Ухвала суду № 117400247, 22.09.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17837/21

Провадження № 1-кп/761/1157/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ,

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021105100000511 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

установив:

Історія провадження.

17.05.2021 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_5 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12021105100000511, внесеного 07.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 761/17837/21 між суддями від 17.05.2021 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 11.06.2021 у кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Ухвалою суду від 20.04.2023 надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 для забезпечення його участі під час розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи № 761/17837/21 між суддями від 22.09.2023 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні просив обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м`які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Захисник обвинуваченого у судове засідання не з`явився, повідмолявся про дату, час та місце розгляду справи.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що він змінив місце проживання та не отримував повістки про виклик до суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо розгляду справи без участі його захисника.

Положення закону, яким керувався суд.

Відповідно до статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу . За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Згідно ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Висновки та мотиви суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на таке.

Ухвалою суду від 20.04.2023 надано дозвіл на затримання з метою приводу обвинуваченого ОСОБА_4 для забезпечення його участі під час розгляду клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

22.09.2023 ОСОБА_4 затримано на підставі зазначеної ухвали суду.

Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: за вчинення інкримінованого правопорушення передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, у виді позбавлення волі строком до п`яти років, офіційно не працевлаштований, неодружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків.

Таким чином, суддя приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.

Крім того, суд також приходить до переконання про існування на даний час ризику того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається.

Судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його вік, стан здоров`я, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя, а також відведену йому роль у вчиненні інкримінованого правопорушення, з урахуванням чого суддя не знаходить підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, на переконання суду, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби буде співрозмірним із тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього та запобігти визначеним ризикам.

Крім того, суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:прибувати до прокурора, суду за першою їх вимогою; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Також суддя вважає за необхідне роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього обов`язків, використовувати електронні засоби контролю.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 314-315, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , кожного дня з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, починаючи з 22 вересня 2023 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора, суду за першою їх вимогою;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити до 22 листопада 2023 року.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільни з-під варти в залі суду.

На ухвалу прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_7