Постанова № 11740057, 29.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 р. № 2а-2546/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.,

з участю представників:

від позивача Остимчук О.О., згідно довіреності,

від відповідача Базарник Б.І., згідно довіреності,

від третьої особи ОСОБА_3, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" до Державної податкової інспекції в м. Львові, Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

позивач дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (надалі ДП "Західукргеологія") звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові та до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (надалі - ДПІ), в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати нечинними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 28.07.2009 року №12576 та прийняті за наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення від 14.10.2009 року №12576/1/17465, від 31.12.2009 року №12576/2/22779 та від 22.03.2010 року №12576/3/22779, яке прийняте ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що за наслідком проведеної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року податковим органом складено акт № 242/23-2/01432606 від 14.07.2009 року. На підставі вказаного акту було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009 року №12576 та донараховано позивачу податкове зобов'язання з рентної плати за газ, що видобутий в Україні на загальну суму 47610,00 грн., з яких: основний платіж 31400,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16210,00 грн. Позивач вважає, що висновок податкового органу про заниження ДП "Західукргеологія" податкових зобовязань з рентної плати за газ, що видобутий в Україні, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про нафту і газ"; зазначає, що ДП "Західукргеологія" має відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами, а рентна плата була сплачена в повному обсязі до бюджету оператором по Договору про спільну діяльність ЗАТ "Інтернафтогазбуд".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав суду аналогічні викладеним в позові пояснення та доводи на підтвердження своєї позиції. Просив позов задовольнити.

Представник ДПІ у м. Львові (далі відповідач -1) в судовому засіданні позов та уточнення позовних вимог не визнав з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву від 28.04.2010 року, суть яких зводиться до наступного. Договір про спільну діяльність в нафтогазовидобуванні не може передбачати геологічного вивчення та видобутку з родовищ нафти, природного газу та газового конденсату. Податкові зобов'язання щодо податків, пов'язаних з використанням природних ресурсів надр, мають виконуватись власниками спеціальних дозволів на право користування нафтогазоносними надрами. Просив у задоволені позову відмовити повністю.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні представнику позивача, просив позов задовольнити.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова (далі відповідач -2) повноважних представників до суду не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Відтак, суд вважає, справу можливо розглядати у відсутності представників ДПІ в Галицькому район м. Львова на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником договору про спільну діяльність (просте товариство) з геологічного вивчення, в тому числі дослідно - промислової розробки ділянок надр (надалі - Договір СД), який укладений між позивачем та оператором (третьою особою). ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" є власником ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами №2337 від 12.08.2003 року.

Оператор за Договором СД силами власного виробничого підрозділу здійснює операції з координації спільної діяльності у відповідності з програмою спільної діяльності, зокрема, веде бухгалтерський та податковий облік спільної діяльності. Позивач безпосередньо не займається добуванням вуглеводневої сировини в межах Договорів про спільну діяльність.

Укладення та умови Договорів СД передбачено главою 77 Цивільного кодексу України, Законом України «Про нафту і газ»від 12.07.2001 року №2665, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон №2665), Кодексом України про надра, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94 від 28.12.1994 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон №334), Інструкцією про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затв. Наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 року №105/3767 з наступними змінами та доповненнями (надалі - Інструкція №105/3767), Порядком ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ДПА України від 30.09.2004р. №571 (надалі - Наказ №571).

Державною податковою інспекцією у м. Львові на підставі направлення від 30.04.2009 р. №38/23-2 та від 02.06.2009 р. №48/23-2 проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки відповідачем-1 складено акт №242/23-2/01432606 від 14.07.2009 року, в висновках якого зазначено про заниження ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України»податкових зобов'язань по рентній платі за газ, що видобутий в Україні.

На підставі акта перевірки відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.07.2009 року №12576, яким донараховано позивачу податкове зобов'язання з рентної плати за газ, що видобутий в Україні, на загальну суму 47610,00 грн., з яких: основний платіж 31400,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16210,00 грн.

В порядку процедури адміністративного оскарження відповідачем-1 прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.10.2009 року №12576/1/17465, №12576/2/22779 від 31.12.2009 року, а відповідачем-2 - №12576/3/22779 від 22.03.2010 року на загальну суму 47610,00 грн., з яких: основний платіж 31400,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 16210,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Згідно з ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися па основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Статтею 1135 ЦК України передбачено, що під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

Судом встановлено, що позивач при укладені договорів простого товариства використовував затверджений НАК «Надра України»типовий договір простого товариства, обов'язковим додатком до якого є доручення. На підставі виданих позивачем доручень на Операторів спільної діяльності покладено обов'язки по організації, управлінню, обліку СД, що відповідає вимогам п.2 ст. 1134 ЦК України, якою дозволяється доручати одному з учасників ведення бухгалтерського обліку.

Таким чином, якщо дорученням обов'язки та права щодо представництва інтересів усіх учасників покладено на одного з учасників, то усі дії (в тому числі і сплата рентних платежів) здійснюються саме уповноваженим учасником від імені і в інтересах усіх учасників спільної діяльності.

04 січня 2001 року укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно промислової розробки Ретичинської площі між Державним геологічним підприємством «Західукргеологія»(правонаступником якого є ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України») та Закритим акціонерним товариством «Інтернафтогазбуд», погоджено заступником міністра екології та природних ресурсів України, взято на облік в ДПІ Радянського району м. Києва 05.04.2001 р. за №Д-066 (довідка №4-ОПП про взяття на облік платника податків від 09 квітня 2001 року №Д-066/3624), в зв'язку з територіальним перерозподілом м. Києва перереєстровано до ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва за №14680/29-107.

Спеціальний дозвіл на користування надрами №2337 від 12 серпня 2003 року на Ретичинське родовище, власник ліцензії: ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України».

Відповідно до умов вищезазначеного Договору ЗАТ «Інтернафтогазбуд»виступає Оператором. Підпунктами 7.1. та 7.2. Договору передбачено, що Оператор веде облік продукції, отриманої в процесі спільної діяльності, витрат та фінансових результатів, пов'язаних із спільною діяльністю. Для зарахування фінансових засобів Інвестора та їх руху Оператор відкриває окремий рахунок, веде окремий бухгалтерський облік і звітність з діяльності, що пов'язана з Договором. Облік і складання податкової звітності результатів спільної діяльності, а також розрахунки з бюджетом, ведуться Оператором у відповідності з чинним законодавством України.

Статтею 1 Закону №2665 передбачено, що користувач нафтогазоносними надрами це юридична або фізична особа, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і розробки родовищ нафти і газу.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону №2665, власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може дарувати або будь-якими відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, будь-якій іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних фондів створюваних з його участю суб'єктів господарської діяльності, а також до складу майна спільної діяльності.

Отже, законодавцем заборонено передавати такий дозвіл до майна спільної діяльності.

З Договору СД вбачається, що такий не містить положення про передачу дозволу на користування надрами, який належить одному учаснику спільної діяльності - позивачу.

Статтею 49 Закону №2665 передбачена можливість використання нафтогазоносних надр в рамках спільної діяльності. Якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність відповідний спеціальний дозвіл па користування нафтогазоносними надрами зобов'язаний мати один із учасників цього договору.

Згідно з п. 7.7.1. Закону №334, спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає обєднання коштів або майна учасників для досягнення спільної мети. Пунктом 7.7.2. Закону №334 передбачено, що облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Судом встановлено, що на виконання положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно до п.4.12.2. «Порядку обліку платників податків та зборів (обов'язкових платежів)», затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 р. №80 (з наступними змінами та доповненнями), положень Наказу №571, Договір СД, за яким на даний час працює позивач разом з Інвестором (Оператором), був зареєстрований та взятий на облік в ДПІ державних податкових інспекціях по місцю розташування відповідних ліцензійних площ, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платників податків форми 4-ОПП.

Згідно Наказу №571 порядок ведення обліку податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи здійснюється особою, яка уповноважена іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність вести облік результатів спільної діяльності, та учасниками такого договору; такий облік ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника (п. З), уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності (п.8).

Механізм обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати на нафту, природний газ і газовий конденсат визначено п. 1 Постанови №265. Згідно з п.2 Постанови №265, платниками рентної плати є суб'єктом господарювання, які добувають вуглеводну сировину на підставі спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами, виданих в установленому законодавством порядку. Пунктом 4 Постанови №256 передбачено, що сума рентної плати визначається платником відповідно до обсягу видобутої сировини та встановлених Законом ставок рентної плати.

Оскільки платником податків по договору СД є Оператор, який уповноважений учасниками договору СД на підставі довіреностей вести бухгалтерський та податковий облік, нараховувати і сплачувати платежі до Державного бюджету України, в тому числі рентні платежі, то такі за місцем реєстрації договорів подавали інформацію про видобуток вуглеводневої сировини та розрахунки по рентній платі, і відповідно сплачували його.

Факт сплати Оператором по Договору СД ЗАТ "Інтернафтогазбуд" в повному обсязі сум рентних платежів за газ, що видобутий в Україні, до Державного бюджету підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями та поясненнями представників сторін, даних ними в судовому засіданні.

Абзацами а, г, д підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, передбачає, що податкові розяснення - це розяснення окремих положень податкового законодавства, що надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

В листі ДПА від З1.05.2007р. N550/3/15-0311 щодо тлумачення ст. 49 Закону №2665 зазначено, що спільна діяльність в надрокористуванні є чи не єдиним механізмом залучення інвестицій у нафтогазовидобувну сферу, а тому за наявності договору про спільну інвестиційну діяльність, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами.

Оскільки вказана стаття допускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платника податків, то відповідно до п.п.4.4.1 ті.4.1 ст.4 Закону №2181 підставою для прийняття рішення на користь платника податків.

Листом Державної податкової адміністрації України, адресованого НАК «Надра України»від 12.06.2007р. №5631/6/15-0316 підтверджено, що у разі якщо платник податку, що приймає участь у надрокористуванні на умовах спільної діяльності, сплачує (нараховує) рентні платежі, то такі платежі відображаються Оператором спільної діяльності у складі валових витрат у відповідних рядках додатку Р1 до рядка 04.4 Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

З врахуванням того, що позивач діяв у відповідності до наведених податкових роз'яснень, суд вважає, що орган державної податкової служби безпідставно прийняв спірні податкові повідомлення-рішення.

Відтак, в ході розгляду справи спростовано твердження відповідача про заниження ДП "Західукргеологія" податкового зобов'язання з рентної плати за газ, що видобутий в Україні.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до долученого до матеріалів справи акту перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Києва № 1748/23-03/580310482 від 08.07.2008 року, при перевірці Оператора по Договору СД (учасником якого є позивач та третя особа у справі) не встановлено (і це також не заперечується відповідачем) факту неправомірної сплати рентної плати за газ саме Оператором. Більше того, було підтверджено правильність та своєчасність такої сплати до Державного бюджету в 2005-2007 рр.

Оскільки сторони діяли спільно без створення юридичної особи в порядку, передбаченому чинним законодавством, не мала місця передача спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами іншій особі - Оператору чи передачі такого до майна створеного простого товариства, згідно договору про спільну діяльність, суд вважає, що рентні платежі за газ, що видобутий в Україні), правомірно сплачувались Оператором, уповноваженим згідно доручень за Договором СД на вчинення таких дій, відповідно Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи затвердженому Наказом ДПА України від 30 вересня 2004 р. № 571, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181, штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність порушення позивачем податкового законодавства, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є необґрунтованим.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення та не надав суду достатніх і беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на які покликався.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

У відповідності до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням положень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року N 253, позов слід задовольнити повністю, скасувавши лише перше податкове повідомлення-рішення - від 28.07.2009 року №12576, прийняте ДПІ ум. Львові.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 12576 від 28.07.2009 року, прийняте Державною податковою інспекцією в м. Львові.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлений 04.10.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.