Рішення № 117467102, 06.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1903/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойда І.В., за участі секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що постановою інспектора 1 роти УПП в Закарпатській області рядового поліції Мандрик Я.А. серії ЕНА № 1248561 від 15.01.2024 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 15.01.2024 о 17.30 год. в м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 28, нібито керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку другого ряду та при перевірці документів було встановлено, що нібито він, як водій, не має права на керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР. Позивач зазначає, що згідно з п. 2.1 «а» ПДР до відповідальності за дане правопорушення може бути притягнута тільки особа, яка безпосередньо здійснювала керування транспортними засобами, тобто водій, яким він не являється. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною з тих підстав, що 15.01.2024 о 17.30 год., в м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 28, він як пасажир дійсно перебував у транспортному засобі «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , яким керувала його колишня дружина ОСОБА_2 . Під час поїздки у напрямку магазину, водій транспортного засобу ОСОБА_2 здійснила аварійну зупинку за адресою: пл. Шандора Петефі, 28, у зв`язку з несправністю двигуна, а саме, автомобіль заглох. Після декількох спроб запустити двигун не вдалося і водій пішла знайти когось на допомогу в тому, щоб відштовхнути автомобіль в дозволене для зупинки місце, оскільки автомобіль стояв на проїзній частині, а він лишився в автомобілі, намагаючись власними силами знайти та ліквідувати несправність. Працівники поліції проїжджаючи біля, побачивши припаркований у другому ряді автомобіль з увімкненими сигналами аварійної зупинки, підійшли до нього та попросили документи. Він надав свій паспорт для встановлення особи та технічний паспорт на автомобіль, оскільки є його власником. На прохання надати документ, що дає право на керування транспортним засобом він повідомив, що не має права на керування транспортним засобом та не є водієм. Зауважує, що він був згодний з позицією працівника полії, заперечував факт керування транспортним засобом. Обставину, що водієм автомобіля була саме ОСОБА_2 може підтвердити вона сама. Позивач вважає, що в його діях відсутній факт (подія) вчинення адміністративного правопорушення, а оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, відтак підлягає скасуванню. На підставі наведеного, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 1 роти УПП батальйону УПП в Закарпатській області рядового поліції Мандрик Я.А. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.02.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27.02.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що 15.01.2023 о 17.19 год. в м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 28, водій, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку другим рядом, чим порушив ПДР. Під час перевірки документів за наявними базами інспектор встановив, що водій не має посвідчення на право керування транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Після цього водію було роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Всі усні доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення, письмових пояснень позивач не надав. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 2.1 «а» ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП, було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо позивача. Поліцейський виніс постанову за ч. 2 ст. 126 КУпАП та наклав стягнення на правопорушника в розмірі 3400 грн., відповідно до санкції статті. Згідно зі ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови та під підпис запропоновано отримати її копію, на що позивач погодився. Вказує, що відповідно постанови Подільського районного суду міста Києва від 27.06.2018 у справі № 758/7225/18 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. На даний час позивач не перескладав в сервісному центрі МВС теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за ст. 130 або/та ст. 124 КУпАП, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складання в сервісному центрі МВС теоретичного і практичного іспитів. У разі наявності в посвідченні водія двох або більше категорій на право керування транспортного засобу теоретичний, практичний іспити складаються за вищою категорією в посвідченні водія.

Представник відповідача вважає адміністративний позов про скасування постанови про адміністративне порушення таким, що не підлягає до задоволення у зв`язку з тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності. Користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. Отже, за твердженням представника відповідача, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню. Крім того, 27.02.2024 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, згідно з яким просить долучити до матеріалів справи копії оскаржуваної постанови та довідку начальника СТЗ УПП в Закарпатській області ДПП Митровці С.

Позивач у дане судове засідання не з`явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі, зазначивши, що позову підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначенихстаттею 263цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою інспектора 1 взводу 1 роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області рядового поліції Мандрик Я.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1248561 від 15.01.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн. за те що, як зазначено у тексті постанови, 15.01.2024, о 17:19:10 год., в м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, 28, водій, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Touran», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку другого ряду, при перевірці документів встановлено, що водій не має права керувати таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.1 «а» ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Своєю чергою, за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

В силу ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

В розумінні ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. ч. 2, 3 ст. 90 КАС України).

Таким чином, в адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Оскільки визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови позивач зазначає, що він не керував транспортним засобом, а як пасажир перебував у транспортному засобі, яким керувала його колишня дружина.

Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Пунктом 5 розділу ІV Інструкції встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Однак, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

Відповідачем до відзиву на позов не додано жодних доказів, які б підтверджували вчинення правопорушення позивачем, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до наданої представником відповідача довідки начальника СТЗ управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції Митровці С. відео- та фотофайли з портативних відеореєстраторів, здійснені працівниками управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції за період чергування 15.01.2024 відсутні, оскільки вони не зберігалися довше необхідного терміну згідно з п. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, фото- і кінозйомки, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018.

Лише фіксація саме вчинення адміністративного правопорушення позивачем, а не притягнення до адміністративної відповідальності, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом у справі.

Оскільки в діях ОСОБА_1 судом не встановлено наявності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, що в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обов`язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності, позивач не може нести адміністративну відповідальність за порушення п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до переконання, що матеріалами справи не підтверджено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушень, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також не доведено дотримання при винесені оскаржуваної постанови вимог ст. ст. 248, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову інспектора 1 взводу 1 роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області рядового поліції Мандрик Я.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1248561 від 15.01.2024, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходиться з приписів ст. 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позову в розмірі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора 1 взводу 1 роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області рядового поліції Мандрик Я.А. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1248561 від 15.01.2024, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позову в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихч. 2ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, що знаходиться за адресою: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, в особі Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, що знаходиться за адресою: вул. Кошового, 2, м. Ужгород, Закарпатська область.

Дата складення повного рішення суду 06 березня 2024 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда