Рішення № 117467015, 06.03.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/22737/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - Логойди І.В., за участю секретаря судового засідання - Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивовано тим, що ТОВ «Закарпаттяенергозбут» є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 14.03.2018 №429, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу. ОСОБА_1 , якій здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєдналася до умов публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електричної енергії по об`єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оплати рахунків виставлених ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, що підтверджується копією абонентської книжки за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Споживачем ОСОБА_1 відмови від приєднання до такого договору подано не було, а відтак, сторони взяли на себе певні права та обов`язки, в тому числі й щодо постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається із абонентської книжки особового рахунку вказаний особовий рахунок № НОМЕР_1 заведено на ОСОБА_1 , останній ТОВ «Закарпаттяенергозбут» забезпечує постачання електричної енергії по об`єкту, що знаходиться а адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок неналежного виконання вимог законодавства та взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_1 перед Товариством утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 9 499,46 грн. за період з лютого 2020 року по 15.12.2023 року, оплату якої боржник у порядку та строки, визначені Договором та ПРРЕЕ в добровільному порядку не здійснила, що також підтверджується загальною карткою споживання за особовим рахунком № НОМЕР_1 . На підставі наведеного, просить стягнути суму заборгованості в розмірі 9 499,46 грн. за спожиту електричну енергію згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 147,20 грн. та 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом даної цивільної справи в суді першої інстанції.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.01.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, при цьому представник позивача у позовній заяві просить розглянути справу без їхньої участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судовізасідання нез`явилася, належним чином повідомлялася про розгляд справи шляхом опублікування оголошення про виклик на сайті судової влади.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , якій здійснюється постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , приєдналася до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, шляхом фактичного споживання електричної енергії по даному об`єкту, та оплатою рахунків, виставлених ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за спожиту електричну енергію за вказаною адресою, що підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_1 .

ТОВ «Закарпаттяенергозбут», як постачальник електричної енергії, свої зобов`язання виконало в повному обсязі та надало відповідачці ОСОБА_1 послуги з постачання електроенергії. Однак, відповідачка не виконує взятих на себе зобов`язань та не сплачує вартість спожитої електричної енергії вчасно, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем.

Згідно з проведеним розрахунком заборгованості позивача, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за період з лютого 2020 року по грудень 2023 року з урахуванням попередніх проплат у розмірі 9499,46 грн, що підтверджується абонентською книжкою особового рахунку № НОМЕР_1 .

За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 2 ст.13 та ч. 1 ст.81 ЦПК України передбачено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідностіст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року за №312.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Положеннями п.13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», а також положеннями п.7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Згідно з ч. 1ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частиною 2 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до пункту 6статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Оскільки на ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок та абонентська книжка за вищевказаною адресою, на неї покладається обов`язок по сплаті вартості отриманих нею житлово-комунальних послуг, в тому числі і за постачання електричної енергії, невиконання якого тягне за собою відповідальність.

Відповідно достатті 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачка доказів щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію не надала, не спростувала документально нарахований позивачем розмір заборгованості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити у повному обсязі на підставі поданих суду доказів та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Закарпаттяенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 9499, 46 грн.

Що стосується вимоги про стягнення судових витрат, то слід зазначити наступне.

Питання про судові витрати суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому частиною першою статті 141 ЦПК України. Так, у відповідності до ч. ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідност. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 580/3241/20, від 20.01.2021 у справі № 750/2055/20.

Суду надано витяг з договору про надання правової допомоги від 12.12.2023 №26, укладеного між ТОВ «Закарпатяенергозбут» та «Професійним адвокатським об`єднанням «Правовий альянс» та акт 133/23 про надання правової допомоги від 20.12.2023 у даній справі на суму 5000 грн. з переліком фактично наданих послуг, періодом затраченого часу.

Враховуючи надані суду докази, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Також,беручи доуваги висновокпро задоволенняпозовних вимогпозивача,на підставіст.141ЦПК України,з відповідачкипідлягає стягненнюна користьпозивача сплаченийним судовийзбір урозмірі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 9499 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 46 коп., судовий збір заподання позовноїзаяви урозмірі 2147(двітисячі стосорок сім)грн.20 коп. та 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на надання правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут», що знаходиться за адресою: вул. Жупанатська, 18, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ:41999833.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 06.03.2024

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда