Ухвала суду № 117445050, 04.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

04 березня 2024 року м. Київ № 320/10133/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну

ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання протиправними та нечинними окремих положень акта,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справи України, в якому просить суд:

- визнати протиправними та нечинними, з моменту прийняття п. 4 розділу IV Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2016 № 816, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2016 р. за № 1241/29371, за яким у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п`яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, щодо «встановлення строку дії рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання та необхідності зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні»;

- визнати протиправними та нечинними, з моменту прийняття, п. 6 розділу IV Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2016 № 816, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2016 р. за № 1241/29371, за яким: Територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п`яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою, тільки після подання заявником паспорта громадянина України у Формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації.»;

- визнати протиправними та нечинним, з моменту прийняття п. 5 розділу IV Порядку провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 16.08.2016 № 816, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2016 р. за № 1241/29371 , за яким: «Строк дії рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання становить шість місяців з дня його прийняття. Якщо заявник у зазначений строк не звернувся до територіального органу ДМС для оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, рішення втрачає силу, про що робиться відмітка в заяві.».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 суд відмовив у забезпечення позову ОСОБА_1 .

Крім того, подану до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», оскільки розмір судового збору перевищує 5 % річного доходу позивача за попередній календарний рік 2023, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків на 26.02.2024.

Розглядаючи вказане клопотання слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Положеннями частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону України «Про судовий збір»).

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З урахуванням приписів статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», якою визначено, що у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень, сума судового збору, яка підлягає сплати за подання позивачем позову повинна становити 968,96 грн. (0,4 х 3028,00 грн.)*0,8).

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність звільнення його від сплати судового збору, зазначив про те, що сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позову та заяви про забезпечення позову перевищує 5 % річного доходу позивача за попередній календарний рік - 2023, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 26.02.2024.

Так, згідно із відомостями з Державного реєстрі фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_1 від 26.02.2024 позивач у період І кварталу 2023 по 4 квартал 2023 року було отримано таку суму доходу 18120,00 грн.

Враховуючи ту обставину, що 5 % від суми річного доходу позивача становить 906,00 грн, а сума судового збору яка мала бути сплачена позивачем за подання позову становить 968,96 грн, що перевищує 5 % річного доходу позивача, суд дійшов висновку щодо можливості звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду із заявою.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень визначені ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правила цієї статті згідно п. 2 ч. 1 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вимог позивача, адміністративну справу належить розглядати з урахуванням особливостей визначених ст. 264-265 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статті 12 КАС України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до приписів частин четвертої-шостої статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Звільнити позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

Розпочати підготовку справи до судового розгляду.

3. Призначити підготовче засідання на 02 квітня 2024 року о 9:00 год.

Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).

4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

5. Зобов`язати Міністерства внутрішніх справ України на виконання вимог статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого провадження та відповідні докази опублікування необхідно надати до суду.

6. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та всі документи і матеріали, якими підтверджуються доводи відзиву, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

7. Запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

9. Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі, а також витребувані матеріали необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду або шляхом надсилання на офіційну електронну адресу Київського окружного адміністративного суду (з обов`язковим накладенням Електронного цифрового підпису) чи засобами підсистеми Електронний суд.

10. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

11. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панова Г. В.