Ухвала суду № 117451888, 01.03.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1037/24

Провадження № 1-кс/346/214/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2024 р.м. Коломия

Слідчий суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , слідчої: ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 і його захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, клопотання слідчої слідчого відділення Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , погодженне прокурором Коломийської окружної прокуратури: ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с.Попельники Снятинського району Івано-Франківської області; зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; одружений; має двох повнолітніх синів; освіта вища педагогічна; депутатом не являється, на утриманні нікого не має; судимості не має; на обліку у лікаря психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває; волонтер Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтери України"; пенсіонер; інвалід 2-ї групи; середній щомісячний дохід 9000грн.), підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28.02.2024 року за № 12024091180000186, в якому сторонами та іншими учасниками кримінального провадженняє: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_3 , слідча: ОСОБА_4 , з боку захисту підозрюваний: ОСОБА_5 та його захисник: адвокат ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в :

Cлідча, за погодженням із прокурором, подала до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, із визначенням застави у розмірі 151400 гривень. Тож суд вирішував це питання на підставі клопотання сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення.

Зібрані на досудовому розслідуванні по кримінальному провадженню докази, підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України. Наявними є ризики того, що:

- підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним);

- підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню (оскільки може не з`являтись на виклик, посилаючись на різні ніби то форс мажорні чи поважні обставини);

-підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення (оскільки в Івано-Франківському міському суді на даний час вже перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчинені злочину сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та відносно останнього застосовано запобіжний захід у вигляді застави);

Тому тільки тримання підозрюваного під вартою може убезпечити від настання вказаних ризиків. І вказані обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти настанню зазначеним ризикам.

Разом з цим, підозрюваному слід визначити розмір застави на рівні 151400 гривень, з огляду на тяжкість вчиненого ним злочину та покласти на ОСОБА_5 на строк з 01 березня 2024 року по 27 квітня 2024 року, наступні обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, чи до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування чи прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про необхідність зміни житла для домашнього арешту;

- здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області.

Позиція сторони захисту.

Підозрюваний та його захисник вказували на те, що ризики, які зазначив прокурор є необґрунтованими належним чином та не підтверджуються будь-якими матеріалами, що додані до клопотання. Разом з цим в матеріалах справи немає будь-якого підтвердження того, що ОСОБА_5 мав мету збуту наркотичних засобів. У поліцейських, які зупинили його клієнта, не було навіть законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким керував його клієнт, і в матеріалах справи такі докази відсутні. Крім того ОСОБА_5 не надав згоди на огляд його транспортного засобу, отже всі вилучені предмети та речі були вилучені незаконно. Також ОСОБА_5 вказав, що транспортний засіб не його, він узяв його 2 місяці назад у громадській організації, якій він належить аби здійснювати волонтерську діяльність. А що стосується самої вилученої речовини яку було виявлено під час його поверхневого огляду, то її йому дав військовий з Краматорська, сказавши, що то енергетик. Інші вилучені у транспортному засобі речовини не його, і кому вони належать він не знає.

Оцінка суду щодо можливості обмеження свободи підозрюваного.

Слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (пункт 18 частини 1 статті 3 КПК України).

І суд одразі відзначає, що при розгляді клопотань сторони обвинувачення щодо застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя здійснює контроль за дотриманням права будь-якої людини на свободу пересування.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 29 Конституції України).

Отже, право людини на свободу пересування не є абсолютним і може бути обмеженим, але тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Також слідчий суддя враховує, що за положеннями частини 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: b) законний арешт для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом; c) законний арешт, здійснений з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому суд враховує і практику застосування цієї норми права Європейським судом з прав людини, зокрема висновок цього суду з рішення у справі «Ассанідзе проти Грузії» (Assanidze v. Georgia), заява № 71503/01, п. 171, ECHR 2004-II) за яким Суд повторив, що слово «законний» і словосполучення «відповідно до процедури, встановленої законом» у пункті 1 статті 5 Конвенції за своєю суттю відсилають до національного законодавства та встановлюють зобов`язання забезпечувати дотримання його матеріально-правових і процесуальних норм.

Тому слідчий суддя застосовує положення КПК України, напряму.

Отже, положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. І відповідно до частини 1 статті 176 КПК України, запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. При цьому згідно з ч.4 статті 176 КПК України, запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого із прокурором, або за клопотанням прокурора.

А отже, з метою досягнення дієвості кримінального провадження заходи його забезпечення (в тому числі й тримання підозрюваного під вартою) можуть бути застосованими й під час досудового розслідування.

Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): 1) переховуватись від органів досудового розслідування та суду; 2) перешкоджати кримінальному провадженню; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

А частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування будь-якого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

І в силу положень частини 1 та 3 статті 184 КПК України, саме прокурор повинен довести і наявність обґрунтованої підозри, і наявність зазначених ризиків.

З огляду на зміст повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29 лютого 2024 року, ОСОБА_5 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів) маючи умисел, спрямований на незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту наркотичних засобів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів за таких обставин: у невстановлений слідством час та невстановленому слідством місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання зберігання та перевезення з метою збуту, наркотичних засобів з метою особистого збагачення. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на збут наркотичних засобів, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав один зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено кокаїн, у кількості 8,1709 грама, яку зберігав при собі в сумці та перевозив на автомобілі марки «Volkswagen Transporter», номерний знак НОМЕР_1 , для подальшого збуту третім особам. 28.02.2024 о 17 годині 30 хвилин, на 146 кілометрі автодороги Н-10, що в с.Лісна Слобідка, Коломийського району Івано-Франківської області, працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху було зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_5 , де відповідно до ст.34 ЗУ "Про Національну поліцію" було проведено візуальний огляд вищевказаного транспортного засобу, в ході якого у сумці ОСОБА_5 було виявлено один зіп-пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта від 29.02.2024 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено кокаїн, у кількості 8,1709 грама та в салоні автомобіля було виявлено двадцять аналогічних зіп-пакетів. Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту наркотичних засобів, у великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с. 36-38).

Слідчий суддяпогоджується ізтим,що вказаніобставини підтверджуютьсянаступними доказами,у їхсукупності:витягом зЄдиного реєструдосудових розслідуваньза яким,було внесеновідомості провчинене правопорушення(а.с.6);постановою провизначення групислідчих (а.с.7);рапортом працівникаполіції ОСОБА_7 яким описаноподії,що малимісце доприїзду слідчоїоперативної групи(а.с.8);заявою ОСОБА_5 про наданнядозволу наогляд автомобіля(а.с.9)-що,спростовує аргументисторони захиступро відсутністьзгоди ОСОБА_5 на оглядйого автомобіля;протоколом оглядумісця подіївід 28лютого 2024року,за яким,було вилучено21зіп-пакетіз білоюречовиною,зовні схожоюна наркотичну,мобільний телефон«Iphone12promax»,грошові коштив сумі535євро,1000грн.,324долари СШАта самавтомобіль марки«VolkswagenTransporter»,реєстраційний номер НОМЕР_1 -в якомутакож письмовозазначено,що оглядавтомобіля,за правиламиобшуку,проводився зізгоди підозрюваного,про щосвідчить йогопідпис (а.с.10-12); протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 28 лютого 2024 року - в якому вказані підстави для його затримання без дозволу суду (а.с.13-14); постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 29 лютого 2024 року за якою, усі вилучені речі та предмети були визнані речовими доказами (а.с. 15); висновком експерта від 29.02.2024 року відповідно до якого надана на дослідження речовина в полімерному пакеті (один зіп-пакет, який був виявлений у підозрюваного) містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, кокаїн, кількість якого становить 8.1709 грама - що дійсно, згідно з Таблицею І Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 року складає великий розмір (а.с. 16-19); постановою про призначення судово-хімічної експертизи від 29.02.2024 року (а.с. 20-21); повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 29 лютого 2024 року (а.с. 36-38); протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 29 лютого 2024 року, який хоча і дав покази про те, що виявлені у нього речовини не його і він не мав наміру їх комусь продавати, у судовому засіданні підтвердив, що транспортний засіб яким він керував, знаходився у його володінні більш як два місяці, тому суд не сприймає як достовірні, його покази про те, що виявлені речовини йому не належать (а.с.41-42).

Слідчий суддятакож відзначає,що заположеннями частини2статті 307КК України,незаконне виробництво,виготовлення,придбання,зберігання,перевезення,пересилання чизбут наркотичнихзасобів,психотропних речовинабо їханалогів вчинені повторноабо запопередньою змовоюгрупою осіб,або особою,яка ранішевчинила однеіз кримінальнихправопорушень,передбаченихстаттями 308-310,312,314,315,317цьогоКодексу,або іззалученням неповнолітнього,а такожзбут наркотичнихзасобів,психотропних речовинабо їханалогів умісцях,що призначенідля проведеннянавчальних,спортивних ікультурних заходів,та вінших місцяхмасового перебуваннягромадян,або збутчи передачацих речовину місцяпозбавлення волі,або якщопредметом такихдій булинаркотичні засоби,психотропні речовиниабо їханалоги увеликих розмірахчи особливонебезпечні наркотичнізасоби абопсихотропні речовини єокремим ісамостійним складомзлочину.

Звичайно, суд врахував аргументи захисника підозрюваного у тій частині, що прямих доказів причетності його клієнта до злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України не має, зокрема й щодо умислу на збут виявлених речовин, але відзначає наступне.

Поняття "обґрунтована підозра" у вчиненні конкретного злочину не визначене у КПК України, а тому, на виконання положень частини 5 статті 9 КПК України, з урахуванням частини 2 статті 8 КПК України, суд застосовує це поняття у значенні, яке надав Європейський суд з прав людини, у пункті 175 рішення від 24 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України".

Зокрема, "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об`єднаного Королівства" від 28.10.1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 року).

Але разом з цим, суд враховує рішенні ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18, рішення від 10 грудня 2019 року) за яким факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин.

Тому з огляду на викладене та сукупність доказів, наданих суду, які вказані вище, суд упевнений у тому, що фактичні дані, які містяться в них переконали би об`єктивного спостерігача у тому, що саме ОСОБА_5 міг вчинити злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України. Відповідну наркотичну речовину - кокаїн, знайшли саме у ОСОБА_5 у експертиза вже підтвердила те, що виявлена в нього речовина є кокаїном - наркотичним засобом, ще й у великих розмірах. І суд оцінює пояснення ОСОБА_5 про те, що йому їх дав якийсь військовий (дані якого він не назвав, коли це було пригадати не зміг) у якості енергетика, і він не думав, що то кокаїн, як такі, що не змогли би переконати об`єктивного спостерігача у тому, що це правда. І слідчий суддя не вірить у це. Також, оскільки у машині ОСОБА_5 були виявлені аналогічні за способом пакуванням, вмістом та кольором речовини, хоча це безперечно ще слід довести, існує високий ступінь імовірності що ще 20 зіп-пакетів з речовиною, зовні схожою на кокаїн, і є кокаїном. Разом з цим, не грунтуючи свій висновок на припущенні, суд відзначає, що знайдений у самого ОСОБА_5 кокаїн є наркотичним засобом великого розміру, і жодних адекватних, юридично вагомих аргументів на користь того, чому він возив цю речовину у такій кількості, та у такому вигляді, якщо він не переслідував мети його збуту, ОСОБА_5 суду не пояснив.

Як наслідок, з урахуванням викладеного вище слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого саме частиною 2 статті 307 КК України.

Слідчий суддя також згоден із тим, що прокурор довів наявність ризиків того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду (про що свідчить тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним). Але вказаний ризик, на думку суду, за своєю вірогідністю настання, не є очевидно дуже високим, про що суд ще зазначить нижче.

Проте, слідчий суддя не згоден із тим, що прокурор довів наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення (оскільки стосовно підозрюваного вже здійснюється судовий розгляд обвинувального акту за яким, його обвинувачують у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів), а також ризику того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки може не з`являтись на виклик, посилаючись на різні ніби то форс мажорні чи поважні обставини.

Дійсно, в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області стосовно ОСОБА_5 розглядається обвинувальний акт по кримінальному провадженні 22015090000000046, в якому той обвинувачується за ч. 2 статті 307 та ч.2 ст. 310 КК України, але суд відзначає, що сам по собі такий факт, не може свідчити на користь того, що підозрюваний раніше вчиняв аналогічні правопорушення, або ж, що це вказує на можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень, оскільки такі аргументи прокурора порушують презумпцію невинуватості людини, закріплений у ст.62 Конституції України. А тому і слідчий суддя не може погодитись із такими аргументами.

Разом з цим слідчий суддя не згоден із тим, що існує ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню (зокрема, може не з`являтись на виклик, посилаючись на різні ніби то форс мажорні чи поважні обставини). Оскільки жодних юридично вагомих доказів чи аргументів на користь існування такого ризики, прокурором не наведено і не доведено.

Отже слідчий суддя погоджується із тим, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України та наявністю одного з трьох вказаних ним ризиків, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, зокрема ризиком того, що: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, яке йому загрожує у майбутньому, якщо його вина буде доведена. А на стадії досудового розслідування, запобігання настанню такого ризику є виправданим.

Проте суд враховує, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м`який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому на виконання частини 1 статті 178 КПК України суд також враховує, що: докази про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України є вагомими; йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 10 років; підозрюваному 63 повних років; уродженець с.Попельники Снятинського району Івано-Франківської області; зареєстроване та фактичне місце проживання з 1968 року: АДРЕСА_1 ; наявна земельна ділянка під будівництво за вищевказаною адресою; громадянин України; одружений; має двох повнолітніх синів; освіта вища педагогічна; депутатом не являється, на утриманні нікого не має; судимості не має; на обліку у лікаря психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває; волонтер Благодійної організації "Благодійний фонд "Волонтери України"; пенсіонер; інвалід 2-ї групи більше 10 років; у нього немає селезінки та пошкоджена печінка, наявний протез у стегні; середній щомісячний дохід 9000грн (а.с.48-71 - письмові докази у вигляді довідок, посвідчень, грамот, подяк, характеристик).

Тож враховуючи викладене, а також надані прокурором докази у їх сукупності, а також доведений тільки один прокурором ризики, ступінь імовірності настання якого, вочевидь не є високо, і зважаючи на особу підозрюваного, який до того ж є діючим волонтером (за що отримував подяки та грамоти від різних командирів різних родів військ, зі різні види допомоги, та позитивно характеризується за місцем проживання і має сталі соціальні зв`язки) суд вважає, що прокурор не довів, що жоден більш м`який запобіжний захід, ніж тримання підозрюваного під вартою, не зможуть запобігти доведеним ним ризикам, зокрема домашній цілодобовий арешт.

Слідчий суддя ще раз підкреслює, що він згоден із доведеним прокурором ризиком, але відзначає, що запобігти його настанню може і цілодобовий домашній арешт.

Слідчий суддя згоден із тим, що доведеному прокурором ризику не зможуть запобігти особисте зобов`язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України) чи застава (стаття 182 КПК України), з огляду на суть цих запобіжних заходів та суть ризику, який довів прокурор. Але цілодобовий домашній арешт, на переконання слідчого судді зможе запобігти цьому ризику. Оскільки за положеннями частини 1 та частини 2 статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або в певний період доби. А запобігти настанню доведеному прокурором ризику зможе як раз цілодобовий арешт. Позаяк, за такого обмеження його свободи, підозрюваний позбавляється можливості покидати визначене судом місце проживання цілодобово, а поліція має право у будь-який момент перевірити виконання підозрюваним умов арешту, що запобігає настанню ризику переховування підозрюваного від суду чи органів досудового розслідування.

Отже, клопотання прокурора у частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави підлягає задоволенню частково. До підозрюваного слід застосувати запобіжний захід, але більш м`який, зокрема: цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, строком по 27.04.2024 року, тобто не більше двох місяців, з урахуванням часу фактичного затримання підозрюваного.

Оцінка суду щодо обов`язків підозрюваного.

За положеннями частини 5 статті 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід та зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, передбачених частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Тож зважаючи на те, що прокурор довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує один ризик; але суд застосував більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, зокрема цілодобовий домашній арешт на підозрюваного слід покласти такі доведені прокурором обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого чи прокурора, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

- повідомляти слідчого чи прокурора, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про необхідність зміни житла для домашнього арешту;

- 04 березня 2024 року здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області, для чого дозволити ОСОБА_5 бути відсутнім у житлі домашнього арешту 04 березня 2024 року з 08 години по 14 годину.

Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчої, погоджене прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 - задовольнити частково.

У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу, в частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою місця розташування його житла ( АДРЕСА_1 ), який полягає у забороні залишати це житло цілодобово протягом всіх днів строку дії цієї ухвали, а саме: з 01 березня 2024 року по 27 квітня 2024 року, окрім: необхідності явки до суду, за судовим викликом, по кримінальному провадженню №22015090000000046; необхідності явки до слідчого чи прокурора за їх викликом, а також явки до суду за судовим викликом, по кримінальному провадженню №12024091180000186.

Зобов`язати працівників Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області негайно доставити ОСОБА_5 , за адресою місця його проживання (домашнього арешту): АДРЕСА_1 та звільнити з під-варти.

Покласти на ОСОБА_5 , на строк з 01 березня 2024 року по 27 квітня 2024 року, такі доведені прокурором обов`язки:

- прибувати за першим викликом до слідчого чи прокурора, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області;

- повідомляти слідчого чи прокурора, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, а також Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області про необхідність зміни житла для домашнього арешту;

- 04 березня 2024 року здати на зберігання свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон до територіального органу (підрозділу) Державної міграційної служби України у Івано-Франківській області, для чого дозволити ОСОБА_5 бути відсутнім у житлі домашнього арешту 04 березня 2024 року з 08 години по 14 годину.

Ухвала набирає законої сили з моменту її оголошення та підлягає негайному виконанню. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Копію цієї ухвали невідкладно вручити слідчому, прокурору, підозрюваному, його захиснику.

Копію цієї ухвали направити до Косівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області для контролю за поведінкою ОСОБА_5 , а також для оформлення і звернення із дорученням до Державної прикордонної служби України для використання нею цієї ухвали в роботі під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України та контролю у контрольних пунктах в`їзду та виїзду громадян на тимчасово окуповані території України.

Повний текстухвалиоголошений 05березня2024рокуоб16годині55хвилин.

Слідчий суддя: ОСОБА_1