Постанова № 11739945, 05.10.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2010 р.                                                                                 № 2а-1864/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Запотічного І.І.

з участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

та представників сторін: від позивача ОСОБА_1, від відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Львівсвітло»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень –рішень,

в с т а н о в и в :

ЛКП «Львівсвітло» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень –рішень № 0000472300/0/3303 від 17.02.2010 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 161855,00 гривень (в тому числі 3083,00 грн. за основним платежем та 158772,00 грн. штрафна санкція) та № 0000452300/0/3302 від 17.02.2009 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 66491,18 гривень (в тому числі 49288,5 грн. –за основним платежем та 17202,68 грн. штрафна санкція).

Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом на підставі Акту №148/354/23-118/03348577 від 04.02.2009 р. про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07 р. по 30.09.08 р. та не погоджується із сумою визначених відповідачем податкових зобов'язань. Вважає, що застосування штрафної санкції в розмірі 158772,00 грн. є неправомірним, оскільки відповідно до п.п. 17.1.3 Закону № 2181 штрафна санкція застосовується у випадку коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання, чого в даному випадку не було .

Також позивач не погоджується стосовно невизнання відповідачем розміру податкового кредиту в сумі 3083 грн. по податкових накладних виданих ТзОВ «Профліга»з підстав порушення норм п.п.7.2.1.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В акті перевірки зазначено, що позивач допустив порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в третьому кварталі 2008 року на загальну суму 314461 грн. задекларованого обсягу валових витрат у зв’язку з порушенням норм п.п. 5.3.9.п.5.3.ст.5 цього Закону, який не дозволяє включення до складу валових витрат будь-яких витрат не підтверджених розрахунковими, платіжними та іншими документами . Податковим органом в акті перевірки зазначено заниження , як не задекларованої позивачем, в складі валових доходів, кредиторської заборгованості термін давності по якій минув. Зокрема позивач заперечує проти суми 17505,72 грн. , з яких кредиторська заборгованість по ТзОВ «Торговий дім УТУ»- 8245,00 грн. та кредиторська заборгованість по ВАТ «Самбірський радіозавод»Сигнал»в сумі 9258,72 грн..

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог навела пояснення, аналогічні викладеним в позові, просила позов задовольнити.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова з підстав викладених в запереченні на позовну заяву просить відмовити позивачу в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечив, навівши обґрунтування аналогічні викладеним в запереченні на позовну заяву, просив в позові відмовити. Зокрема, щодо податкового повідомлення-рішення № 0000452300/0/3302 від 17 лютого 2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 66491,18 грн. зазначив, що останнім не було віднесено до складу валового доходу прострочену кредиторську заборгованість на загальну суму 214659 грн.. Вказана кредиторська заборгованість є безнадійною відповідно до п. 1. 25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої безнадійна заборгованість це заборгованість по зобов’язаннях за якою минув строк позовної давності. Термін позовної давності відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу –три роки. Також він зазначив, що кредиторська заборгованість в сумі 17505,72 грн., проти якої заперечує в своєму позові позивач, складається з кредиторської заборгованості по ТзОВ «Торговий дім УТІ»в сумі 8247,00 грн. та кредиторської заборгованості по ВАТ «Самбірський радіозавод «Сигнал»»в сумі 9258,72 грн..

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000472300/0/3303 від 17.02.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 161855 грн. то представник відповідача вважає підставним та обґрунтованим нарахування позивачу зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 3083,00 грн., які було відображено в декларації Позивача в травні 2007 р. по податкових накладних, виданих ТзОВ «Профліга», з підстав, шо податкові накладні не відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: у вказаних накладних відсутня одиниця виміру. Крім того, згідно наявної у Відповідача інформації ТзОВ «Профліга»не могла надавати охоронні послуги, тому що на підприємстві була відсутня достатня кількість працівників для надання такого роду послуг.

Також він зазначив, що в порушення положень п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем занижено податкове зобов’язання на суму 314461,00 грн., внаслідок не включення до податкового зобов’язання суми ПДВ отриманої 27.08.2008 р. в складі попередньої оплати в сумі 1886764,00 грн., в т.ч. ПДВ 314461,00 грн. від Управління державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова для проведення робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха.

Крім цього зазначив, що відповідно до положень п.п.17.1.3. п. 17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 до позивача застосовано тільки фінансову санкцію.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова в період з 15.12.2008 року по 28.01.2009 року проведено планову виїзну перевірку ЛКП «Львівсвітло»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.09.2008 року за результатами якої складено акт перевірки № 148/354/23-118/03348577 від 04.02.2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000472300/0/3303 від 17 лютого 2009 року, яким позивачу донарахувано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 161 855 грн. (в т.ч 3083,00 грн. –за основним платежем та 158772,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій) та № 0000452300/0/3302 від 17 лютого 2009 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 66491,18 грн. (в т.ч. 49288,5 грн. –за основним платежем та 17202,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Відповідно з п.п.7.2.1. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а)порядковий номер податкової накладної ; б) дату виписування податкової накладної ; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість ( обсяг, об’єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи ЛКП «Львівсвітло»відобразило в податковому кредиті в травні 2007 року суми податку на додану вартість по податкових накладних на загальну суму 3083 грн., виданих ТзОВ «Профліга» за охоронні послуги, а саме № 31/1 від 31.01.2007 року на суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ –616,67 грн.; № 28/2 від 28.02.2007 року на суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ –616,67 грн.; № 31/3 від 31.03.2007 року на суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ- 616,67 грн.; № 30/4 від 30.04.2007 року на суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ –616,67 грн.; № 28/5 від 28.05.2007 року на суму 3700,00 грн. в т.ч. ПДВ –616,67 грн..

Разом з тим з даних податкових накладних вбачається, що в них не зазначено про те який саме об’єкт ЛКП «Львівсвітло»охоронявся працівниками ТзОВ «Профліга», відсутні дані про кількість наданих охоронних послуг та на якій території вони надавалися.

Тому суд вважає, що суми податку на додану вартість по зазначених вище податкових накладних не підлягали включенню до податкового кредиту, оскільки дані податкові накладні не відповідали вимогам п.п. 7.2.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак податковим органом правомірно податковим повідомленням-рішенням №0000472300/0/3303 від 17.02.2009 року донараховано позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 3083 грн. та штрафну санкцію згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків з бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 20.12.2000 р. в розмірі 1541,50 грн..

Суд вважає, що донарахування позивачу решти суми штрафної санкції, зазначеної в податковому повідомленні-рішенні №0000472300/0/3303 від 17.02.2009 року, в розмірі 157230,50 грн. є неправомірним, оскільки податковий орган визначив позивачу податкове зобов’язання в розмірі 3083 грн. та відповідно з п.п.17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків з бюджетами та державними цільовими фондами»саме від цієї суми самостійно донарахованого контролюючим органом податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули і така сума становить 1541,50 грн..

Відповідно до п. 1.25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безнадійною заборгованістю, зокрема, є заборгованість по зобов’язаннях по яких минув строк позовної давності.

Судом встановлено, що позивачем в порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включено до валового доходу суму простроченої кредиторської заборгованості, зокрема, по зобов’язаннях з СП ТзОВ Торговий дім УТІ в розмірі 8247 грн., яка виникла в 2003 році та по розрахунках з ТзОВ «Сигнал»в розмірі 9258 грн., що виникла в другому кварталі 2004 року, а тому податковим органом правомірно, також з урахуванням кредиторських заборгованостей позивача перед іншими контрагентами по яких минув строк позовної давності, зазначеними в акті перевірки, відповідно до вимог чинного законодавства України, винесено податкове повідомлення –рішення № 0000452300/0/3302 від 17 лютого 2009 року, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 66491,18 грн. (в т.ч. 49288,5 грн. –за основним платежем та 17202,68 грн. штрафних (фінансових) санкцій, тому в частині визнання протиправним зазначеного рішення податкового органу позивачу слід відмовити.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Виходячи з вищенаведеного позов ЛКП «Львівсвітло»підлягає до часткового задоволення, зокрема суд визнає протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова № 0000472300/0/3303 від 17.02.2009 року в частині донарахування платнику 157230,50 штрафної санкції. В решті вимог суд відмовляє позивачу в їх задоволенні.

Відповідно до ст.94 КАС України підлягає стягненню з Державного бюджету України в користь ЛКП «Львівсвітло»01 грн.70 коп. судового збору - половина від суми сплаченої позивачем при поданні до суду адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 7-14, 17-18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,–

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова № 0000472300/0/3303 від 17.02.2009 р. в частині донарахування ЛКП «Львівсвітло» штрафної санкції в розмірі 157230,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ЛКП «Львівсвітло»01грн.70 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Запотічний І.І.