Постанова № 11745616, 04.10.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 року Справа № 2а-2832/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Кармазиної Т.М.

при секретарі Сириці І.О.,

за участю:

представника позивача Мардуса Б.С.,,

представника відповідача Савкова Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства „Науково виробниче обєднання „Етал” до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0000102330/0 від 20 липня 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, підтверджені податковими накладними виписаними контрагентом, який на час їх видачі був зареєстрованим платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Крім того, зобов'язання щодо контролю за сплатою податків постачальником не покладено на його контрагента по господарській операції, постановка права приватного акціонерного товариства „Науково виробниче обєднання „Етал” на віднесення сплачених сум податків до податкового кредиту в залежність від виконання зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету контрагентом є необґрунтованою.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на правомірність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також на порушення позивачем правил оподаткування.

Зокрема, представник відповідача посилається на те, що позивачем порушено п1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97р. №168/97-ВР, (далі за текстом Закон №168/97-ВР), в результаті чого приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за вересень 2009 року на 25337,65 грн., а відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2009 року. В результаті, позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації, за жовтень 2010 року на 25337,65 грн.. Порушення позивачем наведених норм виявилось у непідтвердженні податкового кредиту податковим зобовязанням продавця товару, та невиконанням податковою накладною своєї функції, у звязку з чим, податковий кредит з податку на додану вартість по приватному акціонерному товариству „Науково виробниче обєднання „Етал” за вересень 2009 року у розмірі 25337,65 грн. не може бути прийнято.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство „Науково виробниче обєднання „Етал” перебуває на податковому обліку у Олександрійській обєднаній державній податковій інспекції та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а.с.27).

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства „Науково виробниче обєднання „Етал” з питань правових відносин з приватним підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.09.2009р. по 30.09.2009р., що вплинуло на суму заявленого бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в декларації за жовтень 2010 року.

За результатами перевірки Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією складено акт №348/2330/05814256 від 20.07.2010р., відповідно до якого податковим органом зроблено висновок про те, що приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” порушено п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит в декларації з ПДВ за вересень 2009 року на 25337,65 грн., а відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2009 року. В результаті, позивачем завищено суму ПДВ, заявлену до відшкодування з бюджету в податковій декларації, за жовтень 2010 року на 25337,65 грн. (ак.с.30-39).

На підставі даного акту перевірки Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією, згідно з абз. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі за текстом Закон №2181-ІІІ) прийнято податкове повідомлення - рішення №0000102330/0 від 20 липня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25337 грн. 65 коп. (а.с.40).

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, зокрема, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, повязаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно п.7.1 ст.7, пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобовязань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.4.5 п.74.ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.

У відповідності з пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону 168/97-ВР платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Із зазначеного вище слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, та при наявності умов, визначених пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, а також підставою бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання товару, повязаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставними посилання податкового органу на положення п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР, як на обґрунтування необхідності встановлення фактичної сплати контрагентом суми ПДВ до бюджету, як джерела відшкодування коштів платнику податків, оскільки зазначені норми такої залежності не встановлюють.

Згідно п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

За правовим механізмом справляння податку, визначеного ст.ст. 6, 7 Закону 168/97-ВР ПДВ є непрямим податком, який включається як надбавка до ціни, при цьому реальним платником є покупець, який придбаває товар (послугу) і сплачує ПДВ продавцю в їх ціні, а останній його фактично сплачує до бюджету і несе відповідальність за повноту і своєчасність його сплати.

Таким чином, п.1.8 ст.1, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону 168/97-ВР необхідно тлумачити, виходячи із правової природи ПДВ, і розуміти не як фактичну сплату платником податку ПДВ до Державного бюджету України, а потім відшкодування надміру сплаченого, а як сплату його в ціні товару, з наступним відшкодуванням у відповідних випадках, за рахунок загальних доходів Державного бюджету України.

З матеріалів справи встановлено, що 17 серпня 2009 року між приватним підприємцем ОСОБА_3 (Поставщик) та приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №08, згідно п.1 якого Поставщик зобовязувався поставити Покупцю пічне пальне (нафтове) у кількості 50000 літрів по ціні 03 грн. 80 коп. з ПДВ (а.с.8-9).

На виконання даного договору ПП ОСОБА_3 протягом вересня 2009 року поставлено позивачу пічне пальне на загальну суму 152025 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ 25337 грн. 65 коп.. Факти придбання товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме податковими накладними від 15.09.2009 року №9 та від 16.09.2009 року №10 (а.с.16, 18), які відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону 168/97-ВР, та видатковими накладними №9 від 15.09.2009 року та №10 від 16.09.2009 року (а.с.15, 19).

Позивачем за отриманий товар платіжними дорученнями №1172 від 16.09.2009 року та рахунком №10 від 16.09.2009 р. перераховано ПП ОСОБА_3 суму в загальному розмірі 152025 грн. 92 коп., в тому числі ПДВ 25337 грн. 65 коп. (а.с.17, 20).

До того ж, поставка пічного палива ПП Намазаним до приватного акціонерного товариства „Науково виробниче обєднання „Етал”, підтверджується прибутковими ордерами № 56 від 16.09.2009р. та №57 від 21.09.2009р. (а.с.21,22).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем представлено первинні бухгалтерські документи, які підтверджують фактичні підстави для віднесення суми сплаченого приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” ПДВ у розмірі 25337 грн. 65 коп. до податкового кредиту за вересень 2009 року.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приватним акціонерним товариством „Науково виробниче обєднання „Етал” правомірно сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за вересень 2009 року на суму 25337,65 грн..

Суд не приймає доводи відповідача про те, що постачальником пічного палива є ТОВ «Промінь Л», зустрічну перевірку якого з питання взаємовідносин з ПП Немазаним провести не має можливості у звязку з тим, що підприємству присвоєно стан платника «10»«запит на встановлення місця знаходження», оскільки приватне акціонерне товариство „Науково виробниче обєднання „Етал” мало господарські правовідносини лише з ПП ОСОБА_3, які перевірені і підтверджені податковим органом.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25337 грн. 65 коп..

На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття Олександрійською обєднаною державною податковою інспекцією податкового повідомлення - рішення №0000102330/0 від 20 липня 2010 року, яким приватному акціонерному товариству „Науково виробниче обєднання „Етал” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25337 грн. 65 коп..

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0000102330/0 від 20 липня 2010 року, яким приватному акціонерному товариству „Науково виробниче обєднання „Етал” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25337 (двадцять пять тисяч триста тридцять сім) грн. 65 коп..

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства „Науково виробниче обєднання „Етал” судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова складена в повному обсязі 08.10.2010р..

Cуддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина