Ухвала суду № 117439390, 04.03.2024, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3066/24

Категорія 35

2/295/1262/24

УХВАЛА

про направлення справи за підсудністю

04.03.2024 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,

розглянувши позовну заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Хаюком Сергієм Миколайовичем, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про стягнення переплати за газ,-

в с т а н о в и в :

Адвокат Хаюк С.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача безпідставно отримані кошти в сумі 13957,14 грн, сплачені позивачем за послуги, які були надані за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Богунському районному суду м. Житомира.

Питання визначення підсудності врегульовано параграфом 3глави 2 ЦПК України.

Частиною 2 статті 27 ЦПК Українипередбачено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, устатті 30 ЦПК України закріплені правила визначення виключної підсудності.

Частина 1статті 30 ЦПК Українипередбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Суд звертає увагу, що виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування процесуальних норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях27,28 Цивільного процесуального кодексу України.

Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 р. у справі №638/1988/17 сформував правовий висновок про те, що "послуги з утримання майна надаються за місцем знаходження нерухомого майна. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 р. у справі №910/10647/18 зазначено: "виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном".

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18 сформулювала правовий висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

Згідно з ч. 4ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідностатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно достатті 8Закону України"Просудоустрій істатус суддів"від 02червня 2016року №1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Зі зміступозовної заявивбачається,що позивач проситьповернути переплатукоштів,яка утвориласьвнаслідок надлишковоїоплати позивачемза наданівідповідачем житлово-комунальніпослуги зпостачання природногогазу,які надаються заадресою: АДРЕСА_1 , тобто спір опосередковано стосується нерухомого майна, яке знаходиться на території Житомирського району Житомирської області.

Беручи до уваги, що предметом позову у справі є стягнення переплати коштів за надані житлово-комунальні послуги, які пов`язані з утриманням нерухомого майна, слід дійти висновку, що розгляд такого спору має здійснюватися судом з обов`язковим дотриманням правил виключної підсудності.

Згідно з п.1 ч.1ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З оглядуна те,що позивачзвернувся зпозовом проповернення переплатикоштів,сплачені за наданіжитлово-комунальніпослуги зприводу утриманнянерухомого майна,яке знаходитьсяна територіїЖитомирського району Житомирськоїобласті,а томуматеріали цивільноїсправи №295/3066/24слід передатина розгляддо Житомирського районногосуду Житомирськоїобласті яксуду,уповноваженому на розгляд даного позову.

Керуючись статтями27,28, 30,32,260,261,353 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Матеріали цивільноїсправи №295/3066/24 направити за підсудністю до Житомирського району суду Житомирської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її складення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Стрілецька