Ухвала суду № 117458048, 06.03.2024, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 450/4318/18

Провадження №1-в/181/12/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2024 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання в.о. начальника відділу № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кремінна Луганської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2024 року суду надійшло клопотання в.о. начальника відділу № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях відносно ОСОБА_5 про звільнення від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку.

В поданні зазначається, що 12.01.2022 до Сєвєродонецького районного відділу № 4 філії ДУ «Центр пробації» в Луганській області (на даний час відділ № 23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях) на виконання надійшли розпорядження та вирок відносно ОСОБА_5 та його одразу було прийнято до виконання.

На адресу мешкання ОСОБА_5 працівниками відділу пробації було направлено виклик за місцем проживання для прибуття до відділу пробації для постановки на облік та роз`яснення порядку і умов відбування покарання у виді громадських робіт.

14.01.2022 ОСОБА_5 прибув до відділу пробації для постановки на облік, йому було видано направлення для відбування призначеного вироком суду покарання у виді громадських робіт до ДП «Кремінське ком господарство» КП «Кремінна комунсервіс». Дані про відпрацювання засудженим громадських робіт відсутні у зв`язку з вторгненням військ російської федерації на територію України та зважаючи на те, що 24.02.2022 частина Луганської області була окупована, включно із Сєвєродонецьким районом, до якого відноситься м. Кремінна, всі паперові справи засуджених, які перебували на обліку відділу № 23, були втрачені, в тому числі і справа ОСОБА_5 .

Після 24.02.2022 для належного виконання вироку та з метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 відповідно до п.1 Розділу Х Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, ч.5 ст. 36 КВК України були проведені першочергові заходи з виявлення можливого місцезнаходження засудженого. Здійснити перевірку адреси місця проживання/реєстрації засудженого через тимчасову окупацію Луганської області не є за можливе.

Перевірені такі установи: Східнe міжрегіональнe управління Міністерства юстиції України (м. Харків), Міністерство соціальної політики України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , УІАП ГУНП в Луганській області, Державна прикордоння служба України, але інформація відносно засудженого відсутня. Таким чином встановити місцезнаходження останнього не виявилось можливим. У зв`язку з чим, керуючись вимогами ч.5 ст. 36 КВК України до УКР ГУНП в Луганської області 30.11.2022 було надіслано подання відносно засудженого ОСОБА_5 для проведення подальших розшукових заходів. За результатом розгляду якого ОСОБА_5 оголошений у розшук, розшукова справа № 1174 від 24.01.2023.

23.11.2023 строки давності виконання вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.10.2021 закінчились.

Відповідно до статті 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки, визначені частинами першою та другою цієї статті. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання або переривається, якщо до закінчення строків, визначених у першій та третій частинах цієї статті, засуджений вчинить нове кримінальне правопорушення.

У Постанові Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24.12.2015 зазначено, що стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Вказані у статті 80 КК України положення свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання. За таких обставин застосування статті 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КВК України стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали правоохоронним органам для відповідного реагування для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст. 40 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є: - систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження; - невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин, а також допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця, поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння.

Відповідно до ч.4 ст. 40 КВК України засуджений до громадських робіт, розшук якого оголошено у зв`язку з ухиленням від покарання, затримується і конвоюється органом Національної поліції у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

Враховуючи вимоги ч.2, 3 ст. 40 КВК України, подання для вирішення питання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності відповідно до статті 389 КК України до ГУНП в Луганській області відділом №23 не надсилалось за відсутності підстав.

Згідно з вимогою про судимість від 15.02.2024 засуджений ОСОБА_5 у період з 22.10.2021 до теперішнього часу нового кримінального правопорушення не вчинив.

З 12.01.2022 по теперішній час засуджений ОСОБА_5 покарання за вироком суду не відбуває, знаходиться в розшуку, як особа, місцезнаходження якої не відомо, а не як така, що ухиляється від відбування покарання.

Таким чином, обставини, що впливають на зупинення чи переривання строків давності відповідно до ч.3, 4 ст. 80 КК України відсутні.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя. Відповідно розпорядження Верховного суду України від 06.03.2022 р. №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», територіальна підсудність Кремінського районного суду Луганської області змінена на Межівський районний суд Дніпропетровської області.

В.о. начальника відділу №23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився.

Прокурор щодо вирішення клопотання поклався на суд.

Відповідно до ч.4 ст.539 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 засуджений 22.10.2021 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 23.11.2021.

З 12.01.2022 по теперішній час засуджений ОСОБА_5 покарання за вироком суду не відбуває, знаходиться у розшуку, з часу набрання вироком законної сили, а саме з 23.11.2021 минуло більше ніж 2 роки.

Згідно вимоги про судимість ОСОБА_5 в період з 22.10.2021 до теперішнього часу нового кримінального правопорушення не вчинив.

З 24.01.2023 ОСОБА_5 перебуває у розшуку. За повідомленнями ГУНП України в Луганській області розшукові заходи тривають, але встановити місцезнаходження засудженого не вдалося.

Відповідно до ст.152 Кримінально-виконавчого кодексу України, однією з підстав звільнення від відбування покарання є закінчення строків давності виконання обвинувального вироку.

Згідно вимог ч.1 ст. 80 КК України випливає, що у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано впродовж двох років.

Відповідно до ч.3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п.1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.

Згідно з ч.4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину. Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.

Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Таким чином вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особу буде визнано винною в ухиленні від відбування покарання.

В матеріалах відсутні відомості, які б доводили належним чином про ухилення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, зокрема про притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 389 КК України або про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності. Отже, немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Оскільки, на даний час відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.

Відповідно до ч.1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.10.2021, яким ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт, набрав законної сили та не був виконаний протягом двох років з дня набрання законної сили, то суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.80 КК України, ст.539КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання в.о. начальника відділу №23 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання в зв`язку з закінченням строків давності виконання вироку.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м. Кремінна Луганської області, засудженого 22.10.2021 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт, від відбування призначеного судом покарання в зв`язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_1