Постанова № 11746056, 15.09.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2875/10/1770

15 вересня 2010 року 12год. 10хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

прокурор: Данилюк Т.М.,

позивача: представник представник Мамай І.Є.

відповідача: представник представник Григор В.М., представник Єфремов С.В., третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доКомунальний заклад "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Державна податкова інспекція у м.Рівне звернувся в Рівненський окружний адміністративний суд з позовом до Комунальний заклад "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради про стягнення податкової заборгованості в сумі 7 922, 75 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували. Пояснили, що Комунальний заклад "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради являється позашкільним навчальним закладом, який підпорядкований Рівненській обласній раді та в частині галузевої діяльності управлінню освіти і науки Рівненської ОДА. Зазначили, що управлінням освіти та науки Рівненської ОДА опротестувало до прокуратури Рівненської області п.4, 4.1, 4.2, 10 Рішення Рівненської міської ради від 21 травня 2009 року №2452 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", яким припинено право самостійного користування частиною земельної ділянки площею 990 кв. м. по вул. С. Петлюри, 26, м. Рівне, обліковується за Рівненською обласною станцією юних туристів. Також представники відповідача пояснили, що Рішенням міської ради відповідачу було передано земельну ділянку площею 935 кв. м., і цим же Рішенням її було вилучено. За результатами вищезазначеного Рішення між відповідачем та Рівненською міською радою 16 листопада 2009 року було укладено договір оренди земельної ділянки, в якому в п. 9 визначений розмір орендної плати в сумі 10 014, 19 грн. Також даним договорем встановлено порядок, умови та терміни орендної плати. На думку представників відповідача, Комунальний заклад "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради звільнений від плати за землю на підставі ст. 12 Закону України «Про сплату за землю». Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та представників відповідача, давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач Комунальний заклад "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, код ЄДРПОУ 21083220, взятий на облік в органах податкової служби 14.04.2010 за номером 015/0017.

Згідно даних обліку позивача, за відповідачем станом на час розгляду адміністративної справи рахується податкова заборгованість по орендній платі за землю в сумі 7922 грн. 75 коп.

Як встановлено судом заборгованість виникла у результаті несплати самостійно задекларованих податкових зобовязань по орендній платі за землю з юридичних осіб.

На виконання п. 6.2 ст. 6, 8 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”від 21.12.2000 р. за № 2181-ІІІ позивачем відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 3 лютого 2010 року №1/110 та другу податкову вимогу від 9 березня 2010 року №2/257, які були вручені під розписку, відповідно 5 лютого 2010 року та 11 березня 2010 року та податкові повідомлення-рішення №0000791543/0 від 2 лютого 2010 року , №0002591543/0 від 16 березня 2010 року. Відповідач, належним чином на виставленні податковим органом вимоги не відреагував. У судовому порядку податкові вимоги та/або повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 Закону України "Про податкову службу в Україні" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (далі - Закон №1251-XII), платниками податків і зборів ( обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законом України покладено обов'язки сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Посилання відповідача на те, що прокуратура м.Рівне належним чином не відреагувала на звернення відповідача, оскільки встановлення невідповідності змісту нотаріальної заяви змісту, викладеному у п. 4, 4.1, 4.2, 10 Рішення Рівненської міської ради від 21 травня 2009 року №2452 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" не стосується суті даного спору.

Крім того, суд не може взяти до уваги посилання відповідача, що позивачем при визначенні податкового зобовязання не враховано зміну Рішенням Рівненської міської ради від 21 травня 2009 року №2452 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" форму користування земельною ділянкою з постійного користування на оренду земельної ділянки, оскільки, по-перше, даний факт не встановлено у встановленому чинним законодавством порядку, а по-друге він не стосується предмету даної адміністративної справи. Тобто, у даному випадку, суд, зобовязаний керуватися виключно матеріалами справи та всіма поданими доказами сторонами судового процесу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 7 922, 75 грн.

Позовні вимоги підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами: копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідка про відкритий рахунок, облікові картки, довідка про взяття на облік платника податків, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, Акт №74, Акт №272, податкова декларація, корінці К першої та другої податкових вимог від 3 лютого 2010 року №1/110 та від 9 березня 2010 року №2/257, корінці податкових повідомлень-рішень №0000791543/0 від 2 лютого 2010 року , №0002591543/0 від 16 березня 2010 року. Копії документів завірені належним чином.

З огляду на все вищевикладене, зважаючи, що на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач доказів сплати заборгованості до бюджету в сумі 7 922 грн. 75 коп. суду не надав, позов обґрунтований і на підставі ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами”підлягає до задоволення.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу "Рівненська обласна станція юних туристів" Рівненської обласної ради податкову заборгованість в сумі 7 922 (сім тисяч дев'ятсот двадцять дві) грн. 75 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.