Ухвала суду № 117448598, 05.03.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2024 року Чернігів Справа № 620/11010/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої суддіЖитняк Л.О.,

за участі секретаряСтасюкТ.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачаВарги О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті доплати у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

-зобов`язати відповідача провести з 27.01.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії позивача у розмірі 2000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23 позовні вимоги було задоволено та зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 27.01.2023 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Рішення суду набрало законної сили 11.10.2023.

Зважаючи на те, що рішення суду відповідачем не виконано, позивачем було подано до суду заяву про встановлення судового контролю, за результатом розгляду якої встановлено, що зі змісту доданих до заяви протоколів перерахунку пенсії станом на 01.11.2023 та 01.12.2023 вбачається, що станом на 01.11.2023 позивач отримував щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». Проте, станом на 01.12.2023 така виплата, як щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн, відповідно до складових пенсії позивача відсутня.

Внаслідок наведеного, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надати суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23, у місячний строк з дня набрання чинності цією ухвалою.

09.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подано звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду (ЧОАС) від11.09.2023 у справі №620/11010/23, який також одержано позивачем.

Ознайомившись зі звітом, позивачем подано до суду заяву про накладення штрафу в порядку та відповідно до ч.4 ст.382 КАС України, в якому позивач зазначає, що рішення суду з грудня 2023 року відповідачем не виконується.

Суд ухвалою від28.02.2024 призначив до розгляду заяву про накладення штрафу у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії на 10 год. 00 хв. 05.03.2024.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні просив прийняти звіт про виконання рішення суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23, а в задоволенні клопотання позивача відмовити.

Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.

В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від25.04.2012 №11-рп/2012).

На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком. Таке формулювання обумовлює необхідність доведення наявність підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Тобто встановлення судового контролю залежить від обставин, зокрема, наявності суттєвих перешкод у реалізації виконання судового рішення.

За змістом постанови Верховного Суду від23.06.2020 у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач має навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Таким чином, правове регулювання питання встановлення судового контролю передбачає можливість суду зобов`язати відповідача (боржника) подати звіт про виконання рішення суду ухваленого у даній справі, якщо буде доведено, намір відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

Для цілей ст.6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Верховний Суд у постанові від20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) зазначив, що правові норми КАС України, які регламентують порядок судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Як вбачається зі звіту та доданих до нього доказів, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23, відповідачем проведено нарахування з 27.01.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.

В той же час, як зазначалось в ухвалі суду від10.01.2024 про встановлення судового контролю, зі змісту доданих до заяви протоколів перерахунку пенсії, зокрема, станом на 01.12.2023 вбачається, що така виплата, як щомісячна доплата до пенсії у розмірі 2000,00 грн, відповідно до складових пенсії позивача відсутня, що стало наслідком встановлення судового контролю.

Як зазначає представник відповідача, на виконання рішення суду у справі №620/10740/23, ним було проведено перерахунок пенсії за новою довідкою з 01.02.2023, тобто, оскільки пенсія позивача перераховувалась після 01.03.2018, дана обставина є підставою, яка в силу приписів абз.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» виключає можливість подальшої виплати позивачу доплати у сумі 2000 грн.

Враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від08.11.2022 у справі №420/2473/22, суд наголошує, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Вказаний висновок викладений у рішенні суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23.

Натомість відповідачем даний висновок проігноровано.

З наведеного слідує, що поданим звітом та доданими до нього докази не підтверджується факт виконання рішення суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23.

За приписами ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховний Суд у постанові від23.04.2020 у справі №560/523/19 зазначив, що накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконує рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23, яке набрало законної сили, суд дійшов висновку про наявність підстав для встановлення нового строку для надання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23, що є достатньою мірою контролю за виконанням рішення суду на даному етапі його виконання.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суд має право накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від 58400,00 грн до 116800,00 грн.

Керуючись статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення таким, що не підтверджує виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від11.09.2023 у справі №620/11010/23 - до 01.04.2024.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Суддя Л.О.Житняк