Рішення № 117459816, 16.02.2024, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12988/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складіголовуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання шлюбу недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом, поданим представником позивача адвокатом Альоновою М.Б., до відповідача, в якому просить шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 02 липня 2022 року Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1269 - визнати недійсним від дня його державної реєстрації

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 02 липня 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Напередодні смерті, перебуваючи в лікарні, ОСОБА_4 зізнався своїй матері ОСОБА_2 про те, що не мав наміру укладати шлюб з ОСОБА_3 та що уклав його перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Це ж саме ОСОБА_4 розповідав і своїй рідній сестрі ОСОБА_5 . За словами сина, він зустрічався з відповідачкою, але не мав наміру укладати з нею шлюб. Одного разу, коли приїхав у звільнення з військової частини в гості до ОСОБА_3 , остання йому ніби жартома повідомила, що хотіла б з ним «розписатись», тобто зареєструвати шлюб, того вечора вони добряче випили. Зранку за сніданком відповідач знову пригостила ОСОБА_4 алкоголем і, коли він уже перебував в стані алкогольного сп`яніння, розповіла йому, що в період військового стану розписують в той самий день коли подаєш заяву, та запропонувала спробувати. Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 , не розуміючи всієї серйозності ситуації, погодився та пішов до РАЦСу і зареєстрував шлюб з відповідачем. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 неодноразово приїздив до матері, так як проходив службу в ЗСУ як мобілізований і отримував періодично відгули, та не зізнавався у тому, що зробив. Відповідач з ним жодного разу не приїздила. Пізніше ОСОБА_4 потрапив до лікарні, де і помер. За весь період лікування відповідач його не відвідувала, в організації похорону також участі не приймала. Враховуючи незначну тривалість стосунків, поведінку відповідача під час шлюбу та те, що ОСОБА_4 виказував незадоволення своїм вчинком і просто не встиг розірвати шлюб у можливий законний спосіб, відсутність спільного побуту, наявні всі ознаки, що шлюб укладений сторонами без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя, та його фіктивності.

Ухвалою від 19 липня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивач усунула.

Ухвалою від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 суд прийняв до розгляду та відкрив загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 20 жовтня 2023 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала. Додатково пояснила, що шлюб між сином позивача та відповідачем укладений ОСОБА_4 без його вільної згоди, оскільки в момент реєстрації шлюбу він був у стані алкогольного сп`яніння. Син особисто повідомляв матері, що відповідач довела його до стану алкогольного сп`яніння перед реєстрацією шлюбу. Крім того, відсутні ознаки реальності шлюбу: син позивача висловлював незадоволення ним, що вчинив, приховував факт перебування у шлюбу. Про відсутність наміру створити сім`ю свідчить і поведінка відповідача, яка не була на похоронах ОСОБА_4 , не відвідувала його в лікарні. Існування шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 порушує право позивача на отримання спадщини після смерті сина та виплат як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Про дату, час і місце розгляду справи вважається повідомленою своєчасно та належним чином. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Представник третьої особи Давидюк Г.В. у заяві від 16 лютого 2024 року просить розглянути справу без участі представника Рівненського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В заяві також зазначила, дійсно відділом відповідно до вимог шлюбно-сімейного законодавства (статей 21-37 Сімейного кодексу України) проведено державну реєстрацію шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , про що складено актовий запис про шлюб № 1269 від 02 липня 2022 року. У разі, якщо наречені з`являються у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, державна реєстрація шлюбу не проводиться.

За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та показання свідків, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 19 червня 1970 року сільською радою Сатиїв Дубенського району Рівненської області.

02 липня 2022 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що складений актовий запис № 1269 Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та видане свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02 липня 2022 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер в м.Харкові, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 26 грудня 2022 року Варковицькою сільською радою.

Згідно з довідкою № 197 від 08 червня 2023 року, виданою Варковицькою сільською радою, останнім місцем проживання та реєстрації спадкодавця ОСОБА_4 на день його смерті є АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_2 , допитана як свідок, показала, що її син ОСОБА_4 працював в Епіцентрі в м.Рівне, де і познайомився з ОСОБА_3 . Вперше син приїхав з відповідачем до неї та познайомив їх на святкування Нового 2022 року, залишилися ночувати. За період з січня по березень 2022 року син близько 5 разів приїздив до неї з ОСОБА_3 14 березня 2022 року він був мобілізований. Перед відправкою на фронт дав їй номер телефона ОСОБА_7 , щоб вона їй допомагала у разі потреби. В липні 2022 року син приїздив у відпустку на 2-3 дні, проживав у відповідача в цей період. Коли син потрапив у госпіталь в м.Харків, попросила відповідача поїхати до нього. Пізніше сама відвідала сина у госпіталі. Він став плакати і розповів, що одружився з ОСОБА_3 . Повідомив, що коли приїздив до відповідача у відпустку, то вечором вживали з нею алкогольні напої, а зранку пішли до РАЦСу і уклали шлюб. Сказав, що відповідач підпоїла його та заставила «розписатися» з нею і що, як вийде з лікарні, то розлучиться. ОСОБА_3 була в лікарні біля сина і на його похороні, але їй нічим не допомагала. Чи був син під час реєстрації шлюбу в РАЦСі в стані алкогольного сп`яніння він не уточнював.

Свідок ОСОБА_8 показала що з ОСОБА_2 познайомилася в лікарні в 2016-2017 роках. Переважно влітку їздила до неї в село у гості. ОСОБА_3 в селі у позивача ніколи не зустрічала. Сина позивача знала, востаннє бачила його в 2020 році. Про намір укласти шлюб з ОСОБА_3 він їй не розповідав. В 2022 році позивача не відвідувала, спілкувалися лише в телефонному режимі. ОСОБА_2 розповідала, що відповідач їздила до сина і вони там одружилися.

Відповідно до ч.1 ст.21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 24 СК України передбачено, що шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтіми 38-40 цього кодексу.

Відповідно до ст.36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.

Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статями 22, 24-26 СК України (ст.38 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.

Згідно з ч.2 ст.40 СК України, шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім`ї та набуття прав та обов`язків подружжя.

За рішенням суду шлюб обов`язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім`ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу.

Статтею 42 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність, якої обмежена.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).

За положеннями ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Позивач в обгрунтування недійсності шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 посилається на те, що шлюб її син уклав, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наміру укладати шлюб не мав, приховував факт його укладення, висловлював незадоволення тим, що вчинив, спільного побуту з відповідачем не мав, відповідач до матері, де він проживав, не приїздила, в лікарні не відвідувала і в організації похорону участі не брала. Права позивача порушуються тим, що через наявність після смерті сина спадкоємця-дружини зменшується обсяг спадкового майна.

Достатніх доказів на підтвердження обставин перебування ОСОБА_4 під час реєстрації шлюбу в стані алкогольного сп`яніння позивач суду не надала.

Позивач, допитана як свідок, показала, що, зі слів сина, він та відповідач вживали алкоголь вечором напередодні реєстрації шлюбу. Вживання сином алкоголю в день реєстрації шлюбу позивач не підтвердила.

В заяві від 10 червня 2023 року ОСОБА_5 (донька позивача) зазначила, що її брат ОСОБА_4 говорив їй перед смертю про те, що його шлюб був укладенй в результаті обману, оскільки ОСОБА_3 запросила його до себе в гості, напоїла алкогольними напоями і повідомила, що завтра хоче йти у РАЦС аби розписатися. На другий день з самого ранку пригостила брата знову і він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вирушив з ОСОБА_3 до РАЦСу.

Суд не може прийняти до уваги пояснення ОСОБА_5 як доказ, оскільки вона не була допитана судом за правилами допиту свідків безпосередньо в судовому засіданні.

Крім того, за змістом показань свідка ОСОБА_2 та заяви ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ще напередодні реєстрації шлюбу повідомила ОСОБА_4 про намір укласти шлюб з ним, роз`яснила йому, що шлюбу буде укладено в день подання заяви. З огляду на вказані обставини відсутні підстави для висновку, що відповідач уклала шлюб з ОСОБА_4 шляхом введення останнього в оману та що він у віці 52 років не розумів наслідків укладення шлюбу.

Схильність сина до зловживання алкоголем, на що вказувала позивач, не може вказувати на відсутність у нього наміру створення сім`ї та набуття прав і обов`язків подружжя.

Позивач в судовому засіданні показала, що син з відповідачем неодноразово приїздили до неї в село в січні-березні 2022 року, що свідчить про наявність відносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до державної реєстрації шлюбу. Той факт, що син не повідомив позивача про укладення шлюбу з відповідачем, сам по собі не може бути доказом фіктивності шлюбу.

Не вказує на фіктивність шлюбу і незначна тривалість шлюбу, оскільки вона зумовлена смертю ОСОБА_4 у грудні 2022 року, та відсутність спільного побуту з огляду на перебування ОСОБА_4 в складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан. В судовому засіданні позивач показала, що в період відпустки її син проживав у ОСОБА_3 .

Хоча в позовній заяві вказано, що ОСОБА_3 не відвідувала ОСОБА_4 в лікарні та не приймала участі в організації похорону, в судовому засіданні позивач показала, що відповідач була в лікарні біля сина та була на його похороні. Крім того, після мобілізації син залишив їй номер телефону саме відповідача.

Показання свідка ОСОБА_8 не містять інформації щодо предмета доказування, оскільки свідок не була присутня під час реєстрації шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , востаннє з сином позивача спілкувалася в 2020 році, в 2022 році позивача за місцем її проживання не відвідувала, в лікарні у її сина та на його похороні не була і про обставини справи їй відомо лише зі слів ОСОБА_2 .

Докази укладення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шлюбу без наміру створити сім`ю, а також докази укладення відповідачем шлюбу з іншою метою (заволодіння майном, набуття певних прав тощо) у справі відсутні.

Враховуючи, що позивач не надала суду доказів, що шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був зареєстрований без вільної згоди останнього чи є фіктивним, відсутні передбачені ст.40 СК України підстави для визнання шлюбу недійсним, а отже, в позові належить відмовити.

За правилами ст.141 ЦПК України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведенного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 264, 265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Рівненський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання шлюбу недійсним.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Дубенським МВ УМВС України в Рівненській області 14 липня 1997 року;

відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

третяособа-Рівненськийвідділдержавної реєстраціїактівцивільногостану уРівненськомурайоніРівненськоїобласті,місцезнаходження:33013,м.Рівне,пр-ктМиру,буд.14;кодЄДРПОУ43202330.

Повне судове рішення складене 28 лютого 2024 року.

Суддя