ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4114/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Слободянюк Н.І.,
за участю секретаря Курганської Л.О.,
представника позивача - Козачук О.С.,
представника відповідача - Мовчан Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Торговий дім "МІК"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання дій неправомірними, визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191 та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
30 серпня 2010 року приватне підприємство "Торговий дім "МІК" /далі по тексту - позивач/звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області /далі по тексту - відповідач/про визнання дій щодо винесення акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торговий дім "МІК" неправомірними, визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191 та зобов'язання поновити реєстрацію підприємства як платника податку на додану вартість у реєстрі платників ПДВ з 23.07.2010 /з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог/.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийнятий контролюючим органом акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191 суперечить вимогам пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки норми вказаного пункту такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як неподання платником податку податкових декларацій з податку на додану вартість менше дванадцяти місяців не передбачають.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що фактичною підставою для анулювання реєстрації ПП "Торговий дім "МІК" як платника податку на додану вартість стали обставини, викладені у висновку відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб від 20.07.2010 № 176, а посилання у спірному акті на факт неподання позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість, починаючи з квітня 2010 року, носить інформативний характер. За твердженням відповідача, згідно з підпунктом "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" анулювання реєстрації платника податку на додану вартість може відбутися з будь-яких інших причин, не передбачених цим пунктом, а відтак недостатня кількість у позивача основних фондів, найманих працівників та його менше за середньогалузеве податкове навантаження з податку на прибуток та податку на додану вартість є законими підставами для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлене актом від 23.07.2010 № 191.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що приватне підприємство "Торговий дім "МІК" зареєстровано платником податку на додану вартість 24.05.2007, про що йому видане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100042512.
23.07.2010 комісією Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торговий дім "МІК", яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за № 191.
Згідно зазначеного акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації ПП "Торговий дім "МІК" в якості платника податку на додану вартість слугував висновок відділу адміністрування податку на додану вартість Кременчуцької ОДПІ від 20.07.2010 № 176, відповідно до якого у підприємства недостатня чисельність працюючих та кількість основних фондів, його середньогалузеве податкове навантаження за травень 2010 року по області згідно виду діяльності “оптова торгівля” становить 0,539 %, у підприємства значні розбіжності податкового зобов'язання та податкового кредиту та воно співпрацює з підприємствами, які мають ознаки фіктивності.
Правовою ж підставою для анулювання реєстрації ПП "Торговий дім "МІК" в якості платника податку на додану вартість став припис підпункту "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість": анулювання "з будь-яких інших причин".
Перевіривши фактичну та юридичну обґрунтованість висновку контролюючого органу про наявність законних підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торговий дім "МІК", суд доходить наступного.
Вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість встановлений пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;
б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);
в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;
г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;
ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням.
Перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбачений цим Законом, є вичерпним і в силу пункту 11.4 статті 11 цього ж Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, а передбачену підпунктом "в" пункту 9.8 підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість слід розуміти так.
Реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється у двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.
Таке обумовлено тим, що діюча в Україні спрощена система оподаткування, при переході на яку реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість анулюється, залежно від її виду передбачає або особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановленого Законом України "Про податок на додану вартість", або взагалі звільнення особи від сплати податку на додану вартість на підставі рішення суду чи з будь-яких інших причин.
Таким чином, посилання у підпункті "в" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" на "будь-яку іншу причину" стосується виключно причин звільнення особи від сплати податку на додану вартість при перебуванні її на спрощеній системі оподаткування. Відповідними причинами може бути нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов'язок з нарахування та/або сплати цього податку.
А відтак, є підстави вважати, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Торговий дім "МІК" від 23.07.2010 № 191, у зв'язку з чим позовна вимога про визнання нечинним цього акту підлягає задоволенню.
Оскільки акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191 є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною 2 статті 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним цього акту, і визнати протиправним та скасувати акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191.
Підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання Кременчуцької ОДПІ поновити ПП "Торговий дім "МІК" в реєстрі платників податку на додану вартість.
Позовна ж вимога ПП «Торговий дім "МІК»про визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ щодо винесення акту з анулювання реєстрації платника податку на додану вартість задоволенню не підлягає, оскільки юридично значимі наслідки для позивача створює сам акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23 липня 2010 року №191, а не дії по його винесенню.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь у сумі 1,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов приватного підприємства "Торговий дім "МІК" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання дій неправомірними, визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 23.07.2010 № 191 та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 23.07.2010 № 191.
Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області поновити приватне підприємство "Торговий дім "МІК" (вул. Перемоги, 22, кв.17, м. Кременчук, Полтавська область, код 34987845, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100042512, індивідуальний податковий номер 349878416030) в реєстрі платників податку на додану вартість з 23.07.2010.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Торговий дім "МІК" (вул. Перемоги, 22, кв.17, м. Кременчук, Полтавська область, код 34987845) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення встановленого строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2010 року.
СуддяН.І. Слободянюк
Судове рішення № 11745917, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 15.10.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4114/10/1670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: