Ухвала суду № 117465578, 06.03.2024, Селидівський міський суд Донецької області

242/429/24

1-кс/242/67/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про арешт майна,

де сторонами є: прокурор ОСОБА_3 , старший слідчий ОСОБА_4 , власник майна ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження№ 12024052500000079 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 289 КК України, яке мотивоване тим, що під час огляду місця події було виявлено та вилучено знаряддя вчинення вказаного кримінального правопорушення, а саме ніж, який належить ОСОБА_5 та яким він зламав навісний замок гаражного приміщення 05.03.2024 року, розташованого навпроти другого під`їзду будинку АДРЕСА_1 , звідки незаконно заволодів автомобілем марки ВАЗ 217030, державний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_6 , кухонний ніж поміщено до паперового конверту. Просить накласти арешт на вищевказане вилучене майно.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, прийшов до наступного.

Встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024052500000079 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

З протоколу огляду від 05.03.2024 року вбачається, що слідчим проведено огляд місця події відкритої ділянки місцевості за координатами 48.0490177, 37.3803602 поблизу вул. Островського м. Гірник Донецької області, де було виявленого кухонний ніж, рукоятка якого чорного кольору, пластмасова. Лезо ножа 15 см.

Постановою старшого слідчого від 05.03.2024 року кухонний ніж в паперовому конверті з пломбою NPU 0462363 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024052500000079від 05.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК Україниарешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до частини 4 ст. 170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

За матеріалами клопотання встановлено, що перелічене у клопотанні майно було вилучено під час огляду місця події, постановою слідчого від 05.03.2024 року долучено в якості речового доказу у даному кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимогст. 94 КПК України,ст. 132 КПК України,ст. 173 КПК Україниповинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З урахуванням викладеного, слідчим суддею вбачаються підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вилученого майна, оскільки в такому випадку це не призведе до зупинення та надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, тому слідчий суддя вважає, що подання в цій частині є обґрунтоване й підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 05.03.2024 під час огляду місця події за координатами 48.0490177, 37.3803602 поблизу вул. Островського м. Гірник Донецької області, а саме кухонний ніж, який поміщено до паперового конверту з пломбою NPU 0462363, та є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом обмеження відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1