Ухвала суду № 117453006, 15.02.2023, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/1112/23

провадження № 1-кп/208/159/24

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

15 лютого 2023 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

у відкритому підготовчому судовому засіданні призначеного 10.02.2023 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12022041160001081, які надійшли до суду з Кам`янської окружної прокуратури 10.02.2023 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, маючого середньо-професійну освіту, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не маючого місця постійної реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

по обвинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурора чи закриття кримінального провадження, не встановлено. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. На стадії досудового слідства обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник, кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і судом не вбачає для цього перешкод.

Прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 є раніше судимим за тяжке корисливе кримінальне правопорушення, на теперішній час обвинувачується у вчиненні низки тяжких кримінальних правопорушень, не має сталих соціальних зв`язків, не має документально підтвердженого місця роботи, не має місця реєстрації, що вказує на існування ризику переховування від суду та можливості вчинення іншого кримінального правопорушення.

Солодій знайомий із потерпілим ОСОБА_8 , свідками по справі, а тому, задля уникнення від кримінальної відповідальності, може здійснювати на них незаконний вплив.

Наведене вище, вказує на існування відповідних ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а тому інший запобіжний захід на думку прокурора не забезпечить виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та зазначив, що ризики зазначені тим об`єктивно не підтверджені. Даних про спроби ухилення ОСОБА_7 від суду чи спроби незаконного впливу на учасників процесу, відсутні. Обвинувачений самостійно передав працівникам поліції частину викраденого майна. Просив суд застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою. Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.

ЄСПЛ у рішеннях в справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

- до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 обґрунтовано, в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні декількох тяжких злочинів, за які чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

Солодій є раніше судимим за корисливі злочини, обвинувачується у вчиненні декількох тяжких кримінальних правопорушень, не має міцних соціальних зв`язків, постійного джерела доходу. Суд вважає про доведеність існування ризику переховування від суду з огляду на міру покарання яка загрожує обвинуваченому у разі визнання винним, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Солодій може вчинити дії по незаконному впливу на свідків і потерпілого, що на думку суду суттєво посилиться при обранні обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу поза всяким сумнівом порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.

Суд вважає необґрунтованими твердження сторони захисту про можливість забезпечення належної поведінки обвинуваченого шляхом обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, та вони не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з конкретних обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого, та як навіть наявність соціальних зв`язків, не є достатнім стримуючим фактором з урахуванням ризиків, описаних попередньо, які на цей час не зменшились та об`єктивно існують.

Суд приходить до висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які саме вказує прокурор, не зможуть забезпечити її належну процесуальну поведінку.

Відповідно до ч 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

В цьому випадку, в ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави встановлюється від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розмір застави, який достатньою мірою забезпечить належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків повинен становити 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 314-316, 350 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , по обвинуваченню у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на 22.02.2023 року о 14.00 годині.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 12.04.2023 року.

У разі внесення на рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в цьому випадку покласти на обвинуваченого наступні обов`язки передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по справі поза межами судового засідання.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, окрім застави, відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала суду, в частині обрання обвинуваченому запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1