Постанова № 11743644, 04.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2010 р. справа № 2а-21485/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Михайлик А.С.

при секретаріТокмаковій Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лідієвка»

доУправління Пенсійного фонду України

у Кіровському районі м. Донецька

про зобовязання списати штрафні санкції

за участю:

від позивача: Курилова О.Ю. (за дов. № 9-420 від 04 серпня 2010 року)

від відповідача:Треніхіна Л.В. (за дов. № 13480/06 від 27 вересня 2010 року)

Гаврильчіна О.А. (за дов. № 13811/06 від 04 жовтня 2010 року)

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лідієвка» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про зобовязання списати штрафні санкції в сумі 158040,49 грн. Заявлені вимоги Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» обґрунтовувало тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в у Кіровському районі м. Донецька не було списано в порядку, передбаченому постановою кабінету міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року «Про списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам».

В наданому позові, позивач зауважував на тому, що сума у розмірі 158040,49 грн. є сумою застосованих Управлінням Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька, що входить до складу заборгованості відповідача, яка виникла до 01 березня 2010 року та підлягає списанню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення заявлених Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лідієвка» позовних вимог заперечував. В наданих до суду письмових запереченнях № 13810/06 від 04 жовтня 2010 року відповідач зазначав, що перерозподіл сплачених позивачем поточних платежів здійснюється із дотримання календарній черговості їх виникнення, як то передбачено частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Посилаючись на статтю 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», зазначав, що станом на 01 березня 2010 року за даними особового рахунку позивача за ним обліковувалася сума боргу в розмірі 28324888,76 грн., з яких сума недоїмки за ставкою 33,2% - 10371078,95 грн., недоїмка за ставкою 2% - 232130,13 грн., борг за фінансовими санкціями 1493968,20 грн., борг по пені 989275,66 грн., борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 складає 13999710,40 грн., борг з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 складає 1238725,42 грн. Всі ці суми, окрім заборгованості за страховими внесками за ставкою 2% підлягали списанню в порядку, передбаченому постановою Кабінету міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року. Окрім цього, списанню підлягали застосовані до підприємства штрафні санкції та пеня у розмірі 295444,34 грн., які не були узгодженими станом на 01 березня 2010 року. Всі ці суми (за виключенням заборгованості відокремленого підрозділу позивача за страховими внесками за ставкою 2%) були списані Управлінням пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька на загальну суму 28388202,97 грн..

В судовому засіданні представники відповідача надали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33161769, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами. Відокремлений підрозділ «Шахта Лідієвка» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» не є юридичною особою, зареєстровано та обліковується як платник страхових внесків в Управлінні Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька.

15 липня 2010 року, Управлінням Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька, на підставі статті 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», пунктів 1-3 порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками з єдиного казначейського рахунку, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року, було списано заборгованість в загальній сумі 28388202,97 грн. Повідомлення про списання № 9573/02 віл 15 липня 2010 року було направлено на адресу відокремленого підрозділу «Шахта Лідієвка» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія».

02 вересня 2010 року вповноваженими представниками позивача та відповідача, були підписані Акти звіряння розрахунків № 92, 93 по сумам страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Відповідно до змісту підписаного акту звіряння розрахунків № 92 станом на 31 липня 2010 року за даними позивача сума заборгованості перед пенсійним фондом зі сплати страхових внесків за ставкою 1-2% складає 79027,05 грн., за даними Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька загальна сума недоїмки відокремленого підрозділу складає 237067,54 грн., з яких за страховими внесками за ставкою 33,2% - 4688,00 грн., за ставкою 1-2% складає 232379,54 грн. Відповідно до змісту підписаного акту звіряння розрахунків № 92 станом на 31 липня 2010 року за даними позивача сума заборгованості зі сплати страхових внесків за ставкою 1-2% складає 79027,05 грн., за даними Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька загальна сума недоїмки відокремленого підрозділу складає 237067,54 грн., з яких за страховими внесками за ставкою 33,2% - 4688,00 грн., за ставкою 1-2% складає 232379,54 грн.

Відповідно до змісту підписаного акту звіряння розрахунків № 93 станом на 31 липня 2010 року за даними позивача сума заборгованості перед пенсійним фондом за штрафними санкціями складає 158040,49 грн., з яких заборгованість за штрафними санкціями позивача складає 26388,45 грн., сума пені 131652,04 грн. за даними Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька заборгованість в позивача перед пенсійним фондом за штрафними санкціями та пені відсутня.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначений положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України N 21-1від 19 грудня 2003 року.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками визначаються виключно цим Законом.

Статтею 15 Закону України «Про загальнообовязкове пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Виходячи із приписів пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та пункту 2.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, якими визначений перелік осіб, які є страхувальниками, відокремлений підрозділ «Шахта Лідієвка» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» є страхувальником у розумінні положень цього закону та відповідно є платником страхових внесків.

Положеннями статті 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» на страхувальника, окрім іншого, покладені обовязки щодо подання звітності територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та обовязки щодо нарахування, обчислення і сплати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» обєктом нарахування страхових внесків до солідарної системи для роботодавця є суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений статтею 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року. Положеннями зазначених нормативно-правових актів передбачено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Розміри страхових внесків, що підлягають сплаті страхувальниками визначені розділом 4 Інструкції № 21-1.

Відповідно до підпункту 5.1.4. Розділу 5 Інструкції № 21-1 остаточний розрахунок зі сплати страхових внесків за базовий звітний період здійснюється гірничими підприємствами не пізніше ніж через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Враховуючи положення пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Розділу 5 Інструкції базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до даних картки особового рахунку страхувальника за ставкою 1-5% станом на 28 січня 2010 року загальна сума недоїмки відокремленого підрозділу позивача складала 138873,92 грн., з яких пеня - 0,000 грн., сума нарахованих штрафних санкцій 0,00 грн. в період з лютого по липень 2010 року сума боргу позивача зі сплати страхових внесків за ставкою 1-5 в% збільшилася на 290584,73 грн., сума страхових внесків за звітний період липень 2010 року склала 56335,25 грн. Загальна сума сплачених відокремленим підрозділом коштів за період з січня по липень 2010 року склала 328731,15 грн. Відповідно до даних особового рахунку, 05 березня 2010 року заборгованість відокремленого підрозділу позивача за страховими внесками за ставкою 1-5% збільшилася на 131652,04 грн. через розірвання договору про розстрочення сплати страхових внесків. Таким чином, станом на 31 липня 2010 року сума заборгованості відокремленого підрозділу позивача за страховими внесками за ставкою 1-5% складає 232379,54 (138873,92 грн.+ 290584,73 грн. + 131652,04 грн. 328731,15 грн.).

Тобто, зазначені відповідачем дані в Акті звіряння відповідають даним особової картки відокремленого підрозділу позивача.

Статтею 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» пенсійному фонду України було доручено списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Підприємство позивача є вугледобувним, що не є спірною обставиною між сторонами, а тому, положення статті 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» поширюються на позивача в частині встановленого порядку погашення заборгованості за страховими внесками перед органами пенсійного фонду, що виникла станом на 01 березня 2010 року.

Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року. Відповідно до пункту 1 цього Порядку Пенсійний фонд України визначає суму недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені непогашених станом на 1 березня 2010 р., вугле- та торфодобувних підприємств, що належать до сфери управління Мінвуглепрому за переліком (із зазначенням структурних підрозділів, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами та є платниками внесків до Пенсійного фонду України, та їх коду згідно з ЄДРПОУ), визначеним цим Міністерством.

Органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників.

Відповідно до даних особової кратки позивача сума заборгованості відокремленого підрозділу позивача за страховими внескам за ставкою 1-5% станом на 01 березня 2010 року складала 100478,09 грн., сума нарахованої пені 00,00 грн., сума нарахованих штрафних санкцій 0,00 грн.

Проте, частиною 3 пункту 2 цього Порядку зазначено, що сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств.

Страхові внески за ставкою 1-5% відповідно до положень пункту 4.4. Інструкції № 21-1 утримуються з фізичних осіб в порядку, передбаченому цієї Інструкцією. В наявних в матеріалах справи документах відсутні такі, що б свідчили про нездійснення позивачем утримання суми цих внесків із заробітної плати працівників та відповідно відсутність обмежень, передбачених частиною 3 пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року, за для списання зазначеної суми недоїмки зі страхових внесків за ставкою 1-5%.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на положення статті 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», через не доведення позивачем відсутності встановлених частиною 3 пункту 2 Порядку обмежень щодо списання зазначеної суми недоїмки та погоджується із позицією відповідача про те, що в цій частині до спірних відносин не можуть застосовуватися положення статті 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та порядок погашення цієї суми недоїмки здійснюється в порядку календарної черговості відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відповідачем всупереч вимог статті 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», не було списано наявну суму заборгованості з нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, з огляду на таке.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що станом на 01 березня 2010 року, за даними особової картки відокремленого підрозділу позивача зі страхових внесків за ставкою 1-5% не обліковувалося ані суми штрафних санкцій, ані пені, що підлягали списанню в порядку статі 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік».

Що стосується штрафних санкцій та пені нарахованих відповідачем у звязку із несвоєчасною сплатою відокремленим підрозділом позивача суми страхових внесків за с ставкою 33,2 %, то відповідно до повідомлення про списання № 9573/02 від 15 липня 2010 року, відокремленому підрозділу позивача було списано суму штрафних санкцій, що обліковувалися за даними особової картки страхувальника у розмірі 1459043,79 грн. та суму пені у розмірі 977588,75 грн.

Позивачем не було доведено наявності підстав, передбачених статтею 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» та Порядком списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року для списання суми у розмірі 158040,49 грн. та допущення будь-яких порушень відповідачем при списанні недоїмки зі сплати страхових внесків, що обліковувалася за даними особової кратки відокремленого підрозділу позивача станом на 01 березня 2010 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність в відповідача обовязку щодо списання суми 158040,49 грн. та відповідно відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог в повному обсязі.

З огляду вище викладене, керуючись статтею 57 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік», положеннями Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 484 від 23 червня 2010 року, та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Державному підприємству «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Лідієвка» в задоволенні позовних вимог до Управління пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про зобовязання списати штрафні санкції в сумі 158040,49 грн.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 04 жовтня 2010 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 жовтня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.