Ухвала суду № 117419330, 04.03.2024, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/896/23

Провадження № 1-кп/135/21/24

У Х В А Л А

іменем України

04.03.2024 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020240000109 від 16.05.2023 року, за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4ст.185, ч.2 ст.15, ч.4 ст.186 КК України.

По вказаному кримінальному провадженню обвинуваченому ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про проведення медичного обстеження у закладі охорони здоров`я для встановлення стану його здоров`я та надання йому належної медичної допомоги, посилаючись на те, що останнім часом його стан здоров`я значно погіршився, проте незважаючи на його неодноразові звернення до медичної частини УВП №1, медичне обстеження йому не проводяться та належна медична допомога та лікування не надається.

В судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_4 підтримав заявлене обвинуваченим клопотання, пояснив, що звертався з відповідним зверненням про медичний огляд і надання відповідного лікування обвинуваченому ОСОБА_5 , проте відповіді не отримав.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши думки учасників судового процесу суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, покладає на державу обов`язок дбати про фізичний добробут осіб, яких позбавлено волі.

Як зазначає Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях: «Пєтухов проти України», «Ухань проти України», «Віслогузов проти України», державний орган, повинен забезпечити ув`язненій особі достатній медичний нагляд для вчасного діагностування та лікування хвороб.

Відповідно до пункту 138 рішення ЄСПЛ від 15.05.2012 року у справі «Каверзін проти України»(Kaverzin v. Ukraine), заява №23893/03, надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави (див., наприклад, рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine), заява № 30628/02, пп. 72-74, з подальшими посиланнями). Встановлюючи те, чи виконали державні органи свої обов`язки з надання медичної допомоги особі, яка перебуває під вартою і під їхнім контролем, Суд має оцінити якість медичних послуг, наданих такій особі з урахуванням стану її здоров`я та «практичних вимог ув`язнення», і, якщо її було позбавлено адекватної медичної допомоги, з`ясувати, чи становило це нелюдське і таке, що принижує гідність, поводження на порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справах «Сарбан проти Молдови» (Sarban v. Moldova), заява №3456/05, п.78, від 4 жовтня 2005 року, «Алексанян проти Росії» (Aleksanyan v. Russia), заява №46468/06, п.140, від 22 грудня 2008 року, і «Євген Олексеєнко проти Росії» (Yevgeniy Alekseyenko v. Russia), заява №41833/04, п.104, від 27 січня 2011 року).

Згідно ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення», адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана, зокрема, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 глави 1 Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 14 червня 2019 №1769/5 ув`язнені і засуджені мають право на охорону здоров`я в обсязі, встановленому Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», за винятком обмежень, передбачених законодавством.

Таким чином, обов`язок по збереженню здоров`я особи, яка перебуває під вартою в умовах слідчого ізолятору покладається на керівника слідчого ізолятору. Із цього випливає, що керівник слідчого ізолятору в силу своїх обов`язків, зобов`язаний забезпечити належне здійснення лікувально-профілактичних заходів відносно обвинуваченого.

В той же час, ст. 206 КПК України, яка регламентує загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, зобов`язує його забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи при надходженні від особи відповідного клопотання, а ст. 55 Конституції України зазначає, що права і свободи людини та громадянина захищатися саме судом.

Стаття 2 КПК України передбачає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно ст.49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу.

Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 № 239/5/104 затверджено Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту (далі Порядок).

Відповідно до п.2.3. Порядку медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря-фахівця закладу охорони здоров`я.

Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря-фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Пунктом 2.7 Порядку передбачено, що у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Суддею враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов`язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров`я ув`язнених.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини справи, наявність скарг обвинуваченого щодо погіршення стану його здоров`я, в сукупності з вищезазначеними положеннями національного законодавства та практики ЄСПЛ, з метою виконання імперативних завдань КПК України та з метою недопущення порушення права обвинуваченого ОСОБА_5 на отримання необхідної і достатньої медичної допомоги, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчоїслужби України» у Вінницькій області» провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 для встановлення його дійсного стану здоров`я та надання йому належної медичної допомоги з наданням до суду відповідного медичного висновку.

Керуючись ст.ст. 369-372, 376 КПК України, Законом України «Про попереднє ув`язнення», Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про проведення медичного обстеження- задовольнити.

Зобов`язати начальника філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчоїслужби України» у Вінницькій області провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який утримується в ДУ «Вінницькаустанова виконанняпокарань №1»,із залученняму разінеобхідності відповіднихзакладів охорониздоров`я відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10 лютого 2012 р. №239/5/104, та повідомити Ладижинському міському суду Вінницької області про результати виконання ухвали суду.

Копію ухвали направити начальнику філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС» у Вінницькій області для виконання, та ДУ «Вінницька установавиконання покарань№1» для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяЛадижинського міського суду

Вінницької області ОСОБА_1