Рішення № 117454221, 21.02.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1437/23 Пров. №2/478/46/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Іщенко Х.В.,

за участю:

секретарясудового засідання Луговської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 24883,99 грн. та судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що 20.01.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7514487523, згідно з яким відповідачу надано кредит загальним розміром 16538,08 грн.

Відповідно до п. п. 6,7, 8 Заяви-анкети на отримання послуг в ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», відповідач підписанням заяви анкети до Кредитного договору підтверджує, що він ознайомився на сайті https://kreditmarket.ua з умовами внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та повною інформацією, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною йому для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.

Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (розміщені на сайті www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався, підписавши Договір) - складають єдиний кредитний договір.

Згідно з паспортом Кредиту № 4487523, ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит на споживчі цілі, внесення страхових платежів та супутніх витрат у загальному розмірі 16538,08 грн. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язалася вчасно повернути кредит шляхом періодичного часткового повернення отриманих у кредит коштів відповідно до узгодженого сторонами договору графіку, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 11,99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, щомісячні проценти в розмірі 3,19 % від суми кредиту.

07жовтня 2016року міжпервісним кредиторомТОВ «ФК«Центр фінансовихрішень»та ПАТ«ТАСКОМБАНК» укладеноДоговір провідступлення прававимоги №ТАСЦФР-10-2016,відповідно доумов якогоТОВ «ФК«Центр фінансовихрішень»передає (відступає)ПАТ «ТАСКОМБАНК»за платуналежні йомуправа вимоги,а ПАТ«ТАСКОМБАНК» приймаєналежні ТОВ«ФК «Центрфінансових рішень»права вимоги боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до умов договору ПАТ «ТАСКОМБАНК» набуло права грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 24883,99 гривень, яка складається із загальної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10891,65 грн., загальної заборгованості по відсоткам в розмірі 2385,80 грн. та загальної заборгованості по комісії 11606,54 грн.

21березня 2023року міжПАТ «ТАСКОМБАНК»та ТОВ«ФК «Європейськаагенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НI/11/9-Ф, у відповідності до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до відповідача в загальному розмірі 24883,99 грн. за кредитним договором № 7514487523 від 20.01.2020 року.

Відповідач умови договору не виконав, кредит та відсотки за його користування не сплачує, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним Кредитним договором, витрати на професійну правничу допомогу та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 18.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з`явилися до зали судового засідання.

Суд,дослідивши матеріалисправи вмежах заявленихвимог тадоведених обставин,приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1ст. 1048 ЦК Українивизначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно дост. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно достатей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дстатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина 2ст. 1056-1 ЦК Українивизначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначеніст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до положень ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 цього кодексувизначено, що клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. ст.530,631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1ст. 530 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК Українивизначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідностатті 514 ЦКдо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За змістомст. 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною першоюстатті 1077 та ст. 1078 ЦК Українипередбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що 20.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 7514487523, згідно з яким відповідачу надано кредит загальним розміром 16538,08 грн.

Відповідно до п. п. 6,7, 8 Заяви-анкети на отримання послуг в ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», відповідач підписанням заяви анкети до Кредитного договору підтверджує, що він ознайомився на сайті https://kreditmarket.ua з умовами внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та повною інформацією, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною йому для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.

Цей Договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (розміщені на сайті www.kreditmarket.ua та з якими Позичальник ознайомився до укладення Договору та до яких Позичальник приєднався, підписавши Договір) - складають єдиний кредитний договір.

Згідно з паспортом Кредиту № 4487523, ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит на споживчі цілі, внесення страхових платежів та супутніх витрат у загальному розмірі 16538,08 грн. зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідач зобов`язалася вчасно повернути кредит шляхом періодичного часткового повернення отриманих у кредит коштів відповідно до узгодженого сторонами договору графіку, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 11,99 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом, щомісячні проценти в розмірі 3,19 % від суми кредиту.

За ствердженням позивача 07.10.2016року міжпервісним кредиторомТОВ «ФК«Центр фінансовихрішень»та ПАТ«ТАСКОМБАНК» укладеноДоговір провідступлення прававимоги №ТАСЦФР-10-2016,відповідно доумов якогоТОВ «ФК«Центр фінансовихрішень»передає (відступає)ПАТ «ТАСКОМБАНК»за платуналежні йомуправа вимоги,а ПАТ«ТАСКОМБАНК» приймаєналежні ТОВ«ФК «Центрфінансових рішень»права грошової вимоги до боржників за Кредитними Договорами, вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» і Боржниками (Портфель Заборгованості).

Разом із тим, позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження набуття на підставі договору факторингу № ТАСЦФР-10-2016року права вимоги ПАТ «ТАСКОМБАНК»від ТОВ «ФК «Центрфінансових рішень»за кредитним договором № 7514487523 від 20.01.2020 року, укладеному між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

Позивачем не надано суду завірену копію Реєстру боржників - Додатку до договору про відступленняправа вимоги№ ТАСЦФР-10-2016від 07.10.2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «Центрфінансових рішень»та ПАТ «ТАСКОМБАНК».

Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за Договором про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016від 07.10.2016 року.

21березня 2023року міжПАТ «ТАСКОМБАНК»(клієнт)та ТОВ«ФК «Європейськаагенція з повернення боргів» (фактор) було укладено Договір факторингу № НI/11/9-Ф, за яким клієнт відступив факторові право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 7514487523 від 20.01.2020 року, укладеному між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу № НI/11/9-Фвід 21.03.2023 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 24883,99 гривень, яка складається із загальної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10891,65 грн., загальної заборгованості по відсоткам в розмірі 2385,80 грн. та загальної заборгованості по комісії 11606,54 грн.

Суд зазначає, що позивачем не надано до суду завірену копію Реєстру боржників - Додатку до договору факторингу № НI/11/9-Ф від 21.03.2023 року, укладеного між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1.1 договору факторингу № НI/11/9-Ф від 21.03.2023 року, який укладено між ПАТ «ТАСКОМБАНК» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор), під терміном кредитний договір слід розуміти наступне значення - кредитний договір, укладений між Позичальником (яким є ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень») і Клієнтом, а також Договори Право вимоги за якими перейшли до Клієнта від первісних кредиторів, разом з усіма змінами і доповненнями. Під терміном документація слід розуміти - оригінали Кредитних договорів та інших документів, які підтверджують наявність та дійсність у Клієнта права вимоги до позичальників.

Аналіз змісту договору факторингу № НI/11/9-Фвід 21.03.2023рокусвідчить про те, що ПАТ «ТАСКОМБАНК» (клієнт) передало право грошової вимоги отриманої на підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року, укладеного між ТОВ «ФК«Центр фінансовихрішень»та ПАТ «ТАСКОМБАНК».

За вказаних обставин наданий представником позивача в якості доказу Витяг з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, суд не може визнати належним та допустимим доказом на підтвердження факту переходу права вимоги від ПАТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», зважаючи на те, що у цей Витяг містить інформацію лише про прізвище боржника, номер та дату укладання кредитного договору та загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги ) - 49200,00 грн., але не обумовлено станом на яку дату нарахована заборгованість, залишок заборгованості на початок та кінець кожного періоду, підстави їх нарахування, відомості про те, що матеріали кредитної справи передавались іншому новому кредитору, як це передбачено ч. 1 ст. 517 ЦК України. У вказаному витягу відсутній (не зазначено порядковий номер запису кредитного договору в оригінальному Реєстрі прав вимоги.

Крім того, вказаний Витяг не містить підписів уповноважених осіб та печаток клієнта та фактора, а сформований і підписаний лише представником однієї сторони договору - представником директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», що не дає змоги ідентифікувати що саме за вказаним кредитним договором відбувся перехід права вимоги до позивача.

Також у матеріалах справи відсутнє повідомлення про відступлення права грошової вимоги за вказаним кредитним договором та будь-яке підтвердження про направлення відповідачу такого повідомлення за Договором факторингу № НI/11/9-Ф від 21.03.2023 року.

З урахуванням приписів ч. 6 ст. 81 ЦПК України обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За правилами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справи у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Зазначений правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2020 року (справа № 189/786/18), від 10.06.2020 року (справа № 658/4229/18).

Разом з тим, згідно з аналізу вказаних Договорів про відступлення права вимоги та договору факторингу вбачається, що право вимоги від первісного кредитора - ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень», перейшло до нових кредиторів (ПАТ «ТАСКОМБАНК») з 07.10.2016 року.

Натомість, сам Кредитний договір № 7514487523 був укладений 20.01.2020 року, тобто більш ніж через 3 роки 2 місяці після укладення першого договору про відступлення права вимоги, що взаємовиключає одне одного, оскільки за договором відступлення права вимоги, права вимоги є похідними від кредитного договору, а отже договір про відступлення прав вимоги не може бути укладений раніше кредитного договору, за яким переходить право такої вимоги.

В подальшому, 21.03.2023 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»було укладено Договір факторингу № НI/11/9-Ф, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЄАПБ»перейшло право грошової вимоги за вказаним договором.

Тобто на момент укладення згаданих договорів про відступлення прав вимоги та договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором - ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та боржником ОСОБА_1 , а відтак у первісного кредитора ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» не виникло право вимоги за зобов`язаннями, яке він міг би передати ТОВ «ТАСКОМБАНК» та відповідно вказана кредитна заборгованість не могла входити до кредитного портфелю за Договором про відступлення права вимоги від 07.10.2016року та відповідно не могла увійти до реєстру боржників, право вимоги за якою були передані які були передані ТОВ «ТАСКОМБАНК».

З наведеного слідує, що первісним кредитором було здійснено передачу неіснуючих до відповідача вимог, оскільки жодної визначеної вимоги, що існувала б у ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» щодо ОСОБА_1 на момент укладення Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016від 07.10.2016 року, в останньому вказано бути не могло.

Оскільки ПАТ «ТАСКОМБАНК» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, то таке право не могло бути передано і не передано цим товариством на підставі договору факторингу № НI/11/9-Фвід 21.03.2023 року позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 20.01.2020року між ним та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень».

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17).

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» у встановленому Законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 7514487523 від 20.01.2020 року до відповідача, а відтак і право вимоги до нього.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

З огляду на викладені судом обставини справи, вимог чинного законодавства, оцінюючі належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід відмовити у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Відповідно дочастин 1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1ст. 141 ЦПК Україниурегульовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з вимогамист. 137 ЦПКвитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за пред`явлення даного позову та витрати на правничу допомогу, слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-4,12,13,19,76-83,89,258,259,263-265, ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 7514487523 від 20.01.2020 року - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошеннч.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Суддя: Іщенко Х.В.