв (клопотань) не надходило.

Суд, також, враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54, «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).

Разом з тим, суд враховує правову позицію, висвітлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якої в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обовязок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже відповідачка зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, суд зазначає, що відповідачка зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

З матеріалів справи не вбачається, що відповідачка надавала суду доказів звернення до позивача із наміром врегулювання спору у добровільному порядку. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідачки поспіль у судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для її неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Виходячи з вищезазначеної практики ЄСПЛ, беручи до уваги дві неявки відповідачки в судове засідання, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідачки, яка з 18 травня 2023 року, тобто з моменту прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, до ухвалення даного рішення зволікала у розгляді справи.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачку, яка не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Враховуючи вказані факти, згоду представниці позивача, що викладена у її клопотанні, суд вважає за можливе, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов`язального права, пов`язані з ухиленням боржниці від виконання своїх обов`язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно доДоговору пронадання фінансовогокредиту №17431-05/2021від 27травня 2021року ТОВ«ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ«ІНВЕСТРУМ» (а.с.17,18,19-20)надало ОСОБА_1 (а.с.69-70,85),відповідачці усправі,фінансовий кредиту сумі10000,00грн.на умовахстроковості,зворотності,платності (а.с.7-9).Відповідно доп.1.6.Договору пронадання фінансовогокредиту кредитнадався відповідачців безготівковійформі унаціональній валютіна реквізитиплатіжної банківськоїкартки,вказаної Клієнткою.Згідно зп.1.2.Договору про надання фінансового кредиту строк кредитування склав 30 днів, тобто до 25 червня 2021 року. Відповідно до п. 1.3. Договору про надання фінансового кредиту ОСОБА_1 , відповідачка у справі, зобов`язалася повернути кредит та за користування кредитом сплатити 638,75 % річних від суми кредиту з розрахунку 1,75 % на добу. Договір про надання фінансового кредиту підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 6.1. Договору про надання фінансового кредиту). Відповідно до п. 1.7. Договору про надання фінансового кредиту невід`ємною частиною договору є правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщена на сайтах товариства https://www.zecredit.com.ua. Згідно з п. 2.1 Договору про надання фінансового кредиту сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною Договору.

Також, 27 травня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, електронним підписом підписано Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року (а. с. 10).

Відповідно до п. 1 Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, який містить графік розрахунків орієнтовна сукупна вартість кредиту становить 15250,00 грн., з яких: сума кредиту 10000,00 грн., реальна річна процентна ставка склала 638,75 %, сума нарахованих процентів за користування кредитом 5250,00 грн. (а. с. 10 зв.-11).

Згідно зДоговором кредитноїлінії №434622825від 26травня 2021року ТОВ«МАНІВЕО ШВИДКАФІНАНСОВА ДОПОМОГА»надало ОСОБА_1 ,відповідачці усправі,фінансовий кредиту сумі22000,00грн. на умовахстроковості,зворотності,платності (а.с.22-24).Відповідно доп.1.7.Договору кредитної лінії строк кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальницею (далі за текстом «Дисконтний період»). Згідно з п. 1.9.1. Договору кредитної лінії ОСОБА_1 , відповідачка у справі, зобов`язалася повернути кредит та за користування кредитом сплатити 219,00 % річних від суми кредиту з розрахунку 0,60% на добу. Договір кредитної лінії є електронним документом, створеним і збереженим і Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 4.15. Договору кредитної лінії). Згідно з п. 2.2.2.1. Договору кредитної лінії позичальниця була зобов`язана здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки, передбачені Договором. Відповідно до п. 4.1. Договору кредитної лінії невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальниці до укладення Договору. Уклавши цей договір, Позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Судом встановлено, що вказані договори були укладеними, кредити були надані позичальниці ОСОБА_1 , відповідачці у справі, виключно за допомогою веб-сайтів кредитодавців, за умови ідентифікації позичальниці та використання електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором на реквізити платіжної картки, вказаної клієнткою.

В порушення умов Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року ОСОБА_1 , відповідачка у справі, взяті на себе зобов`язання не виконувала, внаслідок чого в неї перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком станом на 31 березня 2023 року з урахуванням суми заборгованості за основною сумою боргу, заборгованості за відсотками склала загальну суму 35275,00 грн. (а. с. 16).

В порушенняумов Договорукредитної лінії№ 434622825 від 26 травня 2021 року ОСОБА_1 , відповідачка у справі, взяті на себе зобов`язання не виконувала, внаслідок чого в неї перед ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком станом на 31 березня 2023 року з урахуванням суми заборгованості за основною сумою боргу, заборгованості за відсотками склала загальну суму 63514,00 грн. (а. с. 29).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень частин 1, 2 статті 207, пункту 2 частини 1 статті 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо, крім іншого, воля сторін виражена за допомогою електронного засобу зв`язку, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно із статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачка у справі, шляхом власноручних введень одноразових ідентифікаторів, отриманих від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» прийняла публічні пропозиції (оферти) та підписала договори (здійснила акцепти пропозицій товариств), тобто договори вважаються укладеним у відповідності до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не спростовано презумпцію правомірності правочину та не надано будь-яких доказів того, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» отримали її персональні дані та використали їх у власних цілях.

Таким чином, сторони Договорів досягли згоди з усіх істотних їх умов, уклали їх у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому Договір про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, Договір кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону).

Вказаними Договорами передбачено порядок та умови отримання кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків, нарахованих за користування кредитними коштами.

ОСОБА_1 , відповідачка у справі, підписавши вказані Договір про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, Договір кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, надала згоду на отримання та повернення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановленими вказаними договорами.

Судом встановлено, що за змістом позовних вимог та документів наявних у справі доказом укладення між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, Договору про надання фінансового кредиту слугують: Договір про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, Додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, які підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, доказом укладення між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, Договору кредитної лінії слугує Договір про кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, що підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з умовами договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а. с. 34, 35, 38-40) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року (а. с. 12-13).

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржник згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Як вбачається з витягу з Реєстру боржників від 18 січня 2022 року до Договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року в сумі 35275,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 15).

Згідно з умовами договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (а. с. 30, 31) ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало (відступило) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року (а. с. 25).

Відповідно до договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, в тому числі, право грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року (а. с. 26-27).

Як вбачається з витягу з Реєстру прав вимоги № 2 від 20 жовтня 2022 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року в сумі 85514,00,00 грн., з яких: 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 63514,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 28).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18) викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок також зроблено Верховним Судом у справі № 761/1543/20, провадження № 61-10389св21 від 23 лютого 2022 року, справа № 639/86/17, провадження № 61-5039св21 від 19 січня 2022 року, справа № 554/8549/15-ц, провадження № 61-18460св20 від 14 липня 2021 року.

Оскільки, позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі договорів факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, № 20102022 від 20 жовтня 2022 року набуло право вимоги за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, укладеним між первісним кредитодавцем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, а також за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, укладеним між первісним кредитодавцем ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, то у нього, як у нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредитів та інших передбачених договорами платежів, у зв`язку з неналежним виконанням позичальницею ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, взятих на себе зобов`язань шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Доказів про визнання договорів факторингу недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що згідно з умовами Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, Договору кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, позичальниця ОСОБА_1 , відповідачка у справі, зобов`язалася повернути кредити, сплатити проценти за користування кредитами в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених у вказаних Договорах.

Всупереч умовам Договору про надання фінансового кредиту, Договору кредитної лінії, ОСОБА_1 , відповідачка у справі, не виконала своїх зобов`язань. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» або ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідно до частин 1, 3 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Положеннями частини 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, не спростовано факт укладення між нею та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» Договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, а також укладення між нею та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Договору кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, та отримання відповідачкою коштів, внаслідок чого суд вважає укладеними кредитні договори між сторонами.

Відповідно до умов укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, договору про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, строк на який надався кредит становив 30 днів, тобто на строк від 27 травня 2021 року до 25 червня 2021 року.

Згідно з умовами укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, договору кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року, строк на який надався кредит становив 30 днів, тобто на строк від 26 травня 2021 року до 24 червня 2021 року.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (стаття 612 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідачка у справі, кредитні кошти отримала, якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, однак свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, тобто кредитні кошти не повернула.

Доказів на спростування отримання кредитів у сумі 10000,00 грн., 22000,00 грн. ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, суду не надано.

Згідно з Реєстром боржників від 18 січня 2022 року до Договору факторингу № 18012022 від 18 січня 2022 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивача у справі, перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року в сумі 35275,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25275,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 15).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 20 жовтня 2022 року до Договору факторингу № 20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , відповідачки у справі, за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року в сумі 85514,00,00 грн., з яких: 22000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 63514,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (а. с. 28).

Загальна сума заборгованості за договорами складає 120789,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, в розумінні статей 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності розрахунків заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року, Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року ОСОБА_1 , відповідачкою у справі, суду не надано, інші розрахунки заборгованості на іншу дату за вказаними договорами суду також не надано, чим не виконані вимоги частини 1 статті 81 ЦПК України, тому вказані розрахунки приймаються судом як доказ у вирішенні спору.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 120789,00 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачкою.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні з наявним позовом до суду, оскільки сплата судового збору підтверджена відповідним платіжною інструкцією (а. с. 1).

На підставі статей 11, 207, 208, 509, 512, 513, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 627, 628, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 19, 48, 76-81, 89, 133, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265,268,273,274-279,280-282,284,289,354,355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35625014):

заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 17431-05/2021 від 27 травня 2021 року:

-за тілом кредиту 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок;

-заборгованість за простроченими відсотками 25275 (двадцять п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок,

а всього 35275 (тридцять п`ять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривні 00 копійок;

заборгованість за Договором кредитної лінії № 434622825 від 26 травня 2021 року:

-за тілом кредиту 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок;

-заборгованість за простроченими відсотками 63514 (шістдесят три тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок,

а всього 85514 (вісімдесят п`ять тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривні 00 копійок,

що складає загальну суму заборгованості у розмірі 120789 (сто двадцять тисяч сімсот вісімдесят девять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, буд. № 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ: 35625014.

Представник позивача: Грибанов Денис В`ячеславович, місце роботи: вул. Лісова, буд. № 2, м. Бровари Броварського району Київської області, 07400.

Представниця позивача: ОСОБА_2 , місце роботи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.