Постанова № 11743193, 15.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.07.10Справа №2а-4526/10/11/0170 о 12 годині 43 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Кириченко О.Ю., довіреність №1 від 07.07.2010р.,

представника відповідача Дедік В.В., довіреність №5654/9/10-0 від 06.08.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010р. №0000162200, яким позивачу визначена сума податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" -418476,00грн.

Позивач посилається на Конвенцію між Урядом Республіки Австрія та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, згідно до якої відсотки, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірній Держави будуть оподатковуватися у цій другій державі. Однак такі відсотки можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, в зв'язку з чим резидентом Австрії прийнято рішення сплати податків на території Австрії. Зазначены обставини не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення, що тягне його протиправність.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.112-114).

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Центрінвест" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 23.08.2000 (а. с. 9).

За результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача ДПІ у м. Ялта в АРК складено акт №847/23-1/31067919/65 від 18.03.2010р.(а. с. 11-63). Зазначеним актом відповідачем встановлені порушення, зокрема, п. «а» п.13.1, п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".

На підставі вищезазначеного акту відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010р. №0000162200 на суму 418476,00, з яких 139492,00грн. за основним платежем, 278984,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.64).

Судом встановлено, що 20.08.03 між позивачем та нерезидентом Фірмою "RTІ Holding GmbН" (Австрія) був укладений договір позики № 1. Загальна сума позики склала 2700000дол. США (а. с. 68-73).

Зазначений договір зареєстрований в ГУ НБУ в АРК (реєстраційне свідоцтво №190) (а. с. 128).

Згідно додаткової угоди від 23.11.2004р. загальна сума позики збільшена до 10000000 дол. США, при чому перша частинна позики 2700000дол.США, друга частина 7 300 000дол.США(а.с. 74).

Згідно додаткової угоди від 15.03.2005року сплата процентів призначена разом із поверненням позики, а саме 4 квартал 2016року(а.с. 78).

Додатковою угодою №2 від 07.07.2005року термін повернення позики змінено по сумах: 2 700 000 доларів США 06.08.2010року, 7 300 000 доларів США 03.11.2016року(а.с.79).

Як вбачається із акту перевірки (а.с.36-39) та не заперечується представником позивача у судовому засіданні станом на 01.06.2009року позивачем нараховані проценти у загальній сумі 994306,30 доларів США, а саме: 366193,97 дол. США по першій частині позики, 628112,33 дол. США - по другій частині позики(а.с.36).

01.06.2009року між ТОВ «Ценртінвест» та Фірмою "RTІ Holding GmbН" укладено додаткову угоду №4 до договору позики №1 від 20.08.2003року(а.с.81).

Відповідно до зазначеної додаткової угоди сторони домовилися про припинення зобовязань, зокрема у позивальника (ТОВ «Центрінвест») перед позикодавцем (Фірма "RTІ Holding GmbН") у вигляді суми процентів та частини позики в сумі 410177,38 евро, що по крос-курсу евро до долара США склало 583477,32 дол. США. Із зазначеної суми, сторони домовилися припинити зобовязання наступним чином: дострокове погашення частини позики у сумі 217283,35 дол. США та дострокове погашення процентів у сумі 366193,97 дол. США. Зазначена обставина відображена у акті перевірки(а.с.37), та не заперечується представником позивача.

У періоді, що перевірявся, позивач не здійснював сплату відсотків за користування позиченими коштами, та в бухгалтерському обліку відсотки за договором позики № 1 від 20.03.2003року не нараховувалися та не сплачувалися.

При погашенні позивачем власних зобовязань перед нерезидентом з відсотків, за користування запозиченими коштами за договором позики №1 від 20.03.2003року, позивачем не було здійснено нарахування, утримання та сплата до бюджету податку з доходів нерезидентів.

Статус "RTP Holding Gmb", як резидента Австрії підтверджений витягом з актуальними відомостями, якій засвідчений державним нотаріусом Дітером Баумгартнером(а.с.129-133), та довідкою Федерального міністерства фінансів Австрії від 09.04.2009р. під порядковим №888/09(а. с.134-138).

Згідно пункту 13.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N334/94-ВР від 28.12.1994 резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до приписів ст. 15 та 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національній законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Статтею 19 Закону України "Про систему оподатковування" від 25.06.2001року №1251-ХІІ встановлено, що якщо міжнародним договорі України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовують правила міжнародного договору.

Аналогічно, статтею 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" регламентовано, що якщо міжнародним договором, ратифікованого Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору. У разі укладені договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

Згідно з пунктами 1 і 2 статті 11 Конвенції між Урядом республіки Австрії та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередженій податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, підписаної 16.10.1997, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно» N 500-XIV від 17.03.1999р. проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають.

Також, пунктом 3 статті 11 вищевказаної Конвенції передбачено, що термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Таким чином, відповідно до статті 19 Закону України «Про систему оподатковування» і статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", порядок оподатковування процентів отриманих резидентом Австрії з джерелом їхнього походження з України регламентується винятково нормами Конвенції.

В статті 11 Конвенції прямо передбачено можливість для сторін договору позики між резидентом України та резидентом Австрії самостійно вибирати, де будуть оподатковуватися відсотки з джерелом їхнього походження з України, в Австрії або в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, одержувачем доходу - "RTP Holding Gmb"- було зроблено вибір про те, що відсотки за договором будуть оподатковуватися в Австрії (а. с. 84).

Звітом про виплачені доходи та внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів товариство з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" повідомило Державну податкову інспекцію у місті Ялті про місце оподатковування відсотків.

Основу для тлумачення міжнародних договорів становить Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969 (ратифікована Україною 14.05.1986), що у статтях 31-33 містяться основні правила тлумачення міжнародних договорів. Конвенція вимагає, щоб міжнародний договір тлумачився сумлінно, а термінам варто надавати звичайного значення в їхньому контексті з урахуванням об'єкта та цілей договору.

Тлумачення, здійснюване самими учасниками міжнародного договору за узгодженням називається автентичним. Воно оформляється угодою, що має обов'язкову юридичну чинність. Суперечки між державами-учасниками з приводу тлумачення положень міжнародного договору вирішуються шляхом проведення переговорів або іншої процедури, передбаченої сторонами в договорі.

Офіційних тлумачень статті 11 Конвенції між Урядом республіки Австрія та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування немає.

При застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподатковування тлумачення їхніх положень повинне здійснюватися відповідно до міжнародного права.

В статті 23 Конвенції, на яку посилається Державна податкова інспекція у місті Ялті, також не встановлено обов'язковість оподатковування доходу резидента Австрії в Україні. Даною нормою лише передбачено механізм заліку податку, сплаченого резидентом Австрії в Україні по його добровільному бажанню, у рахунок погашення податкових зобов'язань в Австрії.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Враховуюче вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні оскаржуваного рішення не діяв у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України, відповідно до діючого законодавства України.

Отже, позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем позивачу необґрунтовано донарахована основна сума податкового зобовязання, відтак штрафні санкції застосовані неправомірно.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.07.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.07.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.94,160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати противоправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції м. Ялта в АРК від 30.03.2010р. №0000162200 на суму 418476,00, з яких 139492,00грн. за основним платежем, 278984,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" з Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115095700002; Банк: ГУ ДКУ в АРК Сімферополь; МФО 824026; отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, 22090200; код ЄДРПОУ 34740405) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.