Ухвала суду № 11746632, 03.08.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2010 р.Справа № 2-а-39886/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григоров А.М. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010р. по справі№2-а-39886/09/2070

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія" <Список ><Текст >

до Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Енергія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення - рішення №0000251820/0 від 26.06.2009 року та №0000261820/0 від 26.06.2009 року Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкові. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними правочини та дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними. Відповідно до п. 2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. За таких обставин, у ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова відсутня компетенція (повноваження) щодо визнання нікчемними правочинів, укладених між ТОВ “ТК Енергія” та ПП “Торгова фірма “Агроеліта”.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000251820/0 від 26.06.2009 року; скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова № 0000261820/0 від 26.06.2009 року.

Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від21 квітня 2010 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведені, належними і допустимими доказами обставини та факти, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 02.06.2009 р. по 09.06.2009 р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “ТК Енергія” щодо взаємовідносин ТОВ “ТК Енергія” з ПП “Торговельна фірма “Агроеліта” за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. та складено акт перевірки №2809/182/32565073 від 12.06.2009 р.

За висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ “ТК Енергія” п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме платником занижено податок на додану вартість всього на суму 113230,00 грн. та податок на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на суму 141538,00 грн.

За результатами розгляду зазначеного акту перевірки 26.06.2009 р. начальником ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000261820/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 169845,00 грн., з яких за основним платежем 113230,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 56615,00 грн. та № 0000251820/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 198153,20 грн., з яких за основним платежем 141538,00 грн. та штрафних санкцій 56615,20 грн.

Встановлено, що ТОВ “ТК Енергія" мало господарські взаємовідносини з ПП „Торгова фірма „Агроеліта" код ЄДРПОУ 32762799 відповідно до угод: договір №-03 від 12 травня 2008 р. на суму 168250,00 грн. на виконання робіт: на встановлення та монтаж контейнеру телекомунікаційного об'єкту, монтаж антенно - фідерних установ, монтаж металічної конструкції башти, установка фундаменту башти у с. Артемівна; договір №-04 від 19 травня 2008 р. на суму 89800,00 грн. на прокладку лінії електроживлення по опорам , установка з/б опор у с. Нова Олександрівка ; договір №-13 від 26 травня 2008 р. на суму 16200,00 грн. на встановлення та монтаж контейнеру телекомунікаційного об'єкту у с. Нова Олександрівна; договір №-12 від 26 травня 2008 р. на суму 16200,00 грн. на встановлення та монтаж контейнеру телекомунікаційного об'єкту у с. Фески; договір №-11 від 26 травня 2008 р. на суму 23500,00 грн. на прокладку лінії електроживлення по опорам , установка з/б опор у с. Фески; договір №-14 від 26 травня 2008 р. на суму 81000,00 грн. на прокладку лінії електроживлення по опорам , установка з/б опор у с. Олександрівка; договір №-15 від 26 травня 2008 р. на суму 16200,00 грн. на встановлення та монтаж контейнеру телекомунікаційного об'єкту у с. Олександрівка; договір №-16 від 29 травня 2008 р. на суму 35200,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Київська обл.. с. Гариловка; договір №-17 від 29 травня 2008 р. на суму 39580,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Вінниця вул.. Привокзальна; договір №-29 від 02 червня 2008 р. на суму 5200,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Київ, вул. Якуба Колоса, 10; договір №-30 від 02 червня 2008 р. на суму 14400,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Вінницька обл. с. Гриненки; договір №-36 від 04 червня 2008 р. на суму 83760,00 грн. на монтаж лінії електроживлення, на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС, монтаж контейнеру телекомунікаційного об'єкту по вул.. Камишанская,4 м. Київ; договір №-05 від 20 травня 2008 р. на суму 111200,00 грн. на підготовку приміщення, на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС по об'єкту на вул. Плеханівська, 126 м. Харкова; договір №-19 від 30 травня 2008 р. на суму 53400,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „Ответвление від ВОЛС м. Красноград - м. Харків на с. Новоселовка"; договір №-08 від 22 травня 2008 р. на суму 29060,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Харківська обл. смт. Панютино, вул. Ленина,5; договір №-20 від 30 травня 2008 р. на суму 12800,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „Ответвление від ВОЛС м. Красноград - м. Дніпропетровськ на насосну станцію СА4"; договір №-06 від 20 травня 2008 р. на суму 24200,00 грн. на будівельно-монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Харків, вул. Клачківська, 202; договір №-07 від 22 травня 2008 р. на суму 3580,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Харків, вул. Балакірева,45; договір №-31 від 02 червня 2008 р. на суму 10270,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Київська обл. смт. Іванков, вул. Запрудская,50; договір №-21 від 30 травня 2008 р. на суму 24500,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „Ответвление від ВОЛС м. Красноград - м. Дніпропетровськ с. Новопавловка"; договір №-18 від 30 травня 2008 р. на суму 15200,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „Ответвление від ВОЛС м. Красноград - м. Харків с. Винники"; договір №-09 від 22 травня 2008 р. на суму 4200,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Харків, вул. Отакара Яроша,18; договір №-32 від 02 червня 2008 р. на суму 69380,00 грн. на роботи монтаж контейнеру телекомунікаційного, будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС, роботи по прокладки лінії електроживлення смт. Коцюбинськое, вул. Железнодорожная,1; договір №-10 від 22 травня 2008 р. на суму 16320,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС м. Чугуїв, вул. Правди,6; договір №-22 від 30 травня 2008 р. на суму 27300,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „ Ответвление від ВОЛС м. Харків - м. Донецьк с. Веселе"; договір №-33 від 02 червня 2008 р. на суму 27140,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Київська обл. смт. Гребінки, вул. Індустріальна ,3; договір №-23 від 30 травня 2008 р. на суму 101800,00 грн. на монтажні роботи по прокладки ВОЛС на об'єкт „Ответвление від ВОЛС м. Харків - м. Донецьк с. Зализничное"; договір №-34 від 02 червня 2008 р. на суму 4000,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Київська обл.. м. Біла Церква, вул. Глиняна ,49а; договір №-35 від 02 червня 2008 р. на суму 14220,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС Київська обл. с. Бишев; договір №-37 від 04 червня 2008 р. на суму 51400,00 грн. на будівельно - монтажні робіт на об'єкті будівництва БС, роботи по прокладки лінії електроживлення с. Бзов Київська обл.

На виконання умов угоди ТОВ “ТК Енергія”отримані роботи, на що оформлені такі акти виконаних робіт та податкові накладні: акт б/н від 26.05.08 р., акт б/н від 26.05.08 р., акт б/н від 28.05.08 р., акт б/н від 04.06.08 р., акт б/н від 04.06.08 р., акт б/н від 05.06.08 р., акт б/н від 09.06.08 р., акт б/н від 09.06.08 р., акт б/н від 09.06.08 р., акт б/н від 09.06.08 р., акт б/н від 09.06.08 р., акт б/н від 10.06.08 р., акт б/н від 11.06.08 р., акт б/н від 11.06.08 р., акт б/н від 11.06.08 р., акт б/н від 12.06.08 р., акт б/н від 12.06.08 р., акт б/н від 13.06.08 р., акт б/н від 13.06.08 р., акт б/н від 16.06.08 р., акт б/н від 17.06.08 р., акт б/н від 18.06.08 р., акт б/н від 20.06.08 р., акт б/н від 20.06.08 р., акт б/н від 23.06.08 р.; податкова накладна № 65 від 26.05.08 р., податкова накладна № 61 від 26.05.08 р., податкова накладна № 66 від 28.05.08 р., податкова накладна № 21 від 04.06.08 р., податкова накладна № 20 від 04.06.08 р., податкова накладна № 26 від 05.06.08 р., податкова накладна № 25 від 09.06.08 р., податкова накладна № 14 від 09.06.08 р., податкова накладна № 18 від 09.06.08 р., податкова накладна № 19 від 09.06.08 р., податкова накладна № 34 від 09.06.08 р., податкова накладна № 24 від 10.06.08 р., податкова накладна № 27 від 11.06.08 р., податкова накладна № 13 від 11.06.08 р., податкова накладна № 32 від 11.06.08 р., податкова накладна № 33 від 12.06.08 р., податкова накладна № 17 від 12.06.08 р., податкова накладна № 23 від 13.06.08 р., податкова накладна № 31 від 13.06.08 р., податкова накладна № 30 від 16.06.08 р., податкова накладна № 22 від 17.06.08 р., податкова накладна № 29 від 18.06.08 р., податкова накладна № 28 від 20.06.08 р., податкова накладна № 41 від 20.06.08 р., податкова накладна № 43 від 23.06.08 р., податкова накладна № 25 від 29.05.08 р., податкова накладна № 26 від 29.05.08 р., податкова накладна № 27 від 29.05.08 р., податкова накладна № 28 від 29.05.08 р., податкова накладна № 2 від 03.06.08 р., податкова накладна № 5 від 05.06.08 р., податкова накладна № 7 від 05.06.08 р., податкова накладна № 9 від 05.06.08 р., податкова накладна № 4 від 05.06.08 р., податкова накладна № 10 від 05.06.08 р., податкова накладна № 8 від 05.06.08 р., податкова накладна № 12 від 10.06.08 р., податкова накладна № 16 від 12.06.08 р., податкова накладна № 37 від 18.06.08 р., податкова накладна № 40 від 19.06.08 р., податкова накладна № 39 від 19.06.08 р., податкова накладна № 46 від 25.06.08 р., податкова накладна № 54 від 27.06.08 р., податкова накладна № 55 від 27.06.08 р.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними за період з 01.01.2008р. по 30.06.2008р. включені до податкового кредиту, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ з урахуванням уточнюючих розрахунків за травень, червень 2008 року.

В рахунок оплати за виконані роботи (або в рахунок передплати) отримано грошові кошти відповідно наступних документів: від 29.05.08 р. на суму 40400,00 грн., від 29.05.08 р. на суму 14000,00 грн., від 29.05.08 р. на суму 42700,00 грн., від 29.05.08 р. на суму 68950,00 грн., від 03.06.08 р. на суму 89800,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 2200,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 16200,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 16200,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 16200,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 23500,00 грн., від 05.06.08 р. на суму 81000,00 грн., від 10.06.08 р. на суму 35200,00 грн., від 12.06.08 р. на суму 39580,00 грн., від 18.06.08 р. на суму 14900,00 грн., від 19.06.08 р. на суму 5200,00 грн., від 19.06.08 р. на суму 14400,00 грн., від 25.06.08 р. на суму 5760,00 грн., від 27.06.08 р. на суму 61800,00 грн., від 27.06.08 р. на суму 16200,00 грн., разом 604190,00 грн.

Необґрунтованими є посилання відповідача на пункт 1 ст.203, п.1 ст.228 ЦК України та що правочини, укладені між ТОВ “ТК Енергія” та ПП “Торговельна фірма “Агроеліта” суперечать, зокрема, моральним засадам суспільства та вважаються такими, що порушують публічний порядок; відображення даних правочинів в податковому обліку ТОВ “ТК Енергія” призвело до зменшення податкових зобовязань, завищення податкового кредиту та валових витрат і відповідно не сплати до Державного бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток в особливо великих розмірах та з огляду на викладене, вказані правочини є нікчемними, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача в акті перевірки щодо нікчемності правочину не є підставою для визнання такого правочину нікчемним, оскільки відповідачем не доведено на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та ПП “Торгова фірма “Агроеліта” є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 207 Господарського кодексу України також передбачає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним застосовуються після визнання правочину недійсним відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України.

Відповідачем не надано доказів, що договори які були укладені між позивачем та ПП “Торгова фірма “Агроеліта” визнані судом недійсними. Також слід зазначити, що посилання на відсутність можливостей щодо здійснення правочину з боку контрагента зроблено на припущеннях та не є переконливими. Контрагент позивача має ліцензію на здійснення діяльності по договору, тобто компетентним державним органом визначено відповідність субєкта господарювання ліцензійним умовам. Предмет договору прийнятий третьої стороною в експлуатацію. Тобто є неспростовані докази реальності правочину.

Згідно наданих докуцментів правочини, які були вчинені між позивачем та його контрагентом є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом, а також вони не визнані судом недійсними, їх нікчемність з матеріалів справи не вбачається.

Також колегія суддів зазначає щодо посилання відповідача на те, що у ПП “Торгова фірма “Агроеліта” відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки ЄДРПОУ, а саме, відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення будівельної та іншої діяльності, відповідно до штатного розкладу протягом перевіряємого періоду на підприємстві лічилось 3 штатних робітників, підрядних контрактів або договорів, укладених з безпосередніми виконавцями робіт ПП “Торгова фірма “Агроеліта” не надано, а тому, угоди укладені та такі що виконувались протягом перевіряємого поріоду ПП “Торгова фірма “Агроеліта” з покупцями останнього товарів та послуг не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, необхідно зазначити наступне.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що товариству було відомо про порушення ПП “Торгова фірма “Агроеліта” вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії товариства, а також посадових осіб юридичної особи, щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину відсутні.

При цьому, слід зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість” відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії. Крім того, згідно ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Відповідальність за податковими зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів чинним законодавством України не передбачена.

ТОВ “ТК Енергія” включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка входить в ціну виконаних робіт в розмірі 113230,00 грн.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З наданих документів встановлено, що ТОВ “ТК Енергія” та ПП “Торгова фірма “Агроеліта” при вчиненні спірних правочинів та на час розгляду справи у суді зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

За приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Контрагентом позивачу були виписані податкові накладні з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 с. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Виходячи із вищевикладеного, відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо порушення позивачем п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

З урахуванням вищевикладеного та положень п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, за результатами придбання у ПП “Торгова фірма “Агроеліта” робіт ТОВ “ТК Енергія” правомірно включило до складу податкового кредиту суму у розмірі 113230,00 грн.

З огляду на це, у відповідача відсутні підстави для визначення суми податкового зобовязання по ПДВ ТОВ “ТК Енергія” у загальному розмірі 169845,00 грн., внаслідок чого податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 26.06.2009 року №0000261820/0 є протиправним.

Також, за висновками вказаного акту перевірки встановлено порушення ТОВ “ТК Енергія” п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: перевіркою встановлено, що ТОВ “ТК Енергія” занижено податок на прибуток за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 р. на суму 141538,00 грн. В ході перевірки встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Виходячи зі змісту п.1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Встановлено, що позивачем за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 року здійснено витрати щодо оплати отриманих від ПП “Торгова фірма “Агроеліта” робіт. На підтвердження оплати за договорами надані копії актів виконаних робіт та платіжних доручень.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону №283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті ( пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР).

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону передбачено певні обмеження або пряма заборона щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат вартості автотранспортних послуг в даних пунктах Закону законодавцем не встановлено.

В п.п 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що усі спірні витрати, здійснені позивачем за період, що перевірявся, підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі, а тому суд дійшов висновку, що такі витрати позивач мав право включити до складу валових витрат. Видаткові та прибуткові накладні, акти виконаних робіт, на підставі яких позивач відображав у складі валових витрат витрати по придбанню послуг (узгодження робочого проекту, узаконювання обєкта будівництва) повністю відповідають вимогам, які передбачені ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат, саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто, наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує і пункт 5.11 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З підстав наведених вище, висновки ДПІ щодо нікчемності укладених спірних правочинів та недійсності даних, відображених ТОВ „ТК Енергія” у деклараціях з податку на прибуток у 2 кварталі 2008р. в частині валових витрат у загальному розмірі 566150,00 грн. є такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.

З огляду на це, у відповідача відсутні підстави для донарахування суми по податку на прибуток у розмірі 141538,00 грн. за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2008 року, внаслідок чого, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 26.06.2009 року № 0000251820/0 року про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 198153,20 грн., у томі числі за основним платежем в сумі 141538,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 56615,20 грн. є протиправним і підлягає скасуванню.

Крім того, необхідно зауважити на те, що висновки акту перевірки обґрунтовані невідповідністю організаційних, кваліфікаційних (кадрових) та технологічних умов у ПП “ТФ “Агроеліта” для здійснення будівельної діяльності вимогам Ліцензійних умов провадження будівельної діяльності, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Державного комітету регуляторної політики та підприємництва від 13.09.2001 року за №939/6130, та як наслідок неможливістю виконувати будівельно монтажні роботи за укладеними договорами, та встановлення нікчемністі цих угод. Проте цей висновок спростовується наявністю у ПП “ТФ “Агроеліта” Ліцензії №5-Л від 25.01.2009 року на здійснення будівельної діяльності з терміном дії до 25.01.2011 року (серія АБ №207571), перелік до якої включає усі види робіт провадження будівельної діяльності, які в подальшому були предметом договорів, визнаних ДПІ нікчемними.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.04.2010р. по справі№2-а-39886/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Григоров А.М. Подобайло З.Г. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 09.08.2010 р.